Справа № 759/11531/17 Суддя (судді) першої інстанції: П'ятничук І.В.
22 лютого 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Мацедонської В.Е., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Борисполі Департаменту патрульної поліції Бабича Івана Ярославовича на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 грудня 2017 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Борисполі Департаменту патрульної поліції Бабича Івана Ярославовича про визнання дій протиправними та скасування постанови,
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Борисполі Департаменту патрульної поліції Бабича І.Я. щодо розгляду стосовно нього справи про адміністративне правопорушення на місці зупинки та про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серії АР № 785720 від 17.07.2017 р.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що спірною постановою його притягнуто до відповідальності за зупинку транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено». Разом з тим, він не мав наміру вчиняти правопорушення. Рухаючись по території аеропорту «Бориспіль-7» у нього виникла необхідність здійснити зупинку, однак майданчик для парковки він проїхав, а тому зупинився максимально близько до правого краю проїзної частини та увімкнув аварійну сигналізацію. При цьому, в порушення вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідачем протиправно винесено постанову на місці вчинення правопорушення, а не за місцем знаходження органу, що призвело до порушення прав позивача. Також, відповідач проігнорував пояснення пасажирів та не дослідив інші докази.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 22 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.
В апеляційній скарзі інспектор роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Борисполі Департаменту патрульної поліції Бабич І.Я., посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Зокрема, скаржник зазначав, що приймаючи постанову у справі про адміністративне правопорушення він діяв в межах наданих йому повноважень та у відповідності до приписів Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі за текстом - «КУпАП»).
Перевіривши повноту встановлення місцевим загальним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 17 липня 2017 року інспектором роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Борисполі Департаменту патрульної поліції Бабичем І.Я. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серії АР № 785720, якою до ОСОБА_3 на підставі частини 1 ст. 122 КУпАП застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Згідно цієї постанови 17.07.2017 р. о 22 годині 35 хв. позивач, керуючи автомобілем марки PEUGEOT 207, державний номерний знак НОМЕР_1, за адресою Бориспіль-7, Термінал «Д» здійснив зупинку в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушив вимоги Розділу 33 Правил дорожнього руху.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП встановлено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
За змістом підпункту 3.34 пункту 3 «Заборонні знаки» Розділу 33 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 р., у зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, зокрема, справи про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга і третя статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Частиною 1 статті 276 КУпАП визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Водночас, частина 6 названою статті КУпАП передбачає, що законами України може бути передбачено й інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
За змістом частин 2 та 4 статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 Розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Згідно пункту 2 Розділу ІІІ названої Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121 2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про те, що приймаючи спірну постанову без складання протоколу та на місці вчинення адміністративного правопорушення, відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та у відповідності до законодавчих приписів.
Разом з тим, ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що при складанні постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серії АР № 785720 від 17.07.2017 р. мало місце з порушенням вимог ст.279 КУпАП.
Відповідно до статті 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Із наявної в матеріалах справи копії відеозапису вбачається, що ОСОБА_3 дійсно здійснив зупинку в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено».
Цей факт не заперечується і самим позивачем.
При цьому, останнім не надано будь-яких прийнятних та переконливих доказів на підтвердження існування обставин, що спричинили вимушену зупинку у розумінні пункту 1.10 Правил дорожнього руху.
Враховуючи наведене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
У відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись статтями 286, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Борисполі Департаменту патрульної поліції Бабича І.Я. задовольнити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 грудня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову.
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя В.П.Мельничук
суддя В.Е.Мацедонська
Головуючий суддя Лічевецький І.О.
Судді: Мельничук В.П.
Мацедонська В.Е.