Справа № 11-кп/796/940/2018 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
05 березня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2018 року в кримінальному провадженні № 12017100000000819 щодо ОСОБА_3 ,
Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2018 року ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнений від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки, та на нього покладені обов'язки, передбачені п.п. 1. 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Відповідно до п."в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" ОСОБА_3 звільнений від відбування основного покарання.
Крім того, судом вирішено питання щодо процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Не цей вирок 22 квітня 2018 року стороною захисту через відділ поштового зв'язку до суду першої інстанції подана апеляційна скарга, вивчивши яку, вважаю, що вона не відповідає вимогам ч. 2 і ч. 5 ст. 396 КПК України.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 396 КПК України в апеляційній скарзі зазначаються:
1) найменування суду апеляційної інстанції;
2) прізвище, ім'я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
3) судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;
4) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;
5) клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів;
6) перелік матеріалів, які додаються.
Частиною 5 статті 396 КПК України визначено, що апеляційна скарга підписується особою, яка її подає.
Як слідує зі змісту апеляційної скарги, особами, які її подають, зазначені обвинувачений ОСОБА_3 (апелянт) та захисник ОСОБА_4 , проте апеляційна скарга підписана виключно захисником, що унеможливлює визначити суб'єкта (суб'єктів) оскарження вироку суду першої інстанції.
Крім того, з огляду на положення п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України апеляційна скарга повинна містити прохання апелянта, сформульоване з урахуванням того, які рішення суд апеляційної інстанції вправі ухвалити за результатами розгляду та узгоджуватися з вимогами ст.ст. 404, 409-414, 420-421 КПК України, а також вказівку на те, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного рішення і доводи на підтвердження такої позиції.
В апеляційній скарзі, з посиланням на неповноту судового розгляду, як підставу для скасування вироку, порушено питання про скасування вироку Голосіївського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_3 в частині призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом та ухвалення в цій частині нового вироку, яким апеляційному суду запропоновано звільнити ОСОБА_3 від додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом на підставі п."в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році", а в іншій частині вирок залишити без змін.
Між тим, відповідно до ч. 1 ст. 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі:
1) необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення;
2) необхідності застосування більш суворого покарання;
3) скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції;
4) неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.
Таким чином, прохання апелянта (апелянтів), за відсутності доводів щодо наявності підстав для ухвалення судом апеляційної інстанції свого вироку, є неконкретним, оскільки не узгоджується, виходячи з вимог ст. 420 КПК України, з повноваженнями суду апеляційної інстанції, в той час як доводи апеляційної скарги зводяться лише до наявності підстав для звільнення обвинуваченого і від додаткового покарання, призначеного судом першої інстанції, на підставі амністії, отже слід визнати подану апеляційну скаргу такою, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 396 КПК України.
Враховуючи, що наведені недоліки апеляційної скарги перешкоджають розгляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції, з огляду на положення ч. 1 ст. 399 КПК України, апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4 слід залишити без руху з наданням семиденного строку для усунення вищенаведених недоліків та роз'ясненням, що відповідно до ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 396, 399 КПК України, суддя-доповідач,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2018 року в кримінальному провадженні № 12017100000000819 щодо ОСОБА_3 залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали, протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити обвинуваченому та захиснику, що відповідно до ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається особі, яка її подала, якщо вона не усунула недоліки апеляційної скарги, котру залишено без руху, в установлений строк.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_2