26 грудня 2017 року м. Дніпросправа № 804/4850/17
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача: ОСОБА_1,
суддві: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
при секретарі: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбел» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року (суддя Бондар М.В., м. Дніпро, повний текст постанови складений 02.10.2017 року) у справі № 804/4850/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбел» до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-
У липні 2017 року ТОВ «Інбел» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.04.2017 року № НОМЕР_1 форми «П», за яким платнику податку зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 9012016,00 грн., складене за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у новій звітній декларації з податку на прибуток за період 2016 рік від 09.02.2017 року.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2017 року у задоволенні позовних вимог ТОВ «Інбел» відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції ТОВ «Інбел», подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що нормою п. 140.3 ст. 140 ПК України дозволено платникові податків щорічно зменшувати свій фінансовий результат до оподаткування на суму залишку неврахованих в податковому обліку минулих років процентів внаслідок перевищення обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 ПКУ і яка неврахована, залишок, в свою чергу може бути зменшено щорічно на 5 % - до повного погашення суми таких процентів. При зменшенні фінансового результату до оподаткування за 2016 рік, товариством було враховано 5 % за 2015 рік, як того вимагає п. 140.3 ст. 140 ПК України. Апелянт вказував, що п. 140.3 ст. 140 ПК України відсилає до настання певної події «у сумі зменшення щорічно на 5 відсотків до повного її погашення», тобто до погашення суми, що зменшує фінансовий результат.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що платники податку, які відповідно до пункту 140.2 статті 140 ПК України збільшили фінансовий результат до оподаткування на відповідну суму, мають право у наступних звітних податкових періодах зменшити фінансовий результат до оподаткування на таку суму, зменшену щорічно на 5 відсотків від цієї суми до повного її погашення. Відсотки, які у 2015 році перевищували суму обмеження, визначеного пунктом 140.2 статті 140 ПК України, та збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування відповідного звітного податкового періоду у 2016 році у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків. Суд першої інстанції вказував, що сума щорічного 5-відсоткового зменшення залишку процентних витрат передбачена пунктом 140.3 статті 140 ПК України, не враховується у зменшення фінансового результату до оподаткування в майбутніх звітних періодах. У додатку ПН до декларації з податку на прибуток за 2015 рік ТОВ «Інбел» задекларовано проценти, сплачені Європейському Банку реконструкції та розвитку у 2015 році у сумі 10013352 грн. та відповідну суму задекларовано у 2015 році у рядку 3.1.1 додатку РІ до декларації з податку на прибуток за 2015 рік, тобто позивач у 2015 році збільшив фінансовий результат на суму нарахованих процентів. Суд першої інстанції вказував, що позивач відповідно до пункту 140.3 статті 140 ПК України в 2016 році має право зменшити фінансовий результат до оподаткування відповідного звітного податкового періоду 2016 року у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків, тобто у сумі 500667,60 грн. = 10013352 грн. х 5%. Позивачем допущено порушення ведення податкового обліку, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2016 рік на суму 9012016 грн. суд першої інстанції вказував, що позивач посилається у своїх доводах на позиції ГУ ДФС у м. Києві в листі від 22.03.2016 року за №7029/10/26-15-12-05-11, в інформаційно-аналітичному журналі «Вісник» №46 (903) від 09.12.2016 року, у виданні «Збірник наукових праць» №2 (17) від 05.11.2016 року, в офіційному виданні Держобладміністрації у Дніпропетровській області «Вісті Придніпров'я» 12.01.2017 року під назвою «Новомосковська ОДПІ інформує» щодо зменшення фінансового результату у наступних звітних податкових періодах - щорічно на 5 % від суми, на яку було збільшено фінансовий результат, до повного ії погашення, однак, не звертає увагу на цифрові обчислення, наведені у цих же статтях. Немає жодного неоднозначного (множинного) трактування обов'язків платників податків за приписами статті 140 ПК України. ТОВ «Інбел» знаходиться на обліку в Дніпропетровському управлінні офісу ВПП з 01.01.2017 року та, як встановлено в ході судового розгляду справи, не зверталось протягом 2017 року до Офісу великих платників податків ДФС щодо надання індивідуальної податкової консультації про застосування норм статті 140 ПК України.
Матеріалами справи встановлено, що Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби у період з 06.03.2017 було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих в новій звітній декларації з податку на прибуток за 2016 рік від 09.02.2017 року № НОМЕР_2 ТОВ «Інбел» з питання правильності визначення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за декларацією за 2016 рік, за результатами якої складено акт від 06.03.2017 року № 132/28-10-460931970823. Висновками акту встановлено порушення ТОВ «Інбел» пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 140.3 ст. 140 ПК України, допущено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2016 рік на суму 9012016,00 грн.
Не погоджуючись з висновками акту перевірки від 06.03.2017 року № 132/28-10-460931970823, ТОВ «Інбел» звернулось із запереченнями до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС. Згідно відповіді Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 03.04.2017 року 3 18799-10/28-10-46-09 заперечення на акт перевірки залишені без задоволення, висновки акту залишені без змін.
На підставі акту від 06.03.2017 року № 132/28-10-460931970823Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби було прийнято податкове повідомлення - рішення від 05.04.2017 року №0002214609, яким ТОВ «Інбел» було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2016 рік у розмірі 9012016 грн.
