Справа № 826/863/17 Суддя (судді) першої інстанції: Мазур А.С.
30 січня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя: Шелест С.Б.
Судді: Мєзєнцев Є.І., Пилипенко О.Є.
Секретар судового засідання: Хаврат О.О.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.17р. у справі №826/863/17 за позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.17р. адміністративний позов задоволено: скасовано рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, оформлене наказом від 01.06.16 №42/2 про нікчемність трансакції, здійсненої ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19.05.16р. у сумі 50 000,00 грн. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980-053-000231336 від 29.04.2016» на рахунок НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3; зобов'язано Відповідача-1 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стосовно рахунків ОСОБА_3, відкритих у ПАТ «Банк Михайлівський» у межах гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами.
Не погоджуючись з вказаною постановою, Відповідач-1 подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову задоволенні адміністративного позову.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не враховано, що правочини з перерахування коштів третьою особою на рахунок Позивача є нікчемними з підстав передбачених п.п. 7, 8 та 9 ч.3 ст. 38 Закону № 4452-VI; суперечать вимогам постанови НБУ №917/БТ від 22.12.15р. «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку», якою були встановлені обмеження щодо здійснення кредитних операцій. Апелянт вважає, що Позивач не є вкладником в розумінні Закону № 4452-VI. Окрім того, обставини щодо проведення ТОВ «ІРЦ» грошових операцій по поверненню особам коштів згідно умов договорів позики, укладених між небанківською установою та фізичними особами, встановлені у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.17р. у справі №826/15961/16, що на думку апелянта, має преюдиційне значення при вирішення даної справи.
Відповідач-2 подав письмові пояснення, у яких підтримав вимоги апелянта.
Від Позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якій Позивач заперечив вимоги апеляційної скарги; вважає рішення суду законним та обґрунтованим.
Учасники справи в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у зв'язку з чим та відповідно до частини 2 ст.313, п.2 ч.1 ст.311 КАС апеляційним судом розглянуто справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Відповідача-1, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать обставини справи та установлено судом першої інстанції, між Позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено договір №980-053-000001756 від 29.04.16р. банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний», за умовами якого Банк по ініціативі Клієнта відкриває Клієнту на його ім'я поточний рахунок НОМЕР_1 в гривні для зберігання грошей Клієнта і здійснює його розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог чинного законодавства, умов цього Договору та розпоряджень Клієнта, а Клієнт зобов'язується оплачувати послуги Банку (а.с.15).
Між Позивачем та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» укладено Договір від 29.04.16р. №980-053-000231336 «Капітал +» (з виплатою процентів щомісячно), за умовами якого Позивач зі свого поточного рахунку відкритого у ПАТ «Банк Михайлівський» передає ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» кошти у сумі 50 000 грн.
Згідно платіжного доручення №7407249 від 29.04.16р. Позивачем зі свого поточного рахунку НОМЕР_1 перераховано на рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» кошти у сумі 50 000 грн. (а.с.17).
Згідно виписок по особовим рахункам з 29.04.16р. по 23.05.16р. на рахунок ОСОБА_3 від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» відповідно до договору від 29.04.16р. №980-053-000231336 надійшли кошти у сумі 50 000 грн. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором від 29.04.16р. №980-053-000231336» та кошти у сумі 635,83 грн. з призначенням платежу «Оплата процентів по договору від 29.04.16р. №980-053-000231336 (а.с.84).
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.05.16р. № 812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» призначено Ірклієнко Юрія Петровича.
13.06.16р. виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 991, відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" з 23.06.16р. до 22.07.16р. включно.
Відповідно до рішення Правління НБУ від 12.07.16р. № 124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12.07.16р. № 1213 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» та делегування повноважень ліквідатора банку, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації з 13.07.2016 до 12.07.18р. включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» Ірклієнку Юрію Петровичу з 13.07.16р. до 12.07.18р. включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 1702 від 01.09.16р. змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», згідно з яким всі повноваження ліквідатора ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» делеговано Волкову Олександру Юрійовичу з 05.09.16р.
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волковим Олександром Юрійовичем на адресу Позивача надіслано повідомлення від 12.09.16р. №ЗГ(К)/10771/1 про те, що переказ коштів (транзакція), здійснений: ТОВ «ІРЦ» 19.05.16р. в сумі 50 000 грн. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором від 29.04.16р. №980-053-000231336» на рахунок НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3; ТОВ «ІРЦ» 19.05.16р. в сумі 635,83 грн. з призначенням платежу «Оплата процентів по договору від 29.04.16р. №980-053-000231336» на рахунок НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 визнано нікчемним з підстав передбачених п.п.7-9 ч.3 ст. 38 Закону № 4452-VI.
Не погоджуючись з рішенням Відповідача щодо визнання правочинів з перерахування коштів нікчемними, Позивач звернувся з позовом до суду.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що кошти, які надійшли від ТОВ «ІРЦ» на поточний рахунок Позивача є вкладом у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; Відповідачем-1 не доведено належними доказами фактів, які б свідчили про наявність обставин, з якими закон пов'язує нікчемність правочинів; здійснення транзакцій під час дії постанови НБУ від 22.12.15р. № 917/БТ не є достатньою підставою для визнання цих транзакцій нікчемними.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.12р. № 4452-VI (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон № 4452-VI).
Згідно з частинами 1,2 статті 26 Закону № 4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Вкладником в розумінні пункту 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI - є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
У даному випадку Позивач є вкладником в розумінні Закону № 4452-VI, оскільки між Банком та Позивачем був укладений договір банківського рахунку на який, власне, й було перераховано ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» кошти у сумі 50 635,83 грн.
Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований статтею 27 Закону № 4452-VI, за змістом якої уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 цього Закону.
