Справа № 825/1752/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Житняк Л.О.
20 лютого 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Літвіної Н.М.
суддів Федотова І.В.
Коротких А.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційними скаргами Військової частини НОМЕР_1 (Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних сил України), Військової частини НОМЕР_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних сил України), Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказів в частині, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних Сил України) (далі - відповідач-1), Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач-2), про: визнання протиправним та скасування наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 30 вересня 2017 року № 522 в частині накладення на майора ОСОБА_1 , начальника стройової частини відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 дисциплінарного стягнення - «сувора догана»; визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 03 листопада 2017 року № 669 в частині зменшення майору ОСОБА_1 , начальнику стройової частини відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 розміру місячної премії за жовтень 2017 року до 80 %; зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити позивачу премію за жовтень 2017 року у повному обсязі, якої він був позбавлений відповідно до оскаржуваних наказів.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано пункт 3 наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 30 вересня 2017 року № 522 про накладення на майора ОСОБА_1 , начальника стройової частини відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 дисциплінарного стягнення - «сувора догана»; визнано протиправним та скасовано п.п.23 п. 2 наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 03 листопада 2017 року № 669 в частині зменшення майору ОСОБА_1 , начальнику стройової частини відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 розміру місячної премії за жовтень 2017 року до 80 %; в іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги, у яких, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просять оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Станом на 20 лютого 2018 року позивачем не надано до суду письмового відзиву на апеляційні скарги.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до ч. 4 ст. 229, п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що майор ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом на посаді начальника стройової частини відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 .
В серпні 2017 року, під час прийому-передачі справ та посади командира військової частини НОМЕР_2 було виявлено численні порушення ведення військового господарства у військовій частині.
З метою з'ясування причин та обставин, що спричинили порушення ведення військового господарства командувачем військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » було призначено службове розслідування, за результатами якого, складено акт від 28 вересня 2017 року.
На підставі вказаного акту відповідачем-1 прийнято наказ від 30 вересня 2017 року № 522, п. 3 якого, на майора ОСОБА_1 , начальника стройової частини відділу персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 , за порушення вимог ст. 1.13 наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 16 вересня 2013 року № 200 «Про затвердження Інструкції з діловодства в Збройних Силах України» в частині заборони звільнення матеріально відповідальних осіб без актів прийому-передачі посад, здійснення контролю за підготовкою та оформленням документів, накладено дисциплінарне стягнення - «сувора догана».
Відповідно до пояснень учасників справи, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, слугувало звільнення матеріально відповідальної особи (капітана ОСОБА_2 ) без актів прийому передачі посади.
В подальшому, у зв'язку із прийняттям наказу від 30 вересня 2017 року № 522, наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 03 листопада 2017 року № 669 зменшено майору ОСОБА_1 , начальнику стройової частини відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 розмір місячної премії за жовтень 2017 року до 80%.
Вважаючи такі дії посадових осіб військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_1 протиправними та такими, що прямо порушують права позивача, а оскаржувані накази такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що з системного аналізу наведених норм Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Інструкції від 16 вересня 2013 № 200 вбачається, що начальник стройової частини (служби діловодства) не має прямого обов'язку контролювати наявність або відсутність актів прийому-передачі посад у матеріально відповідальних осіб, які звільняються або переводяться на інші посади. Вказані норми не містять також прямого обов'язку забороняти звільнення матеріально відповідальних осіб без наявності у них актів прийому-передачі посад чи здійснювати контроль за правильністю здачі посади такими особами. Відповідно, накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді «суворої догани» суперечить вимогам чинного законодавства.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Так, відповідно до ч. 2 ст. 65 Конституції України, громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Проходження військової служби в Збройних Силах України, врегульовано Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232), Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення № 1153), Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах, затвердженого наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року № 170.
Відповідно до абз. 3 ст. 5 Закону України «Про дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24 березня 1999 № 551 (далі - Дисциплінарний статут Збройних Сил України), стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.
Порядок накладення дисциплінарних стягнень на військовослужбовців, зокрема визначено ст.ст.83-84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, згідно яких на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Відповідно до ст.85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення солдатом (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).
Підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які допустили правопорушення, оформлення його результатів та прийняття за ним рішення визначено Інструкцією про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 15 березня 2004 року № 82 (далі - Інструкція).
У відповідності до пп.1.2 п.1 Інструкції службове розслідування проводиться у разі:
- невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, що загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення або заподіяло матеріальну чи моральну шкоду;
- невиконання або недбалого ставлення до виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини;
- неправомірного застосування військовослужбовцем фізичної сили, зброї або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільного населення;
- порушення правил несення вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити тяжкі наслідки;
- недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових осіб.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який вирішив притягнути військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. У наказі зазначаються підстави для призначення розслідування, особа (якщо вона встановлена), стосовно якої воно має бути проведено, термін проведення та посадові особи, яким доручено його провадження. Службове розслідування може бути проведено особисто командиром (начальником) чи доручено іншій посадовій особі. У разі потреби залучення фахівців до проведення службового розслідування командиром (начальником) призначається комісія у складі групи фахівців на чолі з головою комісії, про що оголошується в наказі (пп.1.5 п.1 Інструкції).
Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено посадовою особою, якою він призначений, або старшим начальником, але не більше як на один місяць. У термін службового розслідування не включається час перебування військовослужбовця, стосовно якого проводиться розслідування, у відпустці або на лікуванні (пп.1.6 п.1 Інструкції).
Відповідно до п.3 Інструкції розслідуванням повинно бути встановлено: наявність чи відсутність події, з приводу якої було призначено розслідування, та її обставини (час, місце) і наслідки; осіб, з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли шкідливим наслідкам або створювали загрозу для їх спричинення; наявність причинного зв'язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями військовослужбовця; конкретні неправомірні дії військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; вимоги чинного законодавства чи інших нормативно-правових актів та керівних документів, які було порушено; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення; форму вини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до скоєного; умови та причини, що сприяли правопорушенню; чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов'язків.
Згідно пп.4.1 п.4 Інструкції за результатами службового розслідування складається акт, у якому, крім положень, що визначені п.3 цієї Інструкції, обов'язково зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування; підстави службового розслідування; час, місце, суть порушення, який нормативний акт порушено (його назва, дата прийняття); обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність чи знімають вину; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення; пропозиція щодо притягнення винних осіб до відповідальності; інші заходи, які пропонується здійснити.
Посадова особа, яка призначала службове розслідування, розглядає у 10-денний термін акт та всі інші матеріали службового розслідування і приймає відповідне рішення (пп.5.1 п.5 Інструкції).
Згідно з пп.5.3 п.5 Інструкції притягнення військовослужбовця за результатами службового розслідування до відповідальності здійснюється згідно з вимогами чинного законодавства. Дисциплінарне стягнення накладається у терміни, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
З матеріалів справи вбачається, що з метою з'ясування причин та обставин, що спричинили порушення ведення військового господарства командувачем військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » було призначено службове розслідування, в ході якого, з пояснень сторін, у зв'язку зі звільненням матеріально відповідальної особи (капітана ОСОБА_2 ) без актів прийому передачі посади, внаслідок чого порушено ст.1.13 наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 16 вересня 2013 року № 200 «Про затвердження інструкції з діловодства в Збройних Силах України», на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді «суворої догани».
Відповідно до ст.11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (від 24 березня 1999 року № 548) визначені обов'язки військовослужбовців які стосуються всіх військовослужбовців, а саме: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно. Відповідно до ст.16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Згідно з ст.1.13 наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 16 вересня 2013 року № 200 «Про затвердження інструкції з діловодства в Збройних Силах України» (далі - Інструкція № 200) відповідальним за організацію діловодства у військовій частині є командир (начальник). За зміст, якість підготовки та оформлення на належному рівні документів, що розробляються на виконання завдань, визначених у розпорядчих документах і дорученнях вищих органів військового управління, а також відповідей на запити і звернення народних депутатів України та депутатів місцевих рад, погодження проектів нормативно-правових актів відповідають заступники командира (керівника) військової частини установи) згідно з розподілом службових обов'язків.
За зміст, якість підготовки та оформлення на належному рівні інших службових документів, а також організацію діловодства та зберігання документів у структурних підрозділах військової частини відповідають їх командири (керівники).
Персональну відповідальність за зміст, якість підготовки та оформлення на належному рівні службових документів, їх відповідність чинному законодавству України рівною мірою несуть посадові особи, які їх відпрацьовують, погоджують та візують.
Порядок приймання та здавання справ і посад особами, що відають військовим (корабельним) господарством врегульовано розділом 9 наказу № 300. Відповідно до п.9.1.1 якого, у роботі щодо приймання та здавання справ і посади всіма матеріально відповідальними особами військової частини (з'єднання) обов'язково бере участь внутрішня перевірочна комісія. 9.1.2. Приймання та здавання справ і посади (у господарському відношенні) включає: вивчення тим, хто приймає посаду, стану військового господарства (служби), а також стану природоохоронних об'єктів, їх будівництва (реконструкції) і капітального ремонту, виділених і витрачених на це коштів; ознайомлення з посадовими особами; здавання тим, що здає посаду, а тим, що приймає, - перевірку та приймання матеріальних засобів, коштів і документів; документальне оформлення приймання та здавання справ і посади. 9.1.5 Приймання справ і посади проводиться особисто тим, хто приймає, від того, хто здає, у присутності комісії. 9.1.6 Комісія, призначена для приймання та здавання справ і посади, чи внутрішня перевірочна комісія у присутності того, хто приймає, і того, хто здає справи і посаду, проводить: інвентаризацію матеріальних засобів, які приймаються заново призначеною посадовою особою військової частини (з'єднання); перевірку господарської діяльності військової частини, служб складів та інших об'єктів з моменту останньої перевірки і порівняння облікових відомостей з даними дійсної наявності матеріальних засобів. 9.1.7 Приймання та здавання справ посадовими особами, що відають військовим (корабельним) господарством, оформлюється актом (додаток N 8). 9.1.10 Безпосередні начальники несуть відповідальність за організацію і якісне проведення приймання та здавання справ і посади підпорядкованими їм посадовими особами.
