Провадження № 11-кп/774/2113/17 Справа № 179/1011/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2
19 грудня 2017 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді - доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальні провадження, внесені до ЄРДР за № 12017040470000089 та №12017040470000263, за апеляційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_8 на вирок Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2017 року щодо
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Малоандріївка Магдалинівського району Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпро Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого, -
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
В апеляційній скарзі прокурор просить оскаржуваний вирок змінити, виключити рішення про стягнення солідарно з обвинувачених судового збору в розмірі 640 гривень. В іншій частині вирок залишити без змін.
Оскаржуваним вироком суду, ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України та призначено йому покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки, за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на чотири роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.
На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_9 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на три роки, покладено на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
ОСОБА_10 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_10 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, покладено на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 майнову шкоду в розмірі 2 572 грн. 00 коп.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на користь ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 моральну шкоду в розмірі 1 000 грн. 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь держави процесуальні витрати по проведенню експертних досліджень № 14/12.1/663 від 22.06.2017 року та № 14/12.1/674 від 27.06.2017 року в розмірі 1 186 грн. 44 коп.
Стягнути солідарно з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на користь держави процесуальні витрати по проведенню експертного дослідження № 14/12.1/667 від 26.06.2017 року в розмірі 593 грн. 22 коп.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на користь держави судовий збір в сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.
Вирішено питання про речові докази.
Згідно обставин, встановлених судом першої інстанції та детально викладених у мотивувальній частині оскаржуваного вироку, які в апеляційному порядку не оспорюються, обвинувачений ОСОБА_9 , 01 березня 2017 року близько о 02 годині 00 хвилин, шляхом зняття навісного замка вхідних дверей, проник до господарського приміщення ОСОБА_12 , що розташоване в підвалі багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав п'ять скляних банок ємністю по 0,5 літра кожна загальною вартістю 21 грн. 65 коп. та алюмінієву розкладушку, вартістю 416 грн. 66 коп.
Заволодівши викраденим, ОСОБА_9 з місця скоєння правопорушення зник, викрадене майно присвоїв та розпорядився ним на власний розсуд в корисливих для себе цілях, чим спричинив ОСОБА_12 матеріальний збиток, який згідно з висновком судової товарознавчої експертизи становить 438 грн. 31 коп.
Крім того, 30 травня 2017 року близько 22 години 00 хвилин, ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_10 , з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу пройшли на неогороджену територію подвір'я, що розташоване в АДРЕСА_4 , звідки таємно викрали бензинову косу марки «Енергомаш БГ-4200» вартістю 1286 грн. 66 коп. та дві порожні пивні металеві кеги ємність по 50 літрів, вартістю 1100 грн. 00 коп. за одну кегу, чим спричинили збиток потерпілому ОСОБА_11 на загальну суму 3 486 грн. 66 коп.
Заволодівши викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, викраденим майном розпорядилися в корисливих для себе цілях.
Крім того, 30 травня 2017 року близько о 23 годині 15 хвилин ОСОБА_9 , перебуваючи по вул. Центральна, № 14 в с. Очеретувате Магдалинівського району Дніпропетровської області, маючи умисел на викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно, зі стіни продуктового магазину «Гарант» викрав належну ОСОБА_13 камеру зовнішнього відеоспостереження марки «KPC136ZELTP\F36T» s\n BKUBO1994 POhs comfort. Заволодівши викраденим, ОСОБА_9 з місця скоєння правопорушення зник, викрадене майно присвоїв та розпорядився ним на власний розсуд в корисливих для себе цілях, чим спричинив ОСОБА_13 матеріальний збиток, який згідно з висновком судової товарознавчої експертизи становить 365 грн.00 коп.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, прокурор не оспорюючи фактичних обставин, кваліфікації злочину зазначає, що даний вирок підлягає зміні в частині стягнення з обвинувачених на користь держави судового збору, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Вказує, що відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 128 КПК України особа якій кримінальним правопорушенням завдано матеріальну шкоду може пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, такий цивільний позов розглядається судом за правилами передбаченими цим кодексом.
Суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо цивільного позову стягнув з обвинувачених солідарно судовий збір за ним, не звернувши уваги на те, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" від його сплати звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок кримінального правопорушення.
Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, яка просила задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі; обвинуваченого ОСОБА_14 який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів, з урахуванням положень ст. 404 КПК України, згідно яким суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, приходить до наступного.
Висновки суду першої інстанції про фактичні обставини кримінального провадження, правильність кваліфікації дій ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та ОСОБА_14 за ч. 2 ст. 185 КК України, доведеність їх вини ніким з учасників судового розгляду в апеляційному порядку не оспорюються, у зв'язку з чим судом апеляційної інстанції не переглядаються.
Що стосується доводів сторони обвинувачення про порушення судом першої інстанції кримінального процесуального закону в частині неправомірності рішення про стягнення з обвинувачених солідарно на користь держави судового збору, то вони є обґрунтованими і підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
Відповідно п. 10 ч. 1 ст. 56 КПК України, потерпілий має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченим законом.
Згідно ч. 1 та ч. 5 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок кримінального правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Як вбачається з ч. 3 ст. 409 КПК України істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, тягне за собою зміну судового рішення.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження внаслідок злочинних дій обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за епізодом від 30 травня 2017 року, потерпілому ОСОБА_11 було завдано матеріальну та моральну шкоду у зв'язку з чим останнім було пред'явлено цивільний позов про її відшкодування, який був частково задоволений судом першої інстанції.
При ухваленні вироку за обвинуваченням ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , в резолютивній його частині, суд першої інстанції, вирішуючи питання про стягнення на користь потерпілого з обвинувачених моральної та матеріальної шкоди, одночасно на підставі ст. 128 КПК України, ст. 88 ЦПК України, та ЗУ "Про судовий збір", прийняв рішення про стягнення з останніх солідарно судового збору в розмірі 640 грн., на користь держави, що є безпідставним, оскільки потерпілий ОСОБА_11 звільнений від сплати судового збору при поданні цивільного позову у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв необґрунтоване рішення про стягнення з обвинувачених судового збору, що є підставою для задоволення апеляційної скарги прокурора та зміни оскаржуваного вироку у цій частині на підставі ч. 3 ст. 409 КПК України.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_8 , - задовольнити.
Вирок Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_9 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України та ОСОБА_10 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, - змінити.
Виключити з мотивувальної та резолютивної частини вироку рішення про стягнення з обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_7 солідарно на користь держави судового збору у розмірі 640 гривень.
В решті вирок суду - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4