С права № 1-117/09
28 жовтня 2009 року Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді Гура І.І.
при секретарі Нікітенко В.Г.
з участю прокурора Кузнєцова С.М..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Чорнобай справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженки с. Лукашівка, Чорнобаївського р-ну, жительки с. Вишнівка, Чорнобаївського району, Черкаської обл., тимчасово проживаючої в АДРЕСА_1, українки, громадянки України, освіта середня, тимчасово не працюючої, не одруженої, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, на утриманні 1 неповнолітня дитина, раніше судимої 29.07.2005 року Чорнобаївським рс за ч. 2 ст. 191 КК України до 2 р.о.в. з забороною займати посади з виконанням обов'язків завідуючої на об'єктах торгівлі терміном на 3 роки, звільненої від покарання на підставі ст. 1.6.12 Закону України «Про амністію» від 31.05.05.
у вчиненні злочину, передбаченого ст.166 КК України, -
Підсудня ОСОБА_1, являючись кровною матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, умисно, в порушення ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України, де зазначено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, та ч. 1 ст. 12 Закону України ?ро охорону дитинства”, в якому вказано, що батьки мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці, з моменту його народження злісно не виконувала встановлені законом обов'язки по догляду за дитиною, що виразилось в невжитті заходів щодо її лікування, безпідставному обмеженні в харчуванні та незабезпеченні безпечних умов перебування за місцем проживання, що спричинило тяжкі наслідки - сину ОСОБА_2 на першому році життя встановлено діагноз - гіпотрофія 1-2 ступенів, анемія 3 ступеня, на другому році життя встановлено діагноз: відставання в фізичному та розумовому розвитку, залізо-дефіцитна анемія 1-2 ступеня.
Як в ході досудового слідства так і в судовому засіданні підсудня ОСОБА_1 показала, що в неї є три неповнолітні дитини, яким вона є кровною матір'ю: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 - на даний час знаходиться в м. Сміла на вихованні у спеціалізованому закладі, так як вона інвалід дитинства; ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7 - на даний час проживає з своїм батьком окремо; ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 - на даний час проживає з бабусею, так як вона шукає собі роботу. Її колишній чоловік ОСОБА_5 не є кровним батьком ОСОБА_2. На її погляд син ОСОБА_2 родився нормальним, не хворим, вона його виховувала як могла. Свого малолітнього сина вона груддю годувала 3 місяці, а потім годувала молочними сумішами, супом, іншими продуктами. Також, вона не завжди показувала свого сина лікарям чи медичним працівникам, хоча він був дуже худим. Син знаходився в неї в будинку вдень в манежі, а вночі спав на ліжку. Годувала вона його з пляшечки, з ложки він не їв. Вона часто залишала його самого вдома, інколи просила сусідів заглянути до нього. Залишала вона його на 1-2 години, інколи на більше, так як їй необхідно було відлучитись по своїх справах. Вона розуміє, що погано годувала свого сина, не створювала належних умов для його виховання та розвитку, не зверталась вчасно до лікарів за медичною допомогою, не виконувала в повній мірі своїх батьківських обов'язків, що і призвело до захворювання сина. Спиртні напої вона вживає, але в міру, хворою себе на алкоголізм чи психічні хвороби не вважає. Свою вину у скоєнні даного злочину визнає повністю просить суворо не карати.
У відповідності до ст. 299 КПК України, враховуючи думку прокурора, підсудньої, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно всіх обставин справи та розміру заподіяної шкоди , які повністю не оспорюються сторонами і досліджував лише письмові докази , що характеризують особу підсудньої . При цьому суд переконався у тому , що підсудня правильно розуміє зміст всіх обставин справи , викладених в обвинувальному висновку і сумніву у добровільності та істинності її позиції у суду немає.
Також підсудній роз'яснено , що вона при відмові від дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, буде позбавлена можливості оспорювати їх в апеляційному порядку. Усвідомивши це, підсудня настояла на істинності своєї позиції у визнанні вини і викладених обставин справи, а прокурор на недоцільності дослідження визнаних обставин .
Оцінюючи зібрані, перевірені та досліджені в судовому засіданні в порядку ст. 299 КПК України докази в їх сукупності , суд вважає, що вина підсудньої повністю доведена , а її дії необхідно кваліфікувати за ст. 166 КК України, злісне невиконання батьками встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної , яка по місцю проживання характеризується негативно.
До обставин що пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України суд відносить щире каяття підсудньої у вчиненні злочину.
Обставиною , що обтяжує покарання відповідно до ст.67 КК України є вчинення злочину щодо малолітнього.
З урахуванням вищенаведеного , обставин справи та особи винної , суд вважає за можливе призначити покарання у виді позбавлення волі.
Проте враховуючи, те, що підсудня розкаюється у вчиненні злочину, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженої без відбування покарання, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Речові докази відсутні.
Судові витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 166 КК України і призначити за цією статтею покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробувальним іспитовим строком на 1 рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої системи : повідомляти ці органи про зміну місця проживання , роботи та навчання : періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу засудженій залишити попередню - підписку про невиїзд з місця проживання до вступу вироку в законну силу.
Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через районний суд протягом 15 діб, засудженій з дня вручення копії даного вироку , всім іншим учасникам судового розгляду - з дня його проголошення.
Суддя Чорнобаївського
районного суду І.І. Гура