Як зазначено в частині 2 статті 38 Закону № 4452-VI, протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
За загальним правилом недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається ( частина 2 ст.215 ЦК України).
У свою чергу, відповідно до частини пунктів 7-9 частини 3 статті 38 Закону № 4452-VI, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;
9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Також згідно ч. 3 ст. 36 Закону № 4452-VI є нікчемними правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після призначення уповноваженої особи Фонду.
Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду (частина 3 статті 38 Закону № 4452-VI).
Отже, за Законом № 4452-VI уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів, вчинених (укладених) банком на предмет виявлення серед них нікчемних.
Як зазначено у частині 2 статті 38 Закону № 4452-VI, протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Відповідно до пункту першого частини 4 статті 38 Закону № 4452-VI, Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті тягне за собою певні правові наслідки для того, кого воно стосується (частина п'ята статті 38 Закону № 4452-VI із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.07.2015 р. N 629-VIII).
За наведених обставин та правових норм, відсутні підстави вважати, що спірні правовідносини не порушують прав Позивача, адже віднесення правочину до нікчемного тягне за собою невключення Позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду, а відтак - невиплату гарантованої суми коштів.
Разом з тим, за змістом вищенаведених норм Закону № 4452-VI, право перевірки правочинів на предмет перевірки виявлення серед них нікчемних не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, тобто самого твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.
Відповідачем жодними доказами не підтверджено наявність визначених п.п. 7-9 ч. 3 Закону № 4452-VI підстав для визнання правочину з перерахування коштів нікчемним. У свою чергу, таких підстав судом не встановлено.
Окрім того, як зазначалось вище, за Законом № 4452-VI уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів, вчинених (укладених) саме банком на предмет виявлення серед них нікчемних, а не правочинів, укладених між фізичними та юридичними особами, а тому Відповідачем-1 з перевищенням визначених законом меж повноважень визнано нікчемним правочин з перерахування коштів з поточного рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» відкритого в ПАТ «Банк Михайлівський» на рахунок Позивача.
Як установлено вище, до запровадження тимчасової адміністрації на відкритий у банку рахунок Позивача кошти у сумі 50 000 грн. надішли з поточного рахунку третьої особи з призначенням платежу: «Повернення коштів згідно з договором від 29.04.16р. №980-053-000231336» та у сумі 635,83 грн. з призначенням платежу «Оплата процентів по договору від 29.04.16р. №980-053-000231336» (а.с. 84).
Зарахування на банківський рахунок Позивача грошових коштів від третьої особи не суперечить вимогам чинного законодавства.
Так, відповідно до частин 1-3 статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України врегульовано Законом України від 05.04.01р. № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Так, відповідно до п. 1.24 статті 1 цього Закону переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.
У свою чергу, згідно з п. 1.15 ст. 1 цього ж Закону, ініціатором є - особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та/або подання відповідного документа на переказ або використання електронного платіжного засобу.
Згідно п.1.23 вказаної норми, отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі.
Частиною 2 пункту 1.6. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою НБУ №22 від 21.01.04р., зареєстрованої в Мін'юсті 29.03.04р. за N 377/8976, банк не має права визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд.
У свою чергу, відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Пунктом 1.7. Інструкції визначено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.
Частиною 5.2 статті 5 Закону № 2346-III визначено, що відносини між суб'єктами переказу регулюються на підставі договорів, укладених між ними з урахуванням вимог законодавства України.
У даному випадку, у суду відсутні підстави вважати, що відносини між суб'єктами переказу суперечать вимогам законодавства України.
Відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону № 2346-III, під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним:
для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника;
для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.
Відповідно до пункту 30.1. статті 30 Закону № 2346-III, переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.
Матеріали справи містять виписку по особовим рахункам Позивача з 29.04.16р. по 23.05.16р., яка підтверджує факт зарахування на поточний рахунок ОСОБА_3 грошових коштів всього у сумі 50 635,83 грн., що не заперечує та не спростовує Відповідач-1.
За наведених обставин та правових норм, у суду відсутні підстави не приймати до уваги вказаний доказ у справі, як і відсутні правові підстави для висновку про нікчемність правочину, укладеного між суб'єктами переказу коштів.
При цьому, колегія суддів акцентує увагу на тому, що кошти були перераховані на рахунок Позивача до запровадження тимчасової адміністрації, що також виключає висновок про порушення вимог Закону № 4452-VI.
Покликання апелянта у апеляційній скарзі на постанову НБУ №917/БТ від 22.12.15р. «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку», якою були встановлені обмеження щодо здійснення кредитних операцій - не заслуговують на увагу, з огляду на те, що така постанова адресована посадовим особам Банку, а не владникам, відтак невиконання посадовими особами Банку постанови НБУ, навіть якщо і мало місце, не є саме по собі підставою для висновку про нікчемність правочину.
Відповідно до статті 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність», рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних є банківською таємницею, а тому Позивач не міг знати про встановлені для ПАТ «Банк Михайлівський» обмеження.
Пунктом 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
Приписами пунктів 2, 4 розділу IV Положення закріплено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).
Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
З наведеного слідує, що за відсутності підстав для нікчемності правочину уповноважена особа має подати до Фонду додаткову інформацію щодо вкладника - Позивача, стосовно якого необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за рахунок Фонду.
Покликання апелянта на обставини встановлені постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.17р. у справі №826/15961/16 не мають преюдиційного значення при вирішенні даної справи, оскільки встановлені у іншій справі, з іншими підставами та предметом позову.
Вищевикладеним спростовуються доводи апеляційної скарги Відповідача.
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.17р. у справі №826/863/17 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.17р. у справі №826/863/17 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Мєзєнцев Є.І.
Пилипенко О.Є.
Повний текст постанови складений: 30.01.18