Справа № 480/2064/17
Провадження № 1-кп-480/235/17
15.02.2018 р. Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
підсудного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Миколаївського районного суду Миколаївської області кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12017150260001004 по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, в силу ст. 89 КК України не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
23.10. 2017 року, ОСОБА_5 разом із ОСОБА_4 , перебували за адресою: АДРЕСА_2 в гостях у своїх знайомих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Близько 07.00 години, перебуваючи в приміщенні кухні в квартирі за вказаною адресою, звернув увагу на те, що мобільний телефон марки “HYAWEY Y3 (Lua U22)” чорного кольору який належав ОСОБА_4 знаходиться без нагляду власниці. В цей момент у ОСОБА_5 виник злочинний намір направлений на заволодіння вказаним телефоном із метою незаконного збагачення.
Переконавшись, що за ним та його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерегає, реалізуючи раптово виниклий злочинний намір, шляхом вільного доступу, таємно викрав мобільний телефон марки “HYAWEY Y3 (Lua U22)” чорного кольору який належить потерпілій ОСОБА_4 , завдавши останній матеріальний збиток на суму 2199 грн.
Такі дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст.185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Під час проведення досудового слідства 07.11.2017 року між потерпілої ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 була укладена угода про примирення, відповідно до якої підозрюваний ОСОБА_5 визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), зобов'язується до 18 грудня 2017 року відшкодувати потерпілій завданий ним матеріальний збиток у розмірі 950 грн..
Сторони угоди узгодили покарання за вчинення кримінального правопорушення в межах санкції ч.1 ст. 185 КК України, у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з іспитовим строком два роки. На підставі ст. 76 КК України покласти обов'язки на підозрюваного: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
В суді обвинувачений ОСОБА_5 підтримав угоду про примирення і просив її затвердити. При цьому пояснив, що укладення угоди є цілком добровільним, він повністю розуміє характер обвинувачення, вид покарання, обмеження щодо права оскарження вироку та не бажає проведення судового розгляду по даному кримінальному провадженні.
Вислухавши позицію прокурора, який не заперечував щодо затвердження судом угоди про примирення, думку потерпілої, яка також не заперечувала щодо затвердження судом угоди, суд приходить до висновку, що угода про примирення між потерпілої та обвинуваченим підлягає затвердженню з наступних підстав.
ОСОБА_5 вчинив злочин середньої тяжкості, щиро розкаявся у вчиненому, посередньо характеризується за місцем проживання.
Відповідно до ст.469 КПК України за ініціативою потерпілого, підозрюваного чи обвинуваченого може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468 - 475 КПК України.
Як вбачається з наданих матеріалів кримінального провадження, дії ОСОБА_5 обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості.
Крім того, суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє положення, передбачені ч.5 ст. 474 КПК України.
Також судом встановлено, що обвинувачений та потерпіла розуміють наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст. 473 КПК України.
Суд також переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Зміст укладеної сторонами угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України, підстави для відмови в її затвердженні, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, - відсутні.
Умови угоди про примирення між потерпілої та обвинуваченим відповідають вимогам закону, міра покарання, про призначення якої дійшли згоди сторони угоди, визначена в межах санкції ч.1 ст. 185 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства, угода не порушує законні права, свободи та інтереси сторін, що дає суду підстави для її затвердження.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирався.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Керуючись ст. ст. 314, 368, 373, 374, 468, 469, 473, 474, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду від 07.11.2017 року між потерпілої ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка) та призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі. .
На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки.
На підставі п.1,2 ч. 1 ст. 76 КК України зобовязати засудженого періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Миколаївської області через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1
15.02.2018