19 грудня 2017 рокусправа № 177/1083/17(2-а/177/31/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Добродняк І.Ю
судді: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі
апеляційну скаргу ОСОБА_1 південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області
на постанову Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2017 року (суддя Коваль Н. В.)
у справі № 177/1083/17
за позовом ОСОБА_2
до ОСОБА_1 південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови перерахунку розміру пенсії; зобов'язати відповідача провести позивачу перерахунок пенсії у відповідності до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» діючого на момент призначення пенсії та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок призначеної пенсії виходячи з розрахунку 90 % від середнього заробітку, на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області № 18-300 вих17 від 11.05.2017 , де заробітна плата з 01.12.2015 складає - 13603,07 грн., та здійснити відповідні виплати з 01.01.2017 без обмеження максимального розміру пенсії та виплатити різницю між фактично отриманою і належною до сплати сумою пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю відмови відповідача у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області від 11.05.2017 з посиланням на п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015, яким скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Позивач зазначає, що право на призначення пенсії як працівнику прокуратури він отримав до прийняття вищевказаного Закону, тому перерахунок пенсії має здійснюватися виходячи з норм законодавства, що були чинними на час призначення пенсії.
Постановою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано дії ОСОБА_1 південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області стосовно відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» діючого на момент призначення пенсії протиправними.
Зобов'язано Криворізьке південне об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області здійснити ОСОБА_2 перерахунок призначеної пенсії починаючи з 1 червня 2017 року у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до постанови Кабінету міністрів України № 505 від 31.05.2012 № 763 від 30.09.2016 та № 1013 від 09.12.2015 відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області від 11 травня 2017 року в розмірі 90 відсотків місячного заробітку від суми заробітної плати без обмежень граничного розміру пенсії та виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий час з 1 червня 2017 року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постанову суду в частині задоволених позовних вимог мотивовано тим, що у позивача наявне право на перерахунок пенсії на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 05.11.1991 № 1789- XII.
В частині відмови у задоволенні позовних вимог, постанова суду мотивована тим, що позивач звернувся до ОСОБА_1 південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області 18 травня 2017 року, в зв'язку з чим, перерахунок повинен здійснюватися саме з 1 червня 2017.
Не погодившись з постановою першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Відповідач зазначає, що на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії (18.05.2017) частина 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789- XII, якою передбачався перерахунок пенсій, призначених за цим Законом, втратила чинність. Оскільки чинним законодавством скасовано право на перерахунок призначених пенсій прокурорів у зв'язку з підвищенням окладів з 15.07.2015, а Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок такого перерахунку, у відповідача відсутні підстави для перерахунку пенсії позивачу.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином.
Позивач в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану, наполягає на тому, що набув право на перерахунок пенсії виходячи з норм законодавства, що були чинними на час призначення пенсії.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач - ОСОБА_2 перебуває на обліку в ОСОБА_1 південному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, з 01.07.2008 позивачу призначено пенсію за вислугу років на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, виходячи із розміру 90% заробітної плати, враховуючи стаж роботи в прокуратурі більше 20 років.
01.12.2015 підвищено заробітну плату працівникам прокуратури Дніпропетровської області відповідно до п.3 постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».
На підставі вищевказаних нормативних документів, прокуратурою Дніпропетровської області позивачу надано довідку № 18-300 вих.17 від 11.05.2017 для перерахунку розміру пенсії, яка нарахована йому на момент звільнення з посади заступника прокурора Дніпропетровської області.
18 травня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку раніше призначеної йому пенсії на підставі довідки від 11.05.2017 № 18-300 вих. 17 про заробітну плату.
ОСОБА_1 південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області від 02.06.2017 за вих. № Д-90 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, у зв'язку з тим, що згідно ч. 20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, а тому вказані зміни до законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру при призначені пенсії , проте визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури покладено на Кабінет Міністрів України. На час звернення за перерахунком пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не був прийнятий. Таким чином, 30.05.2017 прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд не погоджується з судом першої інстанції про протиправність оскаржуваних дій відповідача, вважає за необхідне зазначити наступне.
Пенсійне забезпечення громадян України, в тому числі порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії регулюються, в тому числі, Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Таким чином, питання перерахунку пенсії орган Пенсійного фонду зобов'язаний вирішувати на підставі правових норм, що діють на час звернення пенсіонера до відповідного територіального органу Пенсійного фонду України.
Спірним у справі є правомірність дій відповідача щодо відмови в перерахунку позивачеві пенсії у зв'язку з підвищенням окладів працівникам прокуратури та наявність у позивача права на перерахунок пенсії відповідно до положень статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ в редакції, що діяла на час призначення пенсії.
Відповідно до ч.13 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII від 05.11.1991 в редакції, що діяла до 01.01.2015, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Частиною 18 цієї ж статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII встановлено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» 28.12.2014 №76-VIII, який набув чинності з 01.01.2015, внесено зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991, частину 18 статті 50-1 викладено у новій редакції, а саме: «умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
Одночасно, пунктом 16 Прикінцевих положень Закону №76-VIII зобов'язано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.
