№ 1-47
22 квітня 2009 року місто Київ
Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого - судді підполковника юстиції ДЯЧУКА С.І., при секретарі Бобильовій А.В., за участю помічника військового прокури Київського гарнізону - капітана юстиції Халепи С.В., підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4, потерпілого - ОСОБА_5 у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув кримінальну справу: за обвинуваченням військовослужбовців військової частини А1975 солдат:
ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Черкаси, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не судимого, призваного на військову служб v листопаді 2008 року Переяслав-Хмельницьким РВК Київської області. - та ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Києві, українця, громадянина України, ; середньою освітою, не одруженого, не судимого, призваного на військову службу в жовтні 2008 року Броварським РВК Київської області, -
у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 1 та 3 ст. 406 КК України.
Судовим слідством військовий місцевий суд
11 грудня 2008 року на протязі 7-8 годин ранку ОСОБА_4 та ОСОБА_3, діючи спільно групою осіЛ в приміщенні медичного пункту військової частини А1975, висуваючи надумані претензії до солдата ОСОБА_5. з яким у відносинах підлеглості не перебували, щодо систематичних скарг останнього на стан свого здоров'я, діючи з єдиною метою продемонструвати свою удавану перевагу над потерпілим у присутності іншііл військовослужбовців, застосували до потерпілого фізичне насильство, завдавши йому спільними діями побої. Так, спочатку ОСОБА_4 близько 7 годин 30 хвилин наніс ОСОБА_5 декілька ударів ногою, взутою у тапочок, по ногах потерпшому ОСОБА_5. Через короткий проміжок часу ОСОБА_3 наніс декілька ударів кулаками рук по плечах потерпілого, такі ж самі удари наніс ОСОБА_5 і ОСОБА_4. Близько 8 годин 30 хвилин, діючи з тих самих мотивів, ОСОБА_4 наніс ОСОБА_5 декілