ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
26 грудня 2017 року м. Київ № 826/17431/17
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Бояринцева М.А., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс СК"
до Міністерства внутрішніх справ України
про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії
Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс СК" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, у якому просить суд:
1) визнати протиправними дії відповідних посадових/службових осіб Міністерства внутрішніх справ України в частині утримання та не повернення товариству з обмеженою відповідальністю "Альянс СК"договору купівлі-продажу від 11.11.2003;
2) зобов'язати відповідних посадових/службових осіб Міністерства внутрішніх справ України повернути товариству договір купівлі-продажу від 11.11.2003;
3) стягнути з Міністерства внутрішніх справ України матеріальну шкоду у розмірі 2 500 000,00 грн.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, підставою звернення до суду стала незгода позивача з діями Генеральної прокуратури України щодо утримання відповідачем договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, які належать товариству з обмеженою відповідальністю "Альянс СК".
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною 2 статті 4 КАС України (в редакції, що діяла момент звернення позивача до суду із даним позовом) встановлювалось, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
15.12.2017 набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України в новій редакції (далі по тексту - КАС України-15.12.2017), визначеній Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017.
Згідно п.12 ч.1 Розділу VII Перехідних положень, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких не відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Так, при визначенні судової юрисдикції щодо вирішення справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмета спірних правовідносин.
Відповідно до частини другої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, зокрема, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.
Згідно з вимогами частини першої статті 4, частини першої статті 5 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження на території України здійснюється з підстав та в порядку, передбачених цим Кодексом, незалежно від місця вчинення кримінального правопорушення. Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи права оскаржити до суду окремі процесуальні дії чи бездіяльність слідчих, органів досудового розслідування, прокуратури. Але таке оскарження окремих процесуальних актів, дій чи бездіяльності слідчих, органів досудового розслідування, прокуратури до суду може здійснюватися у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, оскільки діяльність посадових осіб має свої особливості, не належить до сфери управлінської діяльності і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Підстави та порядок тимчасового вилучення майна, зокрема документів, врегульовані Главою 16 Кримінального процесуального кодексу України. Тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено (стаття 169):
1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним;
2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;
3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу;
4) у разі скасування арешту.
Відповідно до статті 174 Кримінального процесуального кодексу України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Виходячи з системного аналізу наведених норм права, а також враховуючи, що фактично позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс СК" стосуються оскарження дій посадових осіб органів досудового розслідування, то спірні правовідносини мають вирішуватись в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, а не в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що даний спір не відноситься до компетенції адміністративних судів і не може бути розглянутий за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивачу необхідно звернутися до належного суду - Подільського районного суду м. Києва.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підставі вищенаведеного, ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
2. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачу негайно.
3. Попередити позивача, що позовні матеріали будуть йому повернуті супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про їх одержання після спливу терміну для оскарження ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі.
4. У випадку оскарження ухвали позовні матеріли будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.
Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржено.
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Суддя М.А. Бояринцева