Справа № 22-ц/793/51/18Головуючий по 1 інстанції Шипович В.В.
Категорія: 59 Доповідач в апеляційній інстанції Карпенко О.В.
23 січня 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючої Карпенко О.В.
суддів Василенко Л.І., Фетісової Т.Л.
при секретарі Овчаренко І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради на заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03 жовтня 2017 року, ухваленого 11 год. 56 хв. під головуванням судді Шипович В.В. в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси, у справі за позовом Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення надміру виплаченої грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам,
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів,-:
У травні 2017 року Департамент соціальної політики Черкаської міської ради звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення надміру виплаченої грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам, посилаючись в обґрунтування заявленого позову на те, що ОСОБА_3 14 липня 2015 року звернувся із заявою до департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про взяття на облік та про призначення щомісячної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
При подачі заяви від ОСОБА_3 до складу сім'ї було включено дружину ОСОБА_5 1979 року народження та дітей ОСОБА_6 2010 року народження і ОСОБА_7 2008 року народження.
В свою чергу, ОСОБА_4 13 серпня 2015 року також звернулась із заявою до департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про взяття на облік та про призначення щомісячної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
При подачі заяви ОСОБА_4 до складу сім'ї включено чоловіка ОСОБА_8 На момент звернення обидва відповідачі - ОСОБА_3, ОСОБА_4 з членами сім'ї проживали за однією адресою - АДРЕСА_1.
Позивач вказує, що відповідачі отримували зазначену допомогу внутрішньо переміщеним особам на проживання, як члени різних сімей, тоді як фактично, вони є однією сім'єю і проживали разом. Даний факт було виявлено при проведенні ревізії спеціалістами Державної фінансової інспекції у Черкаській області.
У зв'язку з тим, що загальний розмір отримуваної відповідачами допомоги склав понад максимально допустимого для однієї сім'ї (2400грн на місяць), Департамент соціальної політики Черкаської міської ради звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із даним позовом та просив постановити судове рішення, яким стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави в особі департаменту перераховану суму за період з 01 жовтня 2015 року по 31 березня 2016 року в загальному розмірі 6816,00 грн., виплачену надміру у вигляді грошової допомоги переміщеним особам на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03 жовтня 2017 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі Департамент соціальної політики Черкаської міської ради, вважаючи рішення суду першої інстанції таким, що ухвалене із порушенням норм матеріального та процесуального права, при невідповідності висновків суду фактичним обставинам даної справи, при неповному з»ясуванні обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення даного спору по суті, просить скасувати заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03 жовтня 2017 року, ухваливши при цьому нове, яким позовні вимоги Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради задовольнити.
Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
П. 9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Провадження у вказаній справі відкрито до набрання чинності редакції ЦПК України (15 грудня 2017 року), а тому розгляд скарги, у відповідності до п. 9 Перехідних положень ЦПК України, продовжується за правилами, що діють після набрання чинності нової редакції ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради підлягає відхиленню, виходячи із наступного.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
При розгляді даної справи суд правильно встановив факти, відповідні їм правовідносини, постановив рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права, ґрунтується на зібраних по справі доказах, оцінивши які в сукупності, суд першої інстанції прийшов до аргументованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради.
Як вбачається із наявних матеріалів справи, на підставі звернення ОСОБА_3 від 14 липня 2015 року рішенням управління соціального захисту населення Придніпровського району від 12 серпня 2015 року ОСОБА_3 призначено допомогу переміщеним особам на проживання. (а.с. 54)
У своїй заяві від 14 липня 2015 року ОСОБА_3 зазначив, що до складу його сім'ї входять дружина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 та двоє неповнолітніх дітей - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 та просив призначити щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання. При цьому адреса проживання зазначена: АДРЕСА_2. (а.с. 62-64)
На підставі звернення ОСОБА_4 від 13 серпня 2015 року рішенням управління соціального захисту населення Придніпровського району від 11 вересня 2015 року ОСОБА_4 призначено допомогу переміщеним особам на проживання. (а.с. 25)
У своїй заяві від 13 серпня 2015 року ОСОБА_4 зазначала, що до складу її сім'ї входить чоловік ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_7 та просила призначити щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання. Адресу проживання зазначила: АДРЕСА_2. (а.с. 26-27, 31-32)
Механізм надання тимчасової державної допомоги переміщеним особам на проживання регламентує Порядок призначення та виплати щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505.
