Постанова
Іменем України
21 лютого 2018 року
м. Київ
справа № 515/276/16-ц
провадження № 61-4436св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Кузнєцова В. О.,
ОлійникА. С. (суддя-доповідач),
СтупакО. В.,
УсикаГ. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Одеської області у складі колегії суддів: Комлевої О. С., Журавльова О. Г., Сегеди С. М. від 28 вересня 2016 року
У лютому 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») про визнання підвищення процентної ставки за кредитним договором в односторонньому порядку неправомірним та зобов'язання здійснити перерахунок відсотків.
Позов мотивовано тим, що 22 травня 2007 року між ОСОБА_4 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір №ODTOAK01140002, відповідно до умов якого позивач отримав від банку споживчий кредит у загальному розмірі 7 656, 31 доларів США зі сплатою 25 % на рік та зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом до 22 травня 2012 року. У зв'язку з фінансовою кризою, яка виникла в державі, погіршилося його матеріальне становище, він не мав можливості сплачувати кредит із нарахованими банком відсотками, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитом.
У жовтні 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до нього про стягнення кредитної заборгованості, при ознайомленні з яким йому стало відомо, що з 1 листопада 2008 року банк в односторонньому порядку збільшив процентну ставку з 25 % до 29, 08 % річних. Відповідач, порушуючи принцип рівності сторін збільшив процентну ставку та здійснив нарахування заборгованості за кредитним договором в односторонньому порядку, при цьому не повідомив його про внесені зміни письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Позивач просить визнати підвищення процентної ставки неправомірним та зобов'язати відповідача здійснити відповідний перерахунок відсотків згідно кредитного договору.
Рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 7 червня 2016 року позов задоволено. Визнано підвищення процентної ставки за кредитним договором в односторонньому порядку неправомірним. Зобов'язано ПАТ КБ «ПриватБанк» здійснити перерахунок відсотків за кредитним договором.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що надана відповідачем копія листа ПАТ КБ «Приватбанк» на адресу ОСОБА_4 від 1 жовтня 2008 року про збільшення процентної ставки за кредитним договором не є доказом на підтвердження факту відправки цього листа позивачу та його отримання позивачем, а інших письмових доказів, які б вказували на те, що банком дотримано процедуру сповіщення позивача у передбачений договором спосіб, матеріали справи не містять.
Доводи представника відповідача щодо згоди ОСОБА_4 зі зміненою процентною ставкою, оскільки, позивач продовжував здійснювати платежі, судом не було взято до уваги, з тих підстав, що зі змісту розрахунку заборгованості встановлено здійснення позивачем двох платежів в погашення відсотків 5 листопада 2008 року та 4 грудня 2008 року. Проте, розрахунок заборгованості, складений банком, не є належним доказом на підтвердження того, що позивач був обізнаний з тим, що вносить кошти як погашення відсотків саме за ставкою 7,08% (29,08%) та тим, що банк зараховує їх за цією ставкою.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 28 вересня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову в позові.
Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 2.3.1 укладеного між закритим акціонерним товариствомкомерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_4 кредитного договору, передбачено право банку в односторонньому порядку збільшувати процентну ставку за користування кредитом з наступним повідомленням про це боржника. Підписання сторонами додаткової угоди в таких випадках договором не передбачено.Таким чином, направивши позичальнику в передбачений договором строк повідомлення про підвищення процентної ставки, банком було дотримано передбачену договором процедуру такого підвищення.
Крім того, ОСОБА_4 після зміни процентної ставки продовжував здійснювати платежі за новою ставкою, що узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 25 березня 2015 року у справі № 6-149цс12 за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування норм матеріального права.
У жовтні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з касаційною скаргою на рішення апеляційного суду Одеської області від 28 березня 2016 року, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та передати справу на новий апеляційний розгляд.
6 грудня 2016 року ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_4
9 листопада 2017 року ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ призначено справу до судового розгляду.
