01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
27.03.2007 № 20/166
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі: :
За участю представників:
від скаржника - Пасальський О.І.
від ДВС - не з'явився, від стягувача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної виконавчої служби у Оболонському районі м.Києва
на рішення Господарського суду м.Києва від 06.11.2006
у справі № 20/166
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сніжинка"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизайн-Сервіс"
Державна виконавча служба у Оболонському районі м.Києва
третя особа відповідача
третя особа позивача
про скарга на дії Державної виконавчої служби в Оболонському районі м.Києва
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2006 у справі №20/166 на дії ДВС задоволено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Дизайн-Сервіс», частково визнано недійсними: постанову про накладення штрафу від 22.06.2006 № 663/3, винесену державним виконавцем ДВС в Оболонському районі м. Києва Беззубцем Ю.В.; постанову від 22.06.2006 № 663/3 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дизайн-Сервіс» виконавчого збору у розмірі 850, 00 грн. винесену державним виконавцем ДВС в Оболонському районі м. Києва Беззубцем Ю.В., постанову від 22.06.2006 № 663/3 про залучення до виконавчого провадження працівника органу внутрішніх справ, винесену державним виконавцем ДВС в Оболонському районі м. Києва Беззубцем Ю.В.; вимогу від 22.06.2006, винесену державним виконавцем ДВС в Оболонському районі м. Києва Беззубцем Ю.В. В іншій частині скаргу позивача відхилено.
Не погоджуючись з такою ухвалою Державна виконавча служба в Оболонському районі міста Києва подала апеляційну скаргу та просить її скасувати та припинити провадження у справі. Також представник ДВС в апеляційній скарзі посилається на те, що рішення було прийняте з суттєвими порушеннями норм процесуального права
Товариство з обмеженою відповідальністю “Дизайн-Сервіс» надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.11.2006 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Апеляційний господарський суд дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, прийшов до того, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.
Господарським судом міста Києва 13.06.2006 було видано наказ № 20/166 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2006 у справі № 20/166, яким зобов'язано ТОВ “Дизайн-Сервіс» звільнити нежилі приміщення площею 63 кв. м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 31-а, а також повернути зазначені приміщення ТОВ “Сніжинка».
Постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена державним виконавцем 15.06.2006. Також було визначено строк на добровільне виконання до 22.06.2006.
Однак, скаржник стверджує, що заява про відкриття виконавчого провадження подана 16.06.2006, а постанова винесена 15.06.2006, тобто раніше від поданої заяви , а тому вказана постанова є незаконною. Також скаржник зазначає, що державний виконавець фактично надав йому 3,5 днів для виконання рішення суду, замість 15 днів, які передбачені ст. 24 Закону України “Про виконавче провадження».
Судом встановлено, що у даті подання заяви про примусове виконання рішення від 16.06.2006 була допущена описка, а тому не порушує прав та інтересів скаржника. Стаття 24 Закону України “Про виконавче провадження» встановлює, що строк для добровільного виконання рішення не перевищує 7 днів, а строк для виконання рішень про примусове виселення не може перевищувати 15 днів. Вказаним законом передбачається право боржника звернутись до державного виконавця із заявою про відкладення виконавчих дій, проте суду не надано доказів звернення до державного виконавця з такою заявою.
Під час розгляду справи скаржник стверджував, що вищезазначеним рішенням було зобов'язано боржника звільнити приміщення. У свою чергу, державний виконавець вчиняв такі дії, що передбачені при виселенні боржника Законом України “Про виконавче провадження».
Постановою від 22.06.2006 державний виконавець залучив для забезпечення правового порядку при звільненні приміщення працівника органу внутрішніх справ, як передбачено лише у випадку виселення. Вимогою від 22.06.2006 державний виконавець попередив боржника про примусове відкриття приміщення у присутності працівників міліції та понятих.
Відповідно до ст. 76 Закону України “Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення. У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 87 цього Закону.
21.06.2006 скаржником через канцелярію ДВС Оболонського району м. Києва було подано заяву, у якій повідомлялось про внесення Прокуратурою Оболонського району м. Києва касаційного подання до Вищого господарського суду України від 24.05.2006 на постанову Київського апеляційного господарського суду у справі № 20/166. Але державний виконавець не зупинив виконавче провадження по примусовому виконанню вищевказаного рішення та продовжував здійснювати виконавчі дії по примусовому виселенню.
22.06.2006, після внесення прокуратурою касаційного подання, було винесено постанову про залучення для забезпечення охорони громадського порядку працівника органу внутрішніх справ при примусовому звільненні нежилих приміщень, вимогу від 22.06.2006 до боржника про виконання рішення суду до 26.06.2006 із попередженням про примусове виконання рішення суду, а також постанову від 22.06.2006 про накладення штрафу та постанову від 22.06.2006 про стягнення з боржника виконавчого збору.
Судом не приймаються до уваги твердження боржника про те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 01.03.2004 № 3/69 визнано право скаржника на вказане приміщення, а тому не може бути виконано рішення суду по справі № 20/166, оскільки скаржник перебуває у зазначеному приміщенні на законних підставах.
У відповідності до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження».
Отже апеляційний господарський суд враховуючи вище наведене прийшов до висновку, що господарським судом міста Києва норми процесуального права не були порушені, тому ухвала Господарського суду міста Києва від 06.11.2006 відповідає чинному законодавству і не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Державної виконавчої служби в Оболонському районі міста Києва не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби в Оболонському районі міста Києва на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.11.2006 у справі № 20/166 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.11.2006 у справі № 20/166 залишити без змін.
Матеріали справи № 20/166 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді