29.12.2017 Київ К/9901/1384/17 справа № 805/3239/17-а
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду Києва від 14 листопада 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кальміус Арена» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
20 грудня 2017 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, яка згідно з відбитком штемпеля УДППЗ "Укрпошта" на конверті була надіслана 14 грудня 2017 року, тобто до набрання чинності 15 грудня 2017 року Кодексом адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ (далі - КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ).
Разом з тим, пунктом 12 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Так, частиною четвертою статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VІІІ (далі - КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ) встановлено, що касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.
За змістом частини третьої статті 58 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ довіреності від імені особи публічного права видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те особи і засвідчуються печаткою такої особи публічного права (за наявності).
Водночас і нормами КАС України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що набрали чинності 15 грудня 2017 року (частини третя та шоста статті 59), закріплено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами, а її оригінал або засвідчена у визначеному законом порядку копія приєднуються до матеріалів справи.
Касаційна скарга від імені Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області підписана ОСОБА_2 як представником й на підтвердження таких повноважень додано ксерокопію довіреності, засвідчену нею ж, що, однак, не узгоджується з наведеними вище приписами процесуального закону.
Крім того, відповідно до частини п'ятої статті 213 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Проте, всупереч положенням наведеної норми, відповідачем не додано до касаційної скарги документ про сплату судового збору, водночас заявлено клопотання про відстрочення сплати такого з посиланням на його майновий стан.
Згідно з частиною першою статті 133 КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Таке правове регулювання було передбачено й частиною першою статті 88 КАС України в редакції Закону № 2136-VІІІ, яка була чинною на час подання касаційної скарги.
Наведені норми дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Втім, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Варто відзначити й те, що Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області в обґрунтування неможливості сплати судового збору посилався на свій майновий стан, однак не надав жодних доказів, які б могли засвідчити вказані обставини.
Отже, виходячи з наведеного, клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про відстрочення сплати судового збору, обґрунтоване відсутністю відповідного бюджетного фінансування та, як наслідок, - неможливістю сплатити судовий збір, не підлягає задоволенню.
Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI), у редакції, чинній на час подання касаційної скарги, передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Частиною 1 цієї ж статті, в редакції, чинній на час подання позовної заяви, встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Позовна заява подана у 2017 році.
В свою чергу, за приписами підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (в редакції, чинній на час звернення з цим позовом до суду першої інстанції) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 1 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 1600 грн.
Як свідчать матеріали касаційної скарги, у даній справі предметом розгляду спору є вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за якими грошові зобов'язання та штрафні санкції (в частині оспорюваних сум) визначені у розмірі 13236908 грн., тобто вимоги майнового характеру.
Таким чином, на усунення недоліків касаційної скарги необхідно сплатити судовий збір у розмірі 238264,34 грн. (13236908*1,5%*120%).
Судовий збір підлягає сплаті за реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м.Києві; код банку отримувача (МФО) 820019; рахунок отримувача - 31213207700007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом _______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва суду, де розглядається справа).
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України в редакції Закону №2147-VІІІ, чинній на час постановлення ухвали, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, якою передбачено залишення касаційної скарги без руху.
Керуючись статтями 133, 332, пунктом 12 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ, суд
У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду Києва від 14 листопада 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кальміус Арена» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний з моменту отримання копії ухвали строк для усунення зазначених недоліків касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя С.С. Пасічник