Справа № 215/2693/16-ц
2/215/82/18
12 січня 2018 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу
в складі: головуючого судді - Лиходєдова А.В.
при секретарі Малиш Н.В.
згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до «відділу освіти виконкому Тернівської районної у місті ради, комунального дошкільного навчального закладу № 211» про визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення та про «незаконне звільнення», поновлення на роботі, зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Тернівського районного суду м. Кривого Рогу, знаходиться вказана цивільна справа.
14.04.2017 р. позивач надала до суду заяву про витребування доказів у: виконкому Тернівської районної у місті ОСОБА_2 ради, ПАТ КБ «Приват Банк»; «Профспілкового комітету працівників освіти».
19.06.2017 р., відповідно до ст. 121 ч. 1 ЦПК України, в зв'язку з порушенням позивачем вимог п. п. 2, 5 ч. ч. 2, 5 ст. 119; ст. ст. 133, 134, 134, 137 ЦПК України, винесено ухвалу, якою їй було надано строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали, для усунення недоліків.
28.09.2017 р. на виконання ухвали від 19.06.2017 р. про усунення недоліків до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу, надійшла уточнена заява про витребування доказів, в якій вона просить звільнити її від сплати судового збору, з долученням відомостей з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків від 30.03.2017 р. та індивідуальних відомостей про застраховану особу від 21.11.2016 р..
На час цих процесуальних дій діяв ЦПК України в редакції 2004 р..
15.12.2017 р. набув чинності ЦПК України в редакції 2017 р..
Згідно до п. 9 ч. 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України в редакції 2017 р., справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 82 ЦПК України в редакції 2004 р., суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. З підстав зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати особи, яка через важкий майновий стан не може його сплатити, направлено на забезпечення доступності до правосуддя та реалізацію права таких осіб на судовий захист.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Ця норма кореспондується з нормою частини першої статті 82 ЦПК України в редакції 2004 р..
Аналогічно визначено підстави звільнення від сплати судового збору у ст. 136 ЦПК України в редакції 2017 р..
Єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цих нормах дій є майновий стан заявника. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Отже, суд має самостійно вирішити питання й про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору за умови існування належних та допустимих доказів на підтвердження скрутного матеріального становища позивача.
Суд наголошує, що обов'язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан заявника для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на підтвердження свого скрутного матеріального становища надано до суду індивідуальні відомості про застраховану особу від та відомості з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2016 р., а за 2017 р. доказів про відсутність доходів не надано.
Суд зазначає, що надані позивачем довідки не можуть свідчити про те, що позивач не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб - зокрема для сплати судового збору (вклади, нерухоме та рухоме майно, компенсації, тощо).
Більш того, надані довідки містять інформацію лише за 2016 р., при цьому, позивачем не надано суду жодних документів на підтвердження його скрутного матеріального становища станом на час звернення з заявою про витребування доказів - 28.09.2017 р..
Вказане унеможливлює вирішення судом питання щодо дійсної наявності у позивача скрутного матеріального становища для цілей звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, позивачу слід сплатити суму судового збору.
Керуючись ст. 82 ЦПК України в редакції 2004 р., ст. 136 ЦПК України в редакції 2017 р., суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за вимогою про забезпечення доказів за її позовом до «відділу освіти виконкому Тернівської районної у місті ради, комунального дошкільного навчального закладу № 211» про визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення та про «незаконне звільнення», поновлення на роботі, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: