20 грудня 2017 року справа № 199/6855/17(2-а/199/242/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.,
суддів: Лукманової О.М. Богданенка І.Ю. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01.11.2017 року (суддя Скрипник О.Г.) ухвалену в місті Дніпро у справі за позовом ОСОБА_2
ОСОБА_3 до ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі про визнання бездіяльності і дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії -,
ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, в якому просила:
- визнати протиправними дії пенсійного органу щодо відмови у здійсненні перерахунку ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з дня призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - 16.09.2016 року і з дня проведення перерахунку 01.12.2016 року із зарахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення;
- зобов'язати Відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із включенням до суми суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці нарахованої та виплаченої суми з урахуванням 1/12 частини на оздоровлення: з 16.09.2016 року - згідно довідок апеляційного суду Дніпропетровської області:№7-449-С від 15.09.2016 року, №7-516-С від 19.12.2016 року та 7-276-С від 11.09.2017 року без обмеження граничного розміру та з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01.11.2017 року адміністративний позов було задоволено. Визнано протиправними дії ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі щодо відмови у здійсненні перерахунку Позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з дня призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - з 16.09.2016 року і з дня проведення перерахунку 01.12.2016 року із зарахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення. Зобов'язано Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі здійснити перерахунок та виплату Позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із включенням до суми суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці нарахованої та виплаченої суми з урахуванням 1/12 частини допомоги на оздоровлення: з 16.09.2016 року - згідно довідок апеляційного суду Дніпропетровської області: №7-449-С від 15.09.2016, №7-516-С від 19.12.2016 та № 7-276-С від 11.09.2017 року, без обмеження граничного розміру та з урахуванням раніше виплачених сум.
Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняте нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що враховуючи вимоги Закону України «Про судоустрій та статус суддів», судді у відставці виплачується за його вибором довічне грошове утримання у максимальному розмірі 90% заробітної плати (суддівської винагороди) судді, яка обчислюється з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративні посаді в суді, науковий ступінь та роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Тобто, розмір довічного грошового утримання безпосередньо пов'язаний із розміром суддівської винагороди.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постановою Верховної Ради України від 8 вересня 2016 року №1515- VIII ОСОБА_2 була звільнена у відставку з посади судді Апеляційного суду Дніпропетровської області.
Наказом голови Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2016 року №131/к відповідно до Постанови Верховної Ради України від 8 вересня 2016 року № 1515-УІІІ Позивач була відрахована із складу суддів Апеляційного суду Дніпропетровської області у зв'язку з виходом у відставку.
Згідно заяви ОСОБА_2 про призначення пенсії від 16.09.2016 року, ОСОБА_1 обєднаним управлінням Пенсійного фонду України в місті Дніпропетровську їй призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 88%.
У зв'язку із збільшенням суддівської винагороди працюючих суддів, ОСОБА_1 обєднаним управлінням Пенсійного фонду України в місті Дніпрі Позивачу був зроблений перерахунок грошового утримання з 01.12.2016 року.
12 вересня 2017 року Позивач звернулась до ОСОБА_1 обєднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі з письмовою заявою про перерахунок призначеного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок: №7-449-С від 15.09.2016, № 7-516-С від 19.12.2016 та № 7-276-С від 11.09.2017 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення, з 16.09.2016р. та на день проведення перерахунку станом на 01.12.2016 року.
ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі від 21.09.2017 року №А-17 Позивача було повідомлено про відмову в задоволенні її заяви.
Вказана відмова була обґрунтована тим, що законних підстав для включення матеріальної допомоги при обчисленні довічного грошового судді у відставці немає.
Не погодившись з вказаними висновками пенсійного органу, Позивач звернулась до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що пенсійний орган протиправно відмовив Позивачу у включенні до розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці щорічну допомогу на оздоровлення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», незалежність судді забезпечується, зокрема, його належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.
Згідно з п. 3 Рішення Конституційного суду України від 08.06.2016р. за № 4-рп/2016 щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов'язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.
Відповідно до ст. 6.4. Європейської хартії про статус суддів - суддя, що досяг встановленого законом віку для виходу у відставку з суддівської посади, яку займав протягом певного часу, повинен отримувати пенсію по виходу у відставку, рівень якої повинен бути як можна ближче до рівня останньої заробітної плати в якості судді.
Розмір щомісячного довічного грошового утримання позивачеві як судді у відставці, призначеного 16.09.2016, має обчислюватися відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VІ.
За правилами ч.3 ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VІ (з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 №1-8/2016) щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Відповідно до ст. 133 вказаного Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Крім того, ст.134 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VІ передбачено надання суддям щорічної оплачуваної відпустки з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.
Виплата допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу передбачено і ст. 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІ (IX розділ), тобто виплата допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу передбачена спеціальним законом, яким регулюється забезпечення судді, і вона носить систематичний характер.
Отже, матеріальна допомога на оздоровлення є складовою матеріального забезпечення судді і є складовою системи оплати праці судді.
Також, відповідно до пп. 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713, допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників, належить до інших заохочувальних і компенсаційних виплат та входить до складу фонду оплати праці.
Як свідчать встановлені обставини справи, виплата сум грошової допомоги на оздоровлення здійснювалась позивачу систематично та включена до її оподатковуваного доходу.
Також, як вбачається з матеріалів справи та не спростовується пенсійним органом, з матеріальної допомоги на оздоровлення, отриманої позивачем, утримувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно зі ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Необхідно зауважити, що згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеної, зокрема в постанові від 6 листопада 2013 року у справі 21-350а13, матеріальна допомога на оздоровлення входить до системи оплати праці, є складовою заробітної плати, з неї нараховується та сплачується страховий внесок або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому її розмір враховується в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії (в даному випадку, щомісячного грошового утримання).
Отже, виходячи з того, що передбачена спеціальним Законом України «Про судоустрій і статус суддів» матеріальна допомога на оздоровлення має систематичний характер, виплачується всім суддям, які використовують право на відпустку, тобто належить до інших заохочувальних і компенсаційних виплат, та відповідно входить до структури заробітної плати, а також враховуючи, що за приписами ч. 3 ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VІ розмір щомісячного довічного грошового утримання, що виплачуться судді, визначається у відсотковому відношенні від грошового утримання судді, а не тільки суддівської винагороди, означена допомога на оздоровлення повинна враховуватися при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що матеріальна допомога на оздоровлення, яка виплачувалася позивачу і з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, має враховуватись при визначенні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, саме починаючи з моменту звернення за отриманням довічного грошового утримання, оскільки позивач мала право на обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення при призначенні грошового утримання.
Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості задоволення позовних вимог.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01.11.2017 року є обґрунтованою та законною, а підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 243, ст.308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі - залишити без задоволення.
Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 01.11.2017 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя: Ю.М. Дадим
Суддя: О.М. Лукманова
Суддя: І.Ю. Богданенко