28.12.2017 Київ К/9901/890/17 816/129/17
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі - Карлівська ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області) на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року у справі № 816/129/17 за позовом ОСОБА_1 до Карлівської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових вимог, зобов'язання вчинити певні дії,
19 грудня 2017 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Карлівської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року у справі № 816/129/17.
Касаційна скарга подана до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ (далі - Закон № 2147-VІІІ).
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до Закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Разом з тим, підпунктом 12 пункту першого Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, які діяли на час її подання, суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 214 КАС України (в редакції, що діяла на момент звернення) до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 212 КАС України (в редакції, що діяла на момент звернення) касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Відповідно до приписів частини четвертої статті 214 КАС України (в редакції, що діяла на момент звернення) у випадку, якщо касаційна скарга подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і вказані у заяві підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, касаційна скарга залишається без руху.
З поданих матеріалів вбачається, що повний текст ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року виготовлено в повному обсязі 06 червня 2017 року, в той час, як касаційну скаргу подано до суду касаційної інстанції 13 грудня 2017 року, тобто із пропуском встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень.
Як на підставу для поновлення пропущеного строку, Карлівська ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області посилається на обмежене (періодичне) фінансування з державного бюджету, що зумовило відсутність майнової можливості здійснити сплату судового збору за подання касаційної скарги у строк визначений статтею 212 КАС України (в редакції, що діяла на момент звернення).
Проте, клопотання про поновлення пропущеного строку не може бути визнано судом обґрунтованим, оскільки податковим органом не наведено поважних обставин, які б перешкоджали звернутися до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк, встановлений частиною другою статті 212 КАС України (в редакції, що діяла на момент звернення), з вимогою відстрочити або розстрочити сплату судового збору в порядку, встановленому статтею 88 КАС України.
На підтвердження поважності пропуску строку відповідачу слід вказати підстави та надати відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення з касаційною скаргою у строк визначений законом.
Відповідно до частини п'ятої статті 213 КАС України (в редакції, що діяла на момент звернення) до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено, що з 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1600,00грн.
Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги), за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на час подання позову) при зверненні до адміністративного суду позивачу необхідно було сплатити один відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за вимоги майнового характеру, що складало 640,00грн. Отже, за подання касаційної скарги відповідач має сплатити 1920,00грн. судового збору (640,00грн. х 120% але (не менше 120% від 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Як вбачається з поданої касаційної скарги вимоги Закону в цій частині виконано частково, до касаційної скарги додано оригінал платіжного доручення № 329 на суму 768,00грн., що свідчить про сплату судового збору не у повному розмірі.
Таким чином, заявнику касаційної скарги необхідно доплатити судовий збір у розмірі встановленому чинним на час подання касаційної скарги законодавством, а саме - 1152,00,00грн. та надати суду документ про його сплату.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. рахунок отримувача: 31213207700007, код ЄДРПОУ: 38004897. Код банку отримувача: 820019, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд»).
Крім того, частиною четвертою статті 213 КАС України (в редакції, що діяла на момент звернення) передбачено, що касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.
Частиною сьомою статті 56 КАС України (в редакції, що діяла на момент звернення) передбачено, що законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
На час звернення Карлівською ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області з касаційною скаргою вимоги до оформлення документів щодо підтвердження повноважень представника визначались частиною третьою статті 58 КАС України (в редакції, що діяла на момент звернення), яка передбачала, що довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації (за наявності).
Проте, заявником касаційної скарги, на підтвердження своїх повноважень, додана копія довіреності неналежно засвідчена. Таким чином, надана копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження ОСОБА_2 на представництво Карлівської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області.
З урахуванням вищезазначених положень, заявник касаційної скарги повинен надати суду касаційної інстанції обґрунтоване клопотання із зазначенням підстав та наданням відповідних доказів, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції у строк визначений законом, документ про сплату судового збору у розмірі визначеному законом та належним чином оформлений документ, що підтверджує повноваження особи, яка підписала касаційну скаргу.
Керуючись статтями 169, 248, 332, підпунктом 12 пункту першого Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ, суд -
Касаційну скаргу Карлівської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року у справі № 816/129/17 - залишити без руху.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде вважатись не поданою та повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Хохуляк