20 грудня 2017 року справа № 176/1748/17(2-а/176/51/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.,
суддів: Богданенка І.Ю. Дурасової Ю.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу П'ятихатського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області на постанову Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 27.10.2017 року (суддя Волчек Н.Ю.) ухвалену в м. Жовті Води у справі за позовом ОСОБА_1 до П'ятихатського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії -,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до П'ятихатського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області в якому просив:
- визнати неправомірними дії пенсійного органу щодо відрахування 20% в рахунок погашення переплати із пенсії Позивача;
- визнати протиправним протокол №117 засідання комісії по рішенню спірних питань від 23.08.2013 року управління Пенсійного фонду України в м. Жовті Води Дніпропетровської області щодо утримання переплати пенсії у розмірі 20% щомісячно, починаючи з 01.09.2013 року;
- зобов'язати Відповідача повернути Позивачу безпідставно утримані з його пенсії кошти згідно рішення засідання комісії по рішенню спірних питань №117 від 23.08.2013 року починаючи з 01.09.2013 року.
Постановою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 27.10.2017 року адміністративний позов було задоволено. Визнано неправомірними дії пенсійного органу щодо відрахування 20% в рахунок погашення переплати із пенсії Позивача. Визнано протиправним та скасовано протокол комісії по рішенню спірних питань призначення, перерахунку та виплати пенсії управління Пенсійного фонду України в м. Жовтих Водах від 23.08.2013 року №117 щодо утримання переплати пенсії Позивача у розмірі 20% щомісячно починаючи з 01.09.2013 року до погашення переплати в повному обсязі. Зобов'язано Відповідача повернути Позивачу безпідставно утримані за рішенням комісії по рішенню спірних питань призначення, перерахунку та виплати пенсії управління Пенсійного фонду України в м. Жовтих Водах №117 від 23.08.2013 року, суми.
Пенсійний орган, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняте нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживання з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішення територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку.
Також, Позивачем до суду були подані заперечення, в якому він зазначив, що пенсійним органом не було надано доказів зловживання з боку пенсіонера щодо подання документів з неправдивими відомостями, що передбачені статтею 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», то підстави для стягнення з нього надміру виплачених сум пенсій відсутні, а тому утримані суми підлягають поверненню.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в П'ятихатському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області та з 2002 року отримує пенсію за віком за Списком №1.
На виконання наказів Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23.03.2010 року №53 та від 12.02.2013 року №32 спеціалістами управління пенсійного фонду України було здійснено перевірку довідок про стаж та заробітну плату, виданих арбітражними керуючими.
За результатом перевірки документів Позивача, комісією по рішенню спірних питань призначення, перерахунку та виплати пенсій управління Пенсійного фонду України в м. Жовтих Водах було прийнято рішення про проведення утримання переплати пенсії ОСОБА_1 №128281 в розмірі 20% щомісячно починаючи з 01.09.2013 року до погашення переплати в повному обсязі, яке було відображено в протоколі засідання комісії від 23.08.2013 року №117.
Вказане рішення було обґрунтоване тим, що довідка про заробітну плату від 30.06.2006 року №203 за 1980-1984 роки, видана за підписом арбітражного керуючого ОСОБА_2 та яку пенсіонер надав для перерахунку пенсії з 01.07.2006 року, містить недостовірну інформацію. На підставі нової довідки про заробітну плату від 17.04.2013 року №103-ПФ-А, видану архівним відділом, здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_3В, в результаті чого розмір пенсії зменшився. В результаті видачі та надання недостовірних документів про заробітну плату для призначення пенсії по пенсійній справі ОСОБА_1 №128281 виникла переплата пенсії в розмірі 36277.99 грн. за період з 01.07.2006 року по 31.08.2013 року.
Про наявність вказаного рішення Позивач дізнався з листа П'ятихатського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області від 11.09.2017 року №А-57/02/14.
Не погодившись з обґрунтованістю прийняття вказаного рішення, Позивач звернувся до суду метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що пенсійний орган при винесенні оскаржуваного рішення не діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачені чинним законодавством, що свідчить про необхідність його скасування.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на соціальну пенсію мають усі непрацездатні громадяни на умовах, що визначаються цим Законом.
Статтею 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.
Положеннями ч.1 ст.50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, проводиться відповідно до статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміни у складі сім'ї тощо. Суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку, стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону № 1788-ХІІ є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.
Відповідно до ст.1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною особою або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Згідно п. 3 "Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 року за №374/7695, повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, проводиться відповідно до ст. 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміни у складі сім'ї тощо.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право особи на перерахунок пенсії має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, у якому працювала особа. Також і відповідальність за надання недостовірних пенсійних документів може бути покладена як на підприємство (організацію), фізичну особу, які зокрема видають довідку про розмір заробітної плати, так і на пенсіонера, який подає документи для перерахунку пенсії.
Суд зазначає, що в разі виявлення територіальним органом ПФУ фактів виникнення переплати пенсії з вини пенсіонера, який умисно подав до ПФУ не правдиві дані про заробітну плату, територіальний орган ПФУ вправі застосувати приписи ст. 50 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та стягувати надміру сплачені суми на підставі рішення щомісячно у розмірі не більше 20% пенсії, в разі ж коли має місце переплата пенсійних коштів з вини іншої особи (не пенсіонера) грошові кошти стягуються за рішенням суду в порядку відшкодування майнової шкоди.
Відтак, при вирішенні питання щодо утримання з позивача сум переплати пенсії, пенсійний орган повинен був фактично встановити, що позивач подаючи документи для перерахунку пенсії діяв умисно, зазнав про те, що довідка містить неправдиві дані, та мав на меті отримання неправомірного доходу.
Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для прийняття оскаржуваного рішення про утримання переплати пенсії ОСОБА_1 у розмірі 36277.99 грн. були висновки пенсійного орган про надання Позивачем недостовірних документів про заробітну плату, які ґрунтувались на тому, що довідка про заробітну плату від 30.06.2006 року №203 за 1980-1984 року видану за підписом арбітражного керуючого ОСОБА_2 та яку пенсіонер надав для перерахунку пенсії з 01.07.2006 року містить недостовірну інформацію.
Однак, при прийняття вказаного рішення, управлінням не було встановлено внаслідок чого саме відбулась переплата пенсійних коштів: протиправних дій пенсіонера або неправомірних дій страхувальника.
Наявність вказаного свідчить про те, що відповідач на час прийняття оскаржуваного рішення, оформленого протоколом №117 від 23.08.2013 року, не володів достатньою інформацією для вирішення питання щодо можливості утримання коштів саме з пенсії Позивача та відсутності підстав для ініціювання стягнення коштів в судовому порядку з інших осіб.
Окрім того, пенсійним органом не було надано жодних належних доказів умислу Позивача щодо надання завідомо недостовірних відомостей чи приховування будь-яких відомостей, які мали значення для обчислення розміру призначеної йому пенсії, в тому числі шляхом підроблення документів чи зловживання службовим становищем.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що за положеннями ст..77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
В даному випаду, апелянтом не було надано до суду доказів та пояснень, які б мали належний характер та обґрунтовували правомірність прийняття оскаржуваного рішення.
Отже, наявність вказаних обставин свідчить про те, що рішення пенсійного органу, оформлене протоколом №117 від 23.08.2013 року щодо утримання переплати пенсії у розмірі 20% щомісячно, починаючи з 01.09.2013 року було прийнято з порушенням приписів чинного законодавства, що свідчить про необхідність його скасування та як наслідок обґрунтованість зобов'язання Відповідача повернути Позивачу безпідставно утримані з його пенсії кошти.
Також, посилання пенсійного органу на порушення позивачем строку звернення до суду, з огляду на його обізнаність про прийняття оскаржуваного рішення на підставі листа управління Пенсійного фонду України від 28.08.2013 року №9192/05/19, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки пенсійним органом не було надано до суду жодних доказів направлення та отримання вказаного листа Позивачем.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості задоволення позовних вимог.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що постанова Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 27.10.2017 року була прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для її скасування.
Керуючись ст. 243, ст.308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу П'ятихатського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Постанову Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 27.10.2017 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя: Ю.М. Дадим
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: Ю.В. Дурасова