15.07.2015 набув чинності Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ від 14.10.2014. Згідно п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» вказаного Закону визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом: Закон України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991, крім п. 8 ч.1 ст.15, ч.4 ст. 16, абз.1 ч.2 ст. 46-2, ст. 47, ч.1 ст. 49, ч.5 ст.50, ч.ч. 3, 4, 6, 11 ст. 50-1, ч.3 ст. 51-2, ст. 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), ст. 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, ст. 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також ст. 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.
Відповідно до ч.20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014 умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
З огляду на наведені правові норми, з 01.01.2015 на законодавчому рівні не передбачено в якості підстави для перерахунку пенсії за вислугу років колишнім працівникам прокуратури підвищення заробітної плати працюючих працівників прокуратури.
Також на момент звернення позивача до відповідача з відповідною заявою від 18.05.2017 Кабінетом Міністрів України умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визначені.
Отже на час виникнення спірних правовідносин у зв'язку з внесенням змін у спеціальному законодавчому акті, що регулює питання пенсійного забезпечення позивача, - Законі України «Про прокуратуру», відсутня така підстава для перерахунку раніше призначеної пенсії як підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
Не містять такої підстави і інші норми пенсійного законодавства, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення», який, як зазначено в його преамбулі, гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки. А згідно ст.11 цього Закону до відання Кабінету Міністрів України належать питання, пов'язані з реалізацією і додержанням гарантій, передбачених цим Законом.
Також не встановлено такої підстави і в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
За правилами ст.5 вказаного Закону цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються, зокрема, принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Отже, в даному випадку не визначення Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991, ст.86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014 не може бути підставою для перерахунку призначеної пенсії позивачу у зв'язку із збільшенням заробітної плати на посаді, на якій працював позивач до виходу на пенсію, оскільки на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії жодною правовою нормою наведена позивачем обставина не визначена в якості законодавчо встановленої підстави для перерахунку призначеної пенсії позивачу.
З огляду на вищевикладене, апеляційний суд вважає, що на момент звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії у відповідача не було законних підстав для здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області № 18-300 вих.17 від 11.05.2017.
За відсутності урядової постанови щодо умов і порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури (як це спершу було передбачено частиною вісімнадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, а згодом - частиною двадцятою статті 86 Закону № 1697-VII), у відповідача немає правового механізму для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ.
Отже, відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії з підстав, про які зазначено вище, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стосовно посилання суду першої інстанції на положення Конституції України, зокрема, ч.3 ст.22 Конституції України, згідно якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст..46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За змістом ст.22 Конституції України звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
В даному випадку наділення в установленому порядку Кабінету Міністрів України повноваженнями щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не є свідченням звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод вказаних осіб.
Крім того, у рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що із закріпленим в ст.46 Конституції України правом громадян кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення.
У Конституції України передбачено гарантії прав громадян на соціальний захист, зокрема такі, як законодавче закріплення основ соціального захисту, форм і видів пенсійного забезпечення (пункт 6 частини першої статті 92) , визначення джерел державного соціального забезпечення (частина друга статті 46) , контроль за використанням коштів Державного бюджету України ( стаття 98) .
Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави, проте мають забезпечувати конституційне право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, гарантоване статтею 48 Конституції України.
Конституційний Суд України, вирішуючи це питання, враховує також положення актів міжнародного права. Так, згідно зі статтею 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12 жовтня 2004 року.
Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
Таким чином, Конституційний Суд України встановив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Стосовно дії закону в часі апеляційний суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Ця норма є загальновизнаним принципом права, який знайшов своє відображення в Конституції України як гарантія прав і свобод людини і громадянина, який треба розуміти так, що дія нормативно-правового акта починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99).
Як встановлено вище, відповідно за правилами ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» до 01.01.2015 перерахунок раніше призначених пенсій здійснювався у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
З прийняттям Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» 28.12.2014 №76-VIII встановлена ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 умова перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури виключена.
Також не міститься така умова і в Законі України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014.
При цьому відповідні положення вказаних законів неконституційними не визнано, є чинними, а відтак обов'язковими до виконання, в тому числі, відповідачем.
Приймаючи до уваги, що суб'єктивне право пенсіонера на перерахунок пенсії виникає в момент звернення із заявою про перерахунок на підставі нормативно-правового акту, який є чинним на час подачі відповідної заяви, пенсія не може бути перерахована на підставі норми права, яка втратила свою чинність.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже з огляду на відсутність правової норми, яка б передбачала перерахунок призначеної позивачеві пенсії за наведених позивачем обставин, апеляційний суд вважає, що відповідачем не вчинено будь-яких протиправних дій щодо звуження змісту та обсягу прав позивача.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до ст.317 КАС України (в редакції з 15.12.2017) є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в позові.
Керуючись ст.ст.241-245, 250, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу Криворізького районного суду Дніпропетровської області задовольнити.
Постанову Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2017 року у справі № 177/1083/17 скасувати, прийняти нову постанову.
В позові відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України.
В повному обсязі постанова складена 22.12.2017.
Головуючий суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко