Постанова
Іменем України
22 лютого 2018 р.
м. Київ
справа №369/3318/15-к
провадження № 51-425км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_7 та потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 на вирок Апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2016 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014110000000280, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Тхорин Овруцького району Житомирської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , такого, що не має судимості,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Києва-Святошинського районного суду Київської області від 07 вересня 2016 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із позбавленням права керувати транспортним засобом на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування основного покарання з випробування з іспитовим строком тривалістю 3 роки. На підставі ст. 76 КК України покладені обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації.
Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за те, що він 14 вересня 2014 року о 02.00 год., будучи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем «Volkswagen Passat» та рухаючись по вулиці Леніна в с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, в порушення вимог п. п. 2.3(б), 8.7.3 (г), (е), 12.1 Правил дорожнього руху проявив неуважність, проїхав перехрестя на сигнал світлофора, що забороняє рух, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням автомобіля, внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху та здійснив зіткнення з автомобілями «Chevrolet Lachetti» під керуванням ОСОБА_13 та «М 412 ИЖ» під керуванням ОСОБА_14 . Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля «Chevrolet Lachetti» ОСОБА_15 та ОСОБА_16 отримали тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили їх смерть, а ОСОБА_13 , пасажиру цього автомобіля ОСОБА_17 та пасажиру «Volkswagen Passat» ОСОБА_18 були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження.
За апеляцією прокурора вирок місцевого суду в частині призначення засудженому покарання скасовано Апеляційним судом Київської області та постановлено свій вирок від 24 листопада 2016 року.
Цим вироком ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за ч. 3 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із позбавленням права керувати транспортним засобом на строк 3 роки. У решті вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений зазначає, що апеляційний суд при призначенні йому покарання належним чином не врахував дані про його особу, пом'якшуючі покарання обставини, особисті сімейні обставини, думку потерпілих, які не мали претензій матеріального характеру та просили не позбавляти його волі, а тому просить вирок щодо його нього змінити у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість і на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням та з іспитовим строком. У доповненні до касаційної скарги засуджений вказує, що вирок постановлений з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, оскільки не зазначено мотиви ухвалення рішення, не дано оцінки обставинам справи, даним про особу винного, а лише перераховані обставини, які були враховані судом першої інстанції при постановлені вироку.
У касаційних скаргах потерпілі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 посилаються на те, що апеляційний суд прийшов до помилкового рішення про скасування вироку суду першої інстанції в частині призначеного покарання та призначив ОСОБА_7 суворе покарання, оскільки він щиро розкаявся, має на утриманні малолітніх дітей, повністю відшкодував їм заподіяну шкоду, вони в суді першої інстанції просили не позбавляти його волі. У зв'язку з цим просять змінити вирок апеляційного суду в частині призначеного покарання та застосувати до ОСОБА_7 ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.
У доповненні до касаційної скарги потерпілий ОСОБА_19 окрім того стверджує, що апеляційний суд порушив права потерпілих, які передбачені ч. 3 ст. 56 КПК України, оскільки вони не були належним чином повідомлені про місце та час проведення чергового судового засідання в апеляційній інстанції.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6 підтримали подані скарги.
Прокурор ОСОБА_5 вважає, що касаційні скарги засудженого ОСОБА_7 та потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 слід залишити без задоволення, а касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_8 необхідно задовольнити частково, вирок апеляційного суду скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 3 ст. 56 КПК України під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має певні права, зокрема, бути завчасно поінформованим про час та місце судового розгляду, брати участь у судовому провадженні.
Кримінальний процесуальний закон покладає на суд обов'язок забезпечити реалізацію потерпілим указаних прав (ч. 6 ст. 22 КПК України).
За змістом п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що апеляційний суд істотно порушив вищевказані вимоги процесуального закону при перегляді вироку щодо ОСОБА_7 .
При перевірці матеріалів кримінального провадження встановлено, що суд апеляційної інстанції повідомив потерпілих та їх представників про відкриття апеляційного провадження, а також про дату, час та місце судового засідання, яке було призначено на 09.11.2016 року. Після цього судовий розгляд був відкладений на 24.11.2016 року, але даних про повідомлення потерпілих, матеріали кримінального провадження не містять.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційний суд не забезпечив права потерпілих на доступ до правосуддя, не створив необхідних умов для використання прав, наданих їм як стороні процесу, і не забезпечив рівності прав сторін у судовому розгляді, чим порушив засади кримінального провадження, визначені у статтях 20, 21, 22 КПК України. Це перешкодило суду ухвалити законне, обґрунтоване та справедливе рішення під час перегляду обвинувального вироку.
Отже, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону вирок апеляційного суду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого належить врахувати вказівки касаційного суду, й ухвалити законне, обґрунтоване і справедливе рішення.
Керуючись ст. ст. 434, 436 КПК України та відповідно до п. 15 розділу XI «Перехідні положення» КПК (в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII), суд
Касаційні скарги засудженого ОСОБА_7 та потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 задовольнити частково.
Вирок Апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2016 року щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
ОСОБА_20 ОСОБА_2 ОСОБА_3