Апеляційний суд міста Києва
1[1]
Справа № 33/796/1287/2017
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Іменем України
17 листопада 2017 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Новов С.О., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, його захисника - адвоката Маркєлова В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17 лютого 2017 року,
Відповідно до постанови судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17 лютого 2017 року
ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Цією ж постановою суддя стягнув з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 320 гривень.
Як встановлено постановою судді, 15.01.2017 року о 02 год. 10 хв. в м. Київ Амурська площа, ОСОБА_2 керував автомобілем Audi д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер», в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить визнати поважною причину пропуску строку на подання апеляційної скарги та поновити цей строк; скасувати постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 17.02.2017 та закрити провадження по справі.
В обґрунтування поданої скарги, скаржник посилається на те, що постанова судді прийнята з порушенням вимог чинного законодавства є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.
Як зазначає у своїй скарзі ОСОБА_2, інспектор поліції, всупереч вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (надалі - Інструкція), не проінформував його про порядок застосування спеціального технічного засобу DRAGER, а також не надав свідоцтво про державну реєстрацію спеціального технічного засобу DRAGER та свідоцтво про його повірку, у технічній справності якого у нього виникли сумніви.
Також, скаржник зазначає про те, що після його незгоди з показаннями DRAGER, інспектором поліції не було запропоновано йому пройти медичний огляд на стан сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, відповідно до ст. 266 КУпАП, а відразу був складений протокол про адміністративне правопорушення серія БР № 123408 від 15.01.2017 року.
Окрім цього, ОСОБА_2 звертає увагу на те, що йому не було вручено примірника Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, що є грубим порушенням його прав та підставою для виникнення сумнівів у достовірності встановлення факту сп'яніння, а також на те, що протокол про адміністративне правопорушення серія БР № 123408 від 15.01.2017 року не може бути визнаний належним та допустимим доказом, оскільки в ньому не вказано, що водію було запропоновано пройти медичний огляд на місці та в закладі охорони здоров'я.
Обґрунтовуючи підстави для поновлення строку на оскарження постанови судді, ОСОБА_2 посилається на те, що його не було повідомлено належним чином про час і місце розгляду справи, оскільки жодних судових повісток на його адресу не надходило. Про існування оскаржуваної постанови він дізнався лише 10 квітня 2017 року, коли звернувся до суду з метою отримання інформації про дату судового засідання та цього ж дня отримав копію постанови, у зв'язку з чим просить поновити строк, який було пропущено з поважних причин.
Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та її захисника на підтримку поданої апеляційної скарги; пояснення свідка ОСОБА_5, в присутності якого складався протокол про адміністративне правопорушення; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, вважаю, що задоволенню підлягає лише клопотання про поновлення строку на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, оскільки, враховуючи обставини, наведені в апеляційній скарзі, цей строк було пропущено з поважних причин.
Що ж стосується самої апеляційної скарги, то вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, незважаючи на доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновку судді щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме в тому, що останній, в порушення вимог п. 2.9 а Правил дорожнього руху, керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Зокрема, обставини вчиненого ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, крім протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 123408 від 15 січня 2016 року, підтверджуються наявними у справі доказами, а саме: письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, в присутності яких проводився огляд ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (приладу «Драгер»), в якому зафіксовано результат огляду - проба позитивна, вміст алкоголю 1,37; роздрукованим чеком, який долучено до протоколу про адміністративне правопорушення; рапортом співробітника поліції, яким було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_2
Перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не встановив достатніх даних, які б дозволили спростувати допустимість та достовірність доказів, наявних в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, на підставі яких суддя обґрунтовував свої висновки, в тому числі протоколу про адміністративне правопорушення, на незаконність складання якого посилається апелянт.
Всупереч доводам апеляційної скарги про порушення порядку проведення огляду ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння, вони не можуть бути визнані обґрунтованими, з огляду на таке.
По-перше, як вбачається з пояснень самого ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції, він не заперечував проти проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а також того факту, що на той момент мав ознаки алкогольного сп'яніння, пояснивши це тим, що алкоголь він вживав не перед тим, як сів за кермо автомобіля, а вже після того, як припаркував автомобіль на паркувальному майданчику і збирався в ньому ночувати.
По-друге, як встановлено переглядом відеозаписів з нагрудних відеореєстраторів поліцейських, які були витребувані за клопотанням особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та його захисника, під оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2, останній не вимагав надання йому сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, як це передбачено п. 5 Розділу ІІ. Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735(надалі - Інструкція від 09.11.2015 № 1452/735).
По-третє, відповідно до вимог п. 7 Розділу І. Інструкції від 09.11.2015 № 1452/735, огляд в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП, проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським.
Між тим, в матеріалах справи відсутні об'єктивні дані, які б свідчили про незгоду ОСОБА_2 з результатами огляду, проведеного поліцейським.
Не встановлено таких даних і під час апеляційного розгляду, в тому числі за наслідками допиту свідка ОСОБА_5 та перегляду відеозаписів з нагрудних відеореєстраторів поліцейських.
Що ж стосується посилання в апеляційній скарзі на те, що протокол про адміністративне правопорушення є неналежним та недопустимим доказом через те, що в ньому не вказано, що водію було запропоновано пройти медичний огляд на місці та в закладі охорони здоров'я, то воно взагалі є безпідставним, оскільки не ґрунтується на законі, з огляду на, що протокол про адміністративне правопорушення складався за наслідками огляду, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а не за наслідками відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я.
По-четверте, незалежно від того, вручався ОСОБА_2 примірник Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2 до Інструкції від 09.11.2015 № 1452/735) чи ні, сам по собі факт невручення цього документу порушнику не може служити підтвердженням незаконності проведеного огляду на стан алкогольного сп'яніння та підставою для скасування оскаржуваної постанови і закриття провадження у справі.
За таких обставин, апеляційна ОСОБА_2 не може бути задоволена, оскільки вона не містить в собі достатніх підстав для висновку про те, що постанова судді про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є незаконною або необґрунтованою, у зв'язку з чим, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне постановити рішення, яким вказану скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Поновити ОСОБА_2 строк на оскарження постанови судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17 лютого 2017 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17 лютого 2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду міста Києва
С.О. Новов
Головуючий у 1-й інстанції - суддя Ладиченко С.В.