Справа № 487/16/18
Провадження № 1-кп/487/320/18
22.01.2018 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, -
В провадженні Заводського районного суду м. Миколаєва перебуває обвинувальний акт відносно обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, з метою забезпечення безперервного розгляду провадження в суді, виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, посилаючись на те, що судовий розгляд триває, вчинення обвинуваченим тяжкого злочину, особу обвинуваченого, які раніше не судимий, не працює, не має постійного місця роботі і законного джерела доходу, не одружений, дітей немає, тобто не має соціально сталих зв'язків за місцем проживання, наявність ризиків, передбачених ч. 1 п.1, 3, 5 ст.177 КПК України, які продовжують існувати до теперішнього часу, а саме: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого і свідків, з якими обвинувачений проживає за однією адресою, вчинити інші кримінальні правопорушення,оскільки не має постійного джерела доходу, тому інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти зазначеним ризикам, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
В судовому засіданні обвинувачений та його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора та вважали достатнім запобіжний захід у виді домашнього арешту посилаючись на те, що обвинувачений примирився з потерпілим.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступного:
Судом встановлено, що під час досудового розслідування відносно обвинуваченого ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Судовий розгляд по справі не розпочався, але у обвинуваченого 25.01.2018 року закінчується строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст. 177 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Так, запобіжні заходи у кримінальному провадженні можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України.
При вирішенні питання щодо продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються у їх сукупності та обґрунтованість підстав для продовження запобіжного заходу, а саме: обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінуємого кримінального правопорушення, вчинення тяжкого злочину, у тому числі беручи до уваги особу обвинуваченого те, що обвинувачений раніше не судимий, не працює, не має постійного місця роботі і законного джерела доходу, не одружений, дітей немає, тобто не має соціально сталих зв'язків за місцем проживання, наявність ризиків, передбачених ч. 1 п.1, 3, 5 ст.177 КПК України, які продовжують існувати до теперішнього часу, а саме: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого і свідків, з якими обвинувачений проживає за однією адресою, вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки не має постійного джерела доходу і соціально сталих зв'язків.
Таким чином, суд приходить до переконання, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти зазначеним ризикам, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, з метою забезпечення безперервного розгляду провадження в суді та виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а вік та стан здоров'я обвинуваченого не перешкоджають його перебуванню під вартою в умовах СІЗО.
На підставі викладеного суд приходить до переконання про наявність підстав для продовження ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Доводи обвинуваченого та його захисника суд не приймає до уваги.
Керуючись ст.ст. 177, 331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з утримання в СІЗО м. Миколаєва на 60 днів - до 22.03.2018 року до 17-00 годин.
Копію ухвали надіслати начальнику СІЗО м. Миколаєва.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1