Встановлено, що ТОВ «Інбел» не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, звернулось з скаргою до Державної фіскальної служби України. Рішенням Державної фіскальної служби України від 19.05.2017 року № /6/99-99-11-01-02-25 скаргу ТОВ «Інбел» залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Встановлено, що ТОВ «Інбел» було подано уточнюючу декларацію з податку на прибуток за 2015 рік, в якій у додатку ПН до декларації задекларовано проценти, сплачені Європейському Банку реконструкції та розвитку у 2015 році у сумі 10013352 грн. та відповідну суму задекларовано у 2015 році в рядку 3.1.1 додатку РІ до декларації з податку на прибуток за 2015 рік. У 2015 році збільшено фінансовий результат на суму нарахованих процентів у розмірі 10013352 грн.
Встановлено, що 09.11.2012 року між ТОВ «Інбел» та Європейським банком реконструкції та розвитку укладено кредитну угоду, зареєстровану Національним банком України 06.12.2012 року №37.
Відповідно до матеріалів справи, 09.02.2017 року ТОВ «Інбел» подано до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС звітну податкову декларацію з податку на прибуток за 2016 рік №9269903512, де в рядку 3.2.1 Додатку РІ до якої задекларовано суму процентів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків, яка збільшила фінансовий результат до оподаткування минулих періодів (пункт 140.3 статті 140 Податкового кодексу України) у розмірі 9512684 грн.
Таким чином, позивачем у 2016 році збільшено фінансовий результат на 5% врахованих у 2015 році.
Згідно пунктів 140.1 - 140.4 ст. 140 ПК України під борговими зобов'язаннями для цілей даного пункту слід розуміти зобов'язання за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, операціями РЕПО, зобов'язання за договорами фінансового лізингу та іншими запозиченнями незалежно від їх юридичного оформлення. Для платника податку, у якого сума боргових зобов'язань, визначених в пункті 140.1 цієї статті, що виникли за операціями з пов'язаними особами-нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3, 5 рази (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, - більш ніж в 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями, що виникли за операціями з пов'язаними особами - нерезидентами, над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів. Сума боргових зобов'язань, що виникли за операціями з пов'язаними особами - нерезидентами, та власного капіталу для цілей цього пункту визначається як середнє арифметичне значень боргових зобов'язань та власного капіталу на початок та кінець звітного податкового періоду з урахуванням процентів, зазначених у пункті 140.3 цієї статті. Проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного пунктом 140.2 цієї статті, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків від суми процентів, що залишилися не врахованими у зменшення фінансового результату до оподаткування, з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 140.2 цієї статті. Фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств, платників єдиного податку четвертої групи та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників цього податку (крім інститутів спільного інвестування та платників, прибуток яких звільняється від оподаткування відповідно до положень цього Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування) та платників єдиного податку; на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу; на суму уцінки, врахованої у фінансовому результаті до оподаткування у поточному податковому (звітному) періоді на інструменти власного капіталу, перекласифіковані у фінансові зобов'язання відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Колегія суддів вказує, що проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного пунктом 140.2 статті 140 ПК України, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків від суми процентів, що залишилися не врахованими у зменшення фінансового результату до оподаткування з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 цієї статті. Обмеження на врахування процентів у витратах стосуватиметься процентних витрат платника за борговими зобов'язаннями, що виникли за операціями з пов'язаними особами-нерезидентами а не за операціями по оподаткуванню.
Норма п. 140.3 ст. 140 ПК України передбачає, що проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 ст.140 Кодексу, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків до повного її погашення з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 ст.140 Кодексу.
Отже, передбачено, що проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 ст.140 Кодексу, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків. Тобто, 5 % 2015 року зменшують фінансовий результат до оподаткування у 2016 році.
Колегія суддів зазначає, що 5 % від 2015 року не будуть впливати на показники оподаткування у 2016 році у тому разі коли такі 5 % вже враховано і платник податків зменшує суму до оподаткування у 2016 році повторно. Варто вказати, що законодавець передбачив зменшення фінансового результату до повного погашення боргу.
Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з основних принципів податкового законодавства України, регламентованих ст.4 ПК України, зокрема, рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків та презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Суд апеляційної інстанції ухвалюючи нове рішення, вирішує питання про розподіл судових витрат. Судові витрати здійснені позивачем повертаються йому у разі коли його позовні вимоги задоволено.
При поданні адміністративного позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду ТОВ «Інбел» сплатив 25.07.2017 року судовий збір у сумі 1684,00 грн., що підтверджується платіжним доручення № 1547, платіжним дорученням № 594 від 10.08.2017 року ТОВ «Інбел» було доплачено судовий збір при поданні позовної заяви у розмірі 133496,24 грн.
При поданні апеляційної скарги позивачем сплачено судовий збір за подачу такої апеляційної скарги у розмірі 148698,26 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 15.11.2017 року № 619.
Загальна сума судових витрат, які здійснені ТОВ «Інбел» складає 283878,50 грн., така сума підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбел» - задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року у справі № 804/4850/17 - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбел» до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.04.2017 року № НОМЕР_1 форми «П», прийняте Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.
Здійснити розподіл судових витрат.
Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбел» судовий збір у розмірі 283878,50 грн. (двісті вісімдесят три тисячі вісімсот сімдесят вісім гривень 50 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у порядку ст.ст. 328 - 329 КАС України.
Суддя доповідач: О.М. Лукманова
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: Ю.В. Дурасова