Ухвала
Іменем України
26 лютого 2018 року
м. Київ
Провадження № 51-70 зп 18
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши заяву засудженого ОСОБА_4 про перегляд ухвал Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 05 січня 2018 року, Менського районного суду Чернігівської області від 15 серпня 2017 року, Апеляційного суду Чернігівської області від 21 листопада 2017 року, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 квітня 2011 року, Апеляційного суду Житомирської області від 30 жовтня 2010 року та вироку Богунського районного суду м. Житомира від 24 червня 2010 року,
встановила:
13 лютого 2018 року засуджений ОСОБА_4 звернувся з заявою про перегляд вказаних судових рішень з підстав їх невідповідності висновкам щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду України.
Проте заява засудженого не може бути предметом розгляду Верховного Суду з огляду на таке.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII(далі - Закон), яким внесено зміни до Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) та виключено з тексту цього Кодексу главу 33.
Відповідно до пункту 1 параграфу 3 розділу 4 Закону заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, передаються до Касаційного кримінального суду й розглядаються за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом.
Однак такий порядок не може бути застосований до заяв, які подані після набрання чинності зазначеним Законом, оскільки згідно з ч. 1 ст. 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення. Тобто на час звернення засудженого з відповідною заявою відсутні процесуальний порядок і повноваження Верховного Суду щодо її розгляду.
Отже, враховуючи, що з заявою про перегляд судових рішень Верховним Судом України засуджений звернувся після втрати чинності главою 33 КПК України, вона не може бути предметом розгляду Верховного Суду і підлягає поверненню.
Керуючись п. 1 параграфу 3 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, ч. 1 ст. 5, ст. 441 КПК України колегія суддів
постановила:
Заяву засудженого ОСОБА_4 про перегляд ухвал Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 05 січня 2018 року, Менського районного суду Чернігівської області від 15 серпня 2017 року, Апеляційного суду Чернігівської області від 21 листопада 2017 року, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 квітня 2011 року, Апеляційного суду Житомирської області від 30 жовтня 2010 року та вироку Богунського районного суду м. Житомира від 24 червня 2010 року повернути.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3