26.12.2017 227/3184/17
21 грудня 2017 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:
Головуючого - судді Тітової Т.А.
При секретарі Михайловській Т.П.
За участю представника позивача ОСОБА_1
Представника відповідача ОСОБА_2
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Добропілля адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_3 звернувся в суд 5 жовтня 2017 року з даним позовом до відповідача і просить визнати дії Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у відмові призначити пенсію незаконними, скасувати рішення № 56 від 2 березня 2017 року ; зобов'язати управління зарахувати до пільгового стажу для призначення пенсії за віком час роботи з 17 травня 1986 року по 14 липня 1986 року і з 9 січня 1987 року по 31 березня 1987 року і повторно розглянути заяву від 11 січня 2017 року про призначення пенсії з врахуванням до пільгового стажу вказаного періоду роботи .
Послався на те, що з 8 лютого 2014 року перебуває в трудових відносинах з ТДВ « Шахта « Білозерська» в якості начальника дільниці підземного з повним робочим днем в шахті.
В грудні 2116 року представник відділу кадрів повідомив про необхідність підготовки та надання документів для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
В січні 2017 року до управління були подані заява і документи про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Наприкінці лютого - початку березня йому було повідомлено, що пенсія буде призначена в квітні 2017 року.
В квітні 2017 року була признана пенсія за віком на пільгових умовах.
Тоді ж в квітні 2017 року при його зверненні до управління йому було видане рішення № 56 від 2 березня 2017 року , яким відмовлено в призначенні пенсії за зверненням згідно заяви від 11 січня 2017 року на тій підставі, що не зарахований період роботи з 17 травня 1986 року по 14 липня 1986 року та з 9 січня 1987 року по 31 березня 1987 року, хоча на підтвердження цих періодів роботи ним були надані довідки № 275 від 20 листопада 2014 року , видана ДП « ВК «Куйбишевська» про роботу з 17 травня 1986 року по 17 липня 1986 року в якості машиніста підземних установок з повним робочим днем в шахті та № 172 від 19 жовтня 2014 року , видану ВП « Шахта « Жовтневий рудник « ДП « Донецька вугільна енергетична компанія» про роботу з 9 січня 1987 року по 31 березня 1987 року в якості підземного електрослюсаря з повним робочим днем в шахті.
В судовому засіданні 21 листопада 2017 року позивач ОСОБА_3 позов підтримав і пояснив , що він у 2017 році двічі звертався до управління з заявами про призначення пенсії за віком : 11 січня і 18 квітня. По його першій заяві йому було відмовлено в призначенні пенсії ,оскільки не були враховані вказані в позові періоди роботи . Про відмову в призначенні пенсії він дізнався в усній формі , а саме рішення про відмову у призначенні пенсії від 2 березня 2017 року він отримав особисто в управлінні , проте не пам»ятає, коли це було, можливо, коли подав в квітні 2017 року другу заяву про призначення пенсії .Пенсію йому призначено згідно заяві від 18 квітня 2017 року , але без врахування зазначених періодів роботи.
Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнала , вважає, що позивачем без поважних причин пропущений строк звернення до адміністративного суду.
Як судом встановлено, спірним є відмова відповідача призначити ОСОБА_3 пенсію за віком на пільгових умовах згідно рішення № 56 від 2 березня 2017 року. за зверненням про призначення пенсії по заяві від 11 січня 2017 року .
Розгляд адміністративної справи з 15 грудня 2017 року продовжувався за правилами , визначеними редакцією Кодексу адміністративного судочинства України , викладеною відповідно до Закону України від 3 жовтня 2017 року №2147-У111.
21 грудня 2017 року ОСОБА_3 подав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду .
Зазначив, що при звернення до відповідача в січні 2017 року з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах , він в заяві наполягав на включенні до пільгового стажу періодів роботи з 17 травня 1986 року по 14 липня 1986 року і з 9 січня 1987 року по 31 березня 1987 року . При співбесіді з працівниками управління йому повідомили , що заява і перевірка документів може тривати 3 місяці.
