Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему 15 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/249/18
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.,
суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.,
за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Прокуратури Тернопільської області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 року, прийняту суддею Дерех Н.В. у м.Тернопіль о 15:07, повний текст якої складено 21 червня 2017 року, у справі №819/829/17 за адміністративним позовом Тернопільського міського шляхового ремонтно-будівельного підприємства "Міськшляхрембуд" до Служби автомобільних доріг в Тернопільській області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд-Центр", про визнання нечинною проведення процедури закупівлі, -
30 травня 2017 року позивач - Тернопільське міське шляхове ремонтно-будівельне підприємство "Міськшляхрембуд" звернувся до суду із позовом до відповідача - Служби автомобільних доріг в Тернопільській області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд-Центр", у якому просив визнати нечинною процедуру закупівлі поточного середнього та дрібного ремонту, експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного та місцевого значення у Тернопільській області.
В обґрунтування позовних вимог, покликаючись на порушення норм Бюджетного кодексу України, зазначає, що дана процедура розпочата до прийняття Кабінетом Міністрів України розпорядження №14-р від 18.01.2016 «Про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування на 2017 рік». Інформація, наведена у пункті 2.3 тендерної документації, не узгоджена з інформацією, яка розміщена в електронній системі Prozorro за номером ID: UA-2016-11-23-000471-с у частині визначення посадової особи замовника, якого уповноважено здійснювати зв'язок з учасниками.
Також, покликаючись на порушення відповідачем п.5 ч.2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі», зазначає, що тендерна документація не містить інформації про місце (конкретні ділянки дороги), де повинні бути виконані роботи чи надані послуги. За результатами аналізу тендерної пропозиції учасника - переможця ТОВ «Техно-Буд-центр» Держаною аудиторською службою України установлено її невідповідність вимогам тендерної документації та законодавства.
Крім того позивач вказує на порушення вимог п.17, п.18, п.22, п.32, ч.1 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі».
З урахуванням наведеного, на думку позивача, існують достатні підстави для проведення визнання процедури закупівлі недійсною.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постанова мотивована тим, що при поданні документів як позивачем, так і іншими учасниками публічної закупівлі, дотримані строки та форма, вони відповідають чинному законодавству України, як загальним, так і спеціальним нормативно-правовим актам, що регламентують процес проведення такого виду закупівель. З огляду на це, суд зазначив, що учасники зазначених відкритих торгів перебували у рівних умовах, відтак процедура проведення закупівлі відповідачем не порушена, а процесуальні наслідки та визначення переможця відбулися з огляду на найбільш вигідну пропозицію у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». Окрім того, аудиторським висновком, складеним аудиторською фірмою «Тер Аудит» 13.04.2017 року за № 2006, підтверджено відповідність кваліфікаційним критеріям визначених замовником у тендерній документації пропозицій ТзОВ «Техно-Буд-Центр».
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Прокуратура Тернопільської області оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що розглядаючи справу суд першої інстанції виходив з того, що спір у даній справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів. Однак, згідно з п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Водночас відповідно до п. 28 ч.1 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» тендер - це здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами установленими цим законом (крім процедури переговорної закупівлі). А відповідно до п.5 ч.1 ст. 1 цього закону договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником та учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Отже, на думку скаржника, укладення договору про закупівлю є результатом публічної закупівлі (тендеру) та вказане свідчить про те, що при здійсненні повноважень по придбанню торів, робіт і послуг у порядку, встановленому законом, Служба автомобільних доріг у Тернопільській області виступає не як суб'єкт владних повноважень у розумінні п.1 ч.1 ст.17 КАС України, а як рівноправний суб'єкт господарських відносин, у яких відсутній елемент влади та підпорядкування, а тому спірні відносини не є публічно-правовими.
Також зазначає, що судом не враховано факту реалізації результатів проведеної Службою автомобільних доріг у Тернопільській області процедури державної закупівлі шляхом укладення 27.02.2017 з переможцем торгів договору №1КТ про закупівлю послуг. Таким чином, на момент звернення позивача до суду з вказаним позовом існував спір про право, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлені до Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-УІІІ (далі - Закон № 922). Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Так у розумінні п.28 ч.1 ст.1 Закону №922 тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону № 922 закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги, конкурентний діалог, переговорна процедура закупівлі.
За правилами ст.3 Закону №922 закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Згідно з ст.4 Закону № 922 закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п'яти днів з дня їх затвердження.
В контексті зазначених норм судом першої інстанції встановлено, що відповідач -Служба автомобільних доріг у Тернопільській області є державною організацією, а тому є замовником у розумінні Закону № 922 та повинна застосовувати його норми при проведенні закупівель.
З матеріалів справи слідує, що вартість предмету закупівлі «Поточний середній та дрібний ремонт, експлуатаційне утримання автомобільних доріг державного та місцевого значення у Тернопільській області» згідно поданої документації та інформації, що міститься на електронному майданчику Prozorro становить НОМЕР_1 грн.