30 січня 2018 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Касаційну скаргу ОСОБА_4 мотивовано тим, що з урахуванням пункту 2.3.1, укладеного між сторонами спірного кредитного договору від 22 травня 2007 року, він в установленому законом порядку не отримував письмового повідомлення з рекомендованим повідомленням про вручення протягом семи календарних днів з дати чинності зміненої процентної ставкиіз зазначенням підстав. Тому банк у порушення умов договору збільшив процентну ставку та здійснив нарахування заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_4 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 22 травня 2007року між закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, за яким ОСОБА_4 отримав кредит у вигляді непоновлюваної кредитної лінії розміром 7 656, 31 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 25% на рік, строком до 22 травня 2012 року (Т. 1, а. с. 10-12).
Відповідно до пункту 2.3.1 вказаного кредитного договору банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого Національним банком України на момент укладення вказаного договору; зміні облікової ставки Національного банку України; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (згідностатистики Національного банку України). При цьому банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати чинності зміненої процентної ставки. Збільшення процентної ставки банком у вищевказаному порядку можливо в межах кількості пунктів, на які збільшилася ставка Національного банку України, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, про збільшення процентної ставки банк повідомив боржника ОСОБА_4 шляхом направлення листа від 1 жовтня 2008 року, в якому було повідомлено про збільшення процентної ставки з 1 листопада 2008 року до 7, 08 % на рік (Т.1, а.с. 47).
Згідно вказаного повідомлення у разі незгоди позичальника з такими змінами йому пропонувалось не пізніше 20 грудня 2008 року звернутися до банку з письмовою незгодою зі зміненими умовами кредитування, а в разі його згоди щодо таких змін умов кредитування, їх встановлення буде здійснено автоматично 1 листопада 2008 року без будь-яких додаткових дій зі сторони позичальника.
За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із частиною третьою статті 653 ЦК України в разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, якщо сторонами кредитного договору досягнуто домовленості з усіх його умов, у тому числі щодо збільшення банком в односторонньому порядку процентної ставки за кредитом з дотриманням певної процедури, то такі умови повинні виконуватись сторонами з моменту досягнення домовленості, тобто з моменту підписання договору.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, на виконання встановленої кредитним договором процедури збільшення банком в односторонньому порядку процентної ставки, а саме пункту 2.3.1 кредитного договору, банк надіслав позичальникові письмове повідомлення від 1 жовтня 2008 року про зміну процентної ставки (Т. 1, а. с. 66).
Умовами кредитного договору не передбачено направлення повідомлення про збільшення процентної ставки рекомендованим листом, на що у касаційній скарзі посилається ОСОБА_4
Системний аналіз положень статей 627, 629, 653 ЦК України дає підстави дійти висновку про те, що якщо умовами кредитного договору, щодо яких сторони дійшли згоди під час його укладення, передбачено право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання певних умов з додержанням установленої кредитним договором процедури повідомлення позичальника, то збільшення банком розміру процентної ставки за цим кредитним договором в односторонньому порядку є правомірним.
Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12 грудня 2008 року № 661-VI встановлений кредитним договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Зазначений вище закон набрав чинності 10 січня 2009 року.
Отже, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для застосування зазначених положень Закону України № 661-VI, ураховуючи те, що рішення про збільшення процентної ставки за укладеним з ОСОБА_4 кредитним договором було ухвалено до набрання чинності зазначеного Закону України № 661-VI.
З огляду на зазначене, доводи касаційної скарги про порушення банком процедури збільшення в односторонньому порядку процентної ставки не відповідають встановленим у справі фактичним обставинам та викладеним вище нормам матеріального права
За таких обставин колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 400, 409-415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Рішення апеляційного суду Одеської області від 28 вересня 2016 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. А. Стрільчук
Судді: В. О. Кузнєцов
А.С. Олійник
О.В. Ступак
Г. І. Усик