В квітні 2017 року він знову звернувся з заявою про призначення пенсії вже без включення до пільгового стажу вказаних періодів роботи, так як він продовжував працювати. Тоді ж в квітні 2017 року , дати назвати не може, він отримав від управління рішення від 2 березня 2017 року про відмову у призначенні пенсії за заявою від 11 січня 2017 року.
Як передбачено ст.. 122 ч. 1 КАС України , позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду , встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ст.. 122 ч. 2 КАС України для звернення до адміністративного суд за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач наполягає на тому, що рішення № 56 від 2 березня 2017 року ним отримано особисто в управлінні в квітні 2017 року при подачі нової заяви від 18 квітня 2017 року про призначення пенсії.
ОСОБА_3 визнав , що рішення № 56 від 2 березня 2017 року про відмову у призначенні пенсії за заявою від 11 січня 2017 року йому вручено в управлінні разом з супровідним листом .
З огляду цього супровідного листа , наданого позивачем в судовому засіданні, видно , що за № 3553/03 від 2 березня 2017 року на ім.»я ОСОБА_3 адресоване рішення управління № 56 від 2 березня 2017 року.
Як пояснила в судовому засіданні допитана свідок ОСОБА_4 спеціаліст відділу з призначення , перерахунку та виплати пенсій, вона підготувала супровідний лист до рішення управління № 56 від 2 березня 2017 року на ім.»я ОСОБА_3 і подала його до відділу звернень для вручення заявникові. Далі цей лист відділом звернень реєструється в журналі вихідної кореспонденції для вручення або відправки поштою в разі , якщо особою не отримана адресовані їй кореспонденція в строк до семи днів.
З огляду журналу вихідної кореспонденції по управлінню встановлено, що за № 3553/03 2 березня 2017 року зареєстрована кореспонденція на ім.»я ОСОБА_5, що відповідає даті і номеру супровідного листа до рішення управління № 56 від 2 березня 2017 року. В графі «вид відправки» в журналі кореспонденції значиться «нарочним» .
Позивачем ОСОБА_3 визнано, що рішення про відмову у призначенні пенсії разом з супровідним листом ним отримано в управлінні особисто.
Проте, позивачем не надано ніяких доказів того, що рішення управління від 2 березня 2017 року № 56 ним отримане не 2 березня 2017 року , значно пізніше , як він зазначає, в квітні 2017 року .
Між тим, з тексту рішення № 56 , передостаннього абзацу, вбачається , що відповідачем було роз»яснино заявнику право на набуття пенсії на пільгових умовах за умови продовження пільгової роботи - 13 квітня 2017 року.
Враховуючи, що ОСОБА_3 з другою заявою про призначення пенсії звернувся 18 квітня 2017 року , слід вважати, що йому було відомо про прийняття рішення 2 березня 2017 року, яким у призначенні пенсії відмовлено, яким роз»яснено строк набуття права на пенсію в інший термін. .
З урахуванням перелічених обставин суд вважає, що оскільки про відмову у призначенні позивачу пенсії з причини неврахування вказаних спірних періодів роботи відповідачем прийняте рішення 2 березня 2017 року , позивач має довести поважність причини пропущення шестимісячного строку для звернення до суду з приводу оспорювання цього рішення . Однак позивач не навів підстав, які б свідчили про поважність пропущення ним строку звернення до суду.
Звернувшись до суду 5 жовтня 2017 року щодо оспорювання рішення відповідача від 2 березня 2017 року, позивач пропустив шестимісячний строк, встановлений законом для звернення до адміністративного суду
Відповідно до ст.. 123 ч. 3 КАС України , якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі , і підстави , вказані ним у заяві про поновлення пропущеного строку , будуть визнані судом неповажними , суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи наведене, суд приймає рішення про залишення позовної заяви ОСОБА_3 без розгляду , оскільки ним пропущений строк для звернення до адміністративного суду , і підстав для визнання причин пропуску строку поважними суд не знайшов.
Керуючись ст.. ст.. 122,123, 248 КАС України , суд
Позовну заяву ОСОБА_3 до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без розгляду.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлений 26 грудня 2017 року.
Суддя Тітова Т.А.
21.12.17