Іменем України
Київ
20 лютого 2018 року
справа №820/1752/17
адміністративне провадження №К/9901/3359/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року (у складі колегії суддів: Русанової В. Б., Присяжнюк О. В., Курило Л.В.) у справі 820/1752/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Електромашина» до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
27 квітня 2017 року Публічне акціонерне товариство «Електромашина» (далі - Публічне товариство, позивач, платник податків) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000111407 від 12 квітня 2017 року.
В обґрунтуванні позовних вимог позивач посилається на положення п.п. 39.2.1 п.39.2 ст. 39, п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України, а саме: відсутність обов'язку подавати звіт про контрольовані операції за 2015 рік.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Електромашина" задоволено, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2017 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов Публічного акціонерного товариства "Електромашина" задоволено у повному обсязі та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 0000111407 від 12 квітня 2017 року.
Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що операції між позивачем та його контрагентом за наслідками звітного періоду не підпадають під визначення контрольованих операцій, отже, у позивача відсутній обов'язок щодо звітування про ці операції в порядку та строки, визначені податковим законодавством.
02 листопада 2017 року відповідачем подано касаційну скаргу, в якій він, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року у справі 820/1752/17 і залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 3 серпня 2017 року, якою у задоволенні позову відмовлено.
У доводах касаційної скарги податковий орган посилається на те, що згідно податкової Декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік, дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, задекларований суб'єктом господарювання у сумі - 170 565 989,0 грн.
Позивачем надано відзив на касаційну скаргу, в якому він, посилаючись на відсутність Російської Федерації у Переліках держав (територій), в яких ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні, затверджених розпорядженнями Кабінету Міністрів України за 2015 рік, просить залишити постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року у справі № 820/1752/17 без змін, а касаційну скаргу відповідача без задоволення.
Згідно з частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши рішення суду апеляційної інстанції, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав задоволення касаційної скарги.
За змістом частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції відповідає.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили.
16 березня 2017 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питання неподання, відповідно до п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст.39 Податкового кодексу України, Звіту про контрольовані операції за 2015 звітний рік.
За наслідками проведення перевірки складено акт № 1167/20-40-14-07-09/00214868 від 16.03.2017 року.
В акті перевірки встановлено порушення позивачем п.п. 39.4.2. п.39.4. ст.39 Податкового кодексу України в частині неподання звіту про контрольовані операції за 2015 рік з нерезидентом-пов'язаною особою ООО "ТД "Електромашина" (Російська Федерація).
На підставі вказаного акту перевірки винесено податкове повідомлення - рішення від 12.04.2017 року №0000111407, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 3654000,00 грн.
Щодо контрольованих операцій
Позивач здійснював господарські операції у 2015 році з юридичної особи - нерезидента ООО "ТД "Електромашина" (Російська Федерація)
За даними бухгалтерського обліку обсяг здійснених господарських операцій позивача за період з 13 січня 2015 року по 18 грудня 2015 року із вказаним контрагентом перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за 2015 рік та становить 116 829 280,5 грн.
Задекларований дохід позивача у 2015 році становить 170 565 989,0 грн., тобто річний дохід платника податків перевищує 50 млн. грн.
З матеріалів справи вбачається, що суми надходжень і розрахунків за 2015 рік у цій частині жодною із сторін не оспорюються. Предметом спору є необхідність подання Звіту про здійснення контрольованих господарських.
З 01 січня 2015 року до 12 серпня 2015 року відповідно до пп. 39.2.1.7 пп.39.2.1 п.39.2 ст. 39 Податкового кодексу України для визнання господарських операцій контрольованими мали одночасно виконуватись такі умови:
- загальний обсяг доходу платника податків та/або його пов'язаних осіб від усіх видів діяльності, що враховується під час визначення об'єкта обкладення податком на прибуток підприємств, перевищує 20 млн. гривень за відповідний податковий (звітний) календарний рік;
- обсяг групи таких господарських операцій платника податків та/або його пов'язаних осіб з одним контрагентом перевищує 1 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість) або 3 відсотки доходу, що враховується під час визначення об'єкта обкладення податком на прибуток підприємств, платника податків за відповідний податковий (звітний) рік.
З урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансферного ціноутворення» - (далі по тексту - Закон № 609 (набрав чинності з 13 серпня 2015 року), згідно з пп. 39.2.1.7 пп.39.2.1 п.39.2 ст. 39 Кодексу для визнання господарських операцій контрольованими необхідним є одночасне виконання наступних умов:
- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Разом з цим, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 609 визначено, що формування звіту про контрольовані операції та у випадках, передбачених Податковим кодексом України, документації з трансфертного ціноутворення за господарські операції, здійснені у 2015 році, здійснюється на підставі та з урахуванням норм цього Закону.
Таким чином, для всіх господарських операцій, передбачених пп. 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і пп. 39.2.1.5 пп.39.2.1. п.39.2 ст. 39 Податкового кодексу України, та здійснених платниками податків з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року, вартісний критерій визначається відповідно до норм пп. 39.2.1.7 ст. 39 Кодексу, у редакції Закону № 609.
Відповідно до пп. 39.2.1.2 ст. 39 Податкового кодексу України для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку.
Протягом 2015 року діяло декілька затверджених розпорядженнями Кабінету Міністрів України відповідних переліків, а саме:
- Перелік держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 1042 (діяв до 14.05.2015);
- Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 року № 449-р (термін дії з 14.05.2015 до 16.09.2015);
- Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року № 977-р (діє з 16.09.2015).
У жодному із вказаних Переліків Російську Федерацію не визначено як державу (територію), яка відповідає критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України.
З урахуванням положень п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України, для визнання господарських операцій платника податків з контрагентами-нерезидентами контрольованими, застосовується затверджений Кабінетом Міністрів України перелік держав (територій), чинний на час здійснення таких господарських операцій, за умови дотримання вартісного критерію, встановленого п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України.
Для визначення обсягу господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, передбаченого п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу (більше 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік), враховуються тільки обсяг господарських операцій з таким контрагентом, здійснених під час, коли відповідна країна була включена до вищезазначених переліків держав (територій).
При цьому обсяг річного доходу платника податків відповідно до п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу розраховується за весь податковий (звітний) рік.
Таким чином, для платника податків, річний дохід якого від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, в цілому за 2015 рік перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків), контрольованими операціями, згідно з п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України, будуть визнаватись виключно господарські операції, здійснені з нерезидентом в період, коли відповідна держава (територія) була включена до вищезазначених переліків, за умови, що обсяг таких операцій перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків). Інформація про ці контрольовані операції має бути відображена у звіті про контрольовані операції.
Верховний Суд визнає, що судом апеляційної інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, правильно констатована відсутність у позивача обов'язку подання Звіту про контрольовані операції внаслідок того, що Російську Федерацію протягом 2015 року не включено до жодного із Переліків держав (територій), в яких ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні, затверджених розпорядженнями Кабінету Міністрів України.
З огляду на зазначене вище касаційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Суд касаційної інстанції визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року у справі 820/1752/17 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.Ф.Ханова
Судді: С.С.Пасічник
В.П.Юрченко