Річний план опубліковано на електронному майданчику 23.11.2016 та внесено зміни 11.01.2017. Зважаючи на суму предмету закупівлі, до нього була застосована процедура «Відкриті торги з публікацією англійською мовою», що відповідає опублікованій інформації на електронному майданчику.
Таким чином, відповідачем було дотримано норми Закону №922 при плануванні процедури закупівлі.
ОСОБА_1 економічного розвитку і торгівлі України № 3302-06/29640-06 від 14 вересня 2016 року "Щодо здійснення закупівель" роз'яснено, що Законом «Про публічні закупівлі» не встановлено обов'язку замовника складати та затверджувати рiчний план закупiвель на пiдставi кошторису (тимчасового кошторису), фiнансового плану (плану асигнувань, плану використання бюджетних коштiв). При визначеннi очiкуваної вартостi закупiвлi пiд час складання рiчного плану закупiвель замовники можуть виходити з планових вартiсних показникiв, якi можуть розраховуватись, зокрема виходячи iз потреби у вiдповiдних товарах, роботах i послугах у минулих роках з урахуванням економiчних факторiв, якi впливають на цiноутворення на ринках вiдповiдних товарiв, робiт i послуг тощо.
Таким чином, оскільки Закон № 922 не містить прямих обмежень щодо організації процедури закупівлі до затвердження кошторису, плану використання бюджетних коштів, фінансового плану, замовник для забезпечення потреб у товарах, роботах і послугах у наступному році, може наприкінці поточного розпочати процедуру закупівлі за відповідним предметом закупівлі, виходячи з його очікуваної вартості за умови, що в основних умовах договору про закупівлю буде передбачено відповідний порядок виникнення договірних зобов'язань в залежності від його реального фінансування.
Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, що 22.11.2016 відбулося засідання тендерного комітету Служби автомобільних доріг у Тернопільській області, порядок денний та результати якого задокументовані Протоколом № 2 від 22.11.2016. На засіданні було вирішено внести зміни до річного плану закупівель на 2016 рік та передбачити проведення процедури закупівлі. Предметом закупівлі було визначено поточний середній та дрібний ремонт, експлуатаційне утримання автомобільних доріг державного та місцевого значення у Тернопільській області, процедурою закупівлі обрано відкриті торги, а орієнтований початок проведення процедури призначено на листопад 2016 року.
Відповідачем процедуру закупівлі проведено з дотриманням ст.48 Бюджетного кодексу України, пунктом першим якої передбачено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, довгострокових зобов'язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.
На виконання Закону №922 Службою автомобільних доріг у Тернопільській області розроблено тендерну документацію, яка затверджена Рішенням тендерного комітету № 2 від 10.01.2017. Даною тендерною документацією визначено процедуру та порядок проведення відкритих торгів, перелік документів, а додатками до тендерної документації визначено специфікації предмета закупівлі, визначеного ч.18 ст.1 Закону № 922, відповідно до якої, предмет закупівлі - це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі , щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах ( у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
Відповідно до абз.4 п.11 ч.1 ст. 8 Закону №922 до основних функцій Уповноваженого органу відноситься прозроблення та затвердження порядку визначення предмета закупівлі.
В розумінні п.18 ч.1 ст.1 цього закону предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 та абзацу четвертого пункту 11 частини першої статті 8 Закону України “Про публічні закупівлі” Наказом ОСОБА_1 економічного розвитку і торгівлі України №454 від 17.03.2016, зареєстрованого в ОСОБА_1 юстиції України 25.03.2016 за № 448/28578, затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (далі - Порядок №454).
Пунктом 2 Порядку № 454 передбачено, що під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затверджених наказом ОСОБА_1 регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника.
Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що предмет закупівлі вказаний у додатках до тендерної документації у формі відповідних специфікацій, а також визначений Службою автомобільних доріг у Тернопільській області у відповідності до Закону № 922, Порядку №454, спеціальних нормативно-правових актів, зокрема державних та галузевих будівельних норм та державних стандартів України. З урахуванням наведеного безпідставними є доводи позивача щодо відсутності інформації про місце (конкретні ділянки дороги), де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, оскільки територіальні межі, які визначають предмет закупівлі, визначені у додатку №1 до тендерної документації «Якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, в тому числі відповідна технічна специфікація».
Судом встановлено, що у процедурі закупівлі взяло участь троє учасників, серед яких були: «Хмельницьке шляхово-будівельне управління № 56», Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд-Центр», Тернопільське міське шляхове ремонтно-будівельне підприємство «Міськшляхрембуд».
На засіданні тендерного комітету, документально оформленому Протоколом № 8 від 14.02.2017, переможцем закупівлі послуг «Поточний середній та дрібний ремонт, експлуатаційне утримання автомобільних доріг державного та місцевого значення у Тернопільській області» було визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд-Центр» та прийнято рішення про намір укласти договір.
З наведеного слідує, що при поданні документів учасниками публічної закупівлі, позивачем у тому числі, дотримані строки та форма, вони відповідають чинному законодавству України, як загальним, так і спеціальним нормативно-правовим актам, що регламентують процес проведення такого виду закупівель, учасники зазначених відкритих торгів перебували у рівних умовах.