Разом з тим, відповідно до п.2.3.3 Інструкції № 200 начальник стройової частини повинен готувати проекти наказів командира військової частини з питань прийняття та здавання військовослужбовцями справ і посади, призначення, переміщення та звільнення працівників Збройних Сил України (не державних службовців). При цьому, відповідно до п.2.10.1.3 Інструкції № 200 подання розробником пропозицій стосовно підготовки наказів має починатися з ретельного вивчення суті питання, яке підлягає вирішенню, законодавчих та інших нормативно-правових актів, усього переліку чинних наказів, які регулюють це питання, міжнародних зобов'язань України, інших додаткових матеріалів (звітів, пропозицій, узагальнень, доповідей, актів тощо).
Однак, як вірно зазначив суд першої інстанції, з системного аналізу наведених норм Інструкції № 200 вбачається, що начальник стройової частини (служби діловодства) не має прямого обов'язку контролювати наявність або відсутність актів прийому-передачі посад у матеріально відповідальних осіб, які звільняються або переводяться на інші посади. Вказані норми не містять також прямого обов'язку забороняти звільнення матеріально відповідальних осіб без наявності у них актів прийому-передачі посад чи здійснювати контроль за правильністю здачі посади такими особами. Наведене також не входить і до його безпосередніх функціональних обов'язків (а.с.18-19). Тобто, посилання відповідача-1 у своєму наказі від 30 вересня 2017 року № 522 на порушення позивачем ст.1.13 наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 16 вересня 2013 року № 200 «Про затвердження інструкції з діловодства в Збройних Силах України» є необґрунтованим та не може вважатися судом як таке, що доводить неправомірні дії позивача.
Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що капітан ОСОБА_2 справу та посаду здав, що підтверджується його рапортом від 01 квітня 2017 року. Також, наказом від 30 березня 2017 року № 347, останнього притягнуто до підвищеної матеріальної відповідальності, у зв'язку з нестачею військового майна, яке за ним обліковувалось, виявленою в результаті інвентаризації.
За встановленого факту виявленої нестачі військового майна комісією, підстав дослідження питання відсутності у капітана ОСОБА_2 акту прийому-передачі посади при звільненні у позивач не було, оскільки наказом від 30 березня 2017 року № 347 про притягнення до підвищеної матеріальної відповідальності капітана ОСОБА_2 та проведеною комісією інвентаризацією це питання вже досліджено.
Однак, при прийнятті оскаржуваного наказу від 30 вересня 2017 року № 522 вказані обставини враховані не були. Серед іншого, позивачу також не пропонувалось надати пояснення, чим порушено вимоги Розділу 2 Інструкції. Проведеним службовим розслідуванням не встановлено форму вини та мотиви поведінки позивача, що мали наслідком притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
З огляду на зазначені вище обставини колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що наказ командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 30 вересня 2017 року № 522 в частині накладення на майора ОСОБА_1 , начальника стройової частини відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 дисциплінарного стягнення - «сувора догана» є протиправним, а тому п.3 наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 30 вересня 2017 року № 522 підлягає скасуванню.
Вказані вище обставини свідчать про протиправність наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 03 листопада 2017 року № 669 про зменшення майору ОСОБА_1 , начальнику стройової частини відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 розміру місячної премії за жовтень 2017 року до 80%, тому зазначений наказ від 03 листопада 2017 № 669 в цій частині також належить скасувати, як похідний.
Доводи апеляційних скарг висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
У зв'язку з чим апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Разом з тим, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, в порядку передбаченому ст. ст. 133, 139 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2018 року задоволено клопотання Військової частини НОМЕР_2 та відстрочено сплату судового збору до моменту постановлення рішення по справі.
Враховуючи те, що рішення у справі ухвалено не на користь апелянта, судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 704 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_2 .
Керуючись ч. 4 ст. 229, п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, ст. ст. 133, 139, 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України суд,-
Апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 (Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних сил України), Військової частини НОМЕР_2 - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року - без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Державного бюджету України (стягувач: Державна судова адміністрація України, р/р 31215256700001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Н.М. Літвіна
Судді І.В. Федотов
А.Ю. Коротких
Повний текст постанови виготовлено 26 лютого 2018 року.