Відповідно до вищевказаного Порядку грошова допомога надається і внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.
Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку, грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї). Загальна сума допомоги на сім'ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім'ї та не може перевищувати 2400 гривень.
Допомога призначається на підставі подання уповноваженим представником сім'ї відповідної заяви, в якій, зокрема, зазначається перелік членів сім'ї. Отже зазначення переліку членів сім'ї, якій призначається допомога, є обов'язком особи, яка подає відповідну заяву як уповноважений представник сім'ї.
За наслідками розгляду заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_4, їм було призначено і виплачено грошову допомогу як двом різним сім'ям, загальний розмір якої відповідно до довідок УСЗН Придніпровського району від 12 травня 2017 року, за період з 01 жовтня 2015 року по 31 березня 2016 року склав 21216,00 грн. (а.с. 5, 33)
Звертаючись до суду Департамент соціальної політики Черкаської міської ради в своїй позовній заяві вказував, що при проведенні ревізії в департаменті соціальної політики Черкаської міської ради спеціалістами Державної фінансової інспекції у Черкаській області було встановлено завищення родинам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 визначеної пунктом 3 Порядку граничної суми виплати адресної допомоги на сім'ю, що призвело до надмірної виплати такої допомоги відповідачам за період з 01 жовтня 2015 року по 31 березня 2016 року на суму 6816,00 грн., обґрунтовуючи тим, що відповідачі отримували зазначену допомогу, як члени різних сімей, тоді як фактично вони є однією сім'єю і проживали разом за однією адресою.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що призначення та виплата державної соціальної допомоги здійснювались позивачем добровільно, а її виплаті не передували недобросовісні дії відповідачів. Крім того, позивач не надав достатніх та допустимих доказів того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали однією сім'єю та вели спільне господарство, у зв»язку із чим відсутні підстави для стягнення із відповідачів надміру сплачених сум допомоги.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Статтею 1215 ЦК України передбачено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Системний аналіз положень зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що грошові суми, перелічені у п.1 ст.1215 ЦК України, не підлягають поверненню за наявності одночасно двох умов: 1) немає рахункової помилки; 2) немає недобросовісності з боку набувача. Тобто, за відсутності хоча б однієї з умов отримані суми мають бути поверненні.
Для встановлення факту недобросовісного набуття ОСОБА_3 та ОСОБА_4 коштів, позивачу необхідно було довести наявності в діях відповідачів умислу або грубої необережності.
Судом встановлено, що на момент звернення, відповідачі фактично проживали у одному житловому приміщенні за однією адресою.
При цьому, відповідачами при поданні заяви про призначення та виплату допомоги не приховували та не подавали свідомо недостовірні дані про склад сім'ї, не вказуючи всіх осіб, які проживають в їх квартирі, а лише зазначаючи тих, кого вони вважають членами саме своєї сім'ї з огляду на ознаки родинного зв'язку та спільного побуту. При цьому ОСОБА_3 вказав членами своєї сім'ї двох малолітніх дітей та дружину, а ОСОБА_4 - свого чоловіка.
При складанні актів обстеження соціальними інспекторами встановлено, що відповідачі не ведуть спільного господарства, а лише орендують одну квартиру. (а.с. 18, 47).
Виходячи з наведеного, суд першої інстанції правильно звернув увагу на презумпцію добросовісності набувача.
В порушення вимог статті 81 ЦПК України, яка покладає обов'язок на кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, із сторони Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради на адресу суду не було надано об'єктивних, переконливих доказів підтверджуючих обґрунтованість заявленого позову, у зв'язку із чим суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність правових передумов для його задоволення.
Інші доводи апеляційної скарги Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Підстав для зміни або скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради на заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03 жовтня 2017 року у справі за позовом Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення надміру виплаченої грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам - відхилити, зазначене рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку та за умов, визначених ЦПК України.
Головуюча Карпенко О.В.
Судді Василенко Л.І., Фетісова Т.Л.