Відтак процедура проведення закупівлі відповідачем не порушена, а процесуальні наслідки та визначення переможця відбулися з огляду на найбільш вигідну пропозицію у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі».
Слід зазначити, що відповідно до аудиторського висновку, складеного аудиторською фірмою «Тер Аудит» 13.04.2017 за № 2006, підтверджено відповідність кваліфікаційним критеріям визначених замовником у тендерній документації пропозицію ТзОВ «Техно-Буд-Центр».
Водночас покликання позивача на факт визначення у тендерній документації посадовою особою замовника, уповноваженою здійснювати зв'язок з учасниками, ОСОБА_2, а в електронній системі Prozorro як контактну особу замовника, відповідальною за закупівлю, вказано ОСОБА_3, суд не приймає до уваги, оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 входили до складу тендерного комітету та позивач був ознайомлений із складом.
Зазначена обставина жодним чином не може вплинути на результати відритих торгів, що проводились відповідачем, та не може мати своїм юридичним наслідком визнання нечинною процедури.
Вказане узгоджується із п.1.2 Примірного положення про тендерний комітет або уповноважено особу (осіб), затвердженого Наказом ОСОБА_1 економічного розвитку і торгівлі України від 30.03.2016 року№557, у відповідності до якого тендерний комітет - службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із Законом. Тобто поняття «контактна» та «відповідальна» особа є взаємопов'язаними, оскільки представники тендерного комітету відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наділені обсягом правосуб'єктності для проведення публічної закупівлі цього ж Замовника.
Порядок оскарження процедур закупівлі визначено статтею 18 Закону № 922, відповідно до ч.1 якої скарга до органу оскарження подається суб'єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб'єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб'єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу. Законом № 922 встановлено, що органом оскарження є Антимонопольний комітет України.
Однак позивачем на розгляд суду не надано не надано та судом не здобуто доказів того, що результати публічної закупівлі, процедура проведення відкритих торгів оскаржувалися до Антимонопольного комітету. Враховуючи наведений факт, суд зазначає, що позивач не використав своє право на оскарження процедури проведення закупівлі з метою захисту своїх охоронюваних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справеливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
Згідно з ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Реалізація порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред'явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції.
Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові особисте суб»єктивне бачення порушеного права чи охоронюваного інтересу та спосіб його захисту.
З огляду на положення ст.ст.5, 21, 245 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю.
Водночас, адміністративний суд перевіряє рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, а саме чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
При цьому, при визначенні юрисдикції справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.
З огляду на положення статей 3, 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цього суб'єкта, відповідно прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.
Таким чином, до адміністративної відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один із його учасників - суб'єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.
Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, що між сторонами виник спір, про визнання нечинною процедури закупівлі, проведеної Службою автомобільних доріг у Тернопільській області.
Надаючи правову оцінку доводам Проруратури Тернопільської області щодо помилкового розгляду судом першої інстанції спірних правовідносин за правилами адміністративного судочинства, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з Положенням про Державне агентство автомобільних доріг України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №439 Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства.
Відповідно до п.3 даного Положення до основних завдань Укравтодору відноситься, зокрема, реалізація державної політики у сфері дорожнього господарства та здійснення державного управління автомобільними дорогами загального користування (далі - автомобільні дороги).
В розумінні ст.1 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства» автомобільними дорогами загального користування є дороги державного та місцевого значення, які забезпечують внутрішньодержавні та міжнародні перевезення пасажирів і вантажів із врахуванням адміністративно-територіального поділу держави, з'єднують населені пункти і є складовою частиною єдиної транспортної системи держави.
Служба автомобільних доріг у Тернопільській області, що виступає замовником оскаржуваної процедури закупівлі, є регіональним підрозділом Укравтодору.
Таким чином, предметом спірної закупівлі є поточний середній та дрібний ремонт, експлуатаційне утримання автомобільних доріг державного та місцевого значення у Тернопільській області, які як автомобільні дороги загального користування є об'єктом державного управління Укравтодору, в структуру якого входить Служба автомобільних доріг у Тернопільській області як регіональна служба, сформована за територіальним принципом.
При цьому покликання скаржника на існування спору про право, як на підставу для закриття провадженні в адміністративній справі з урахуванням того, що за наслідками проведеної процедури державної закупівлі між відповідачем та переможцем торгів 27.02.2017 укладено договір №1КТ про закупівлю послуг, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки визнання договору недійсним не є предметом оскарження в межах спірних правовідносин.
Натомість судом встановлено, що визнання нечинною проведення процедури закупівлі слід розглядати за правилами адміністративного судочинства на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям щодо здійснення Службою автомобільних доріг у Тернопільській області владних управлінських функцій.
В контексті наведених правових норм, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України (в редакції, чинній на час апеляційного розгляду справи) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Водночас згідно з ч.2 цієї статті суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Аналізуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Керуючись статтями 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Прокуратури Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 року у справі №819/829/17 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_4
судді ОСОБА_5
ОСОБА_6
Постанова складена в повному обсязі 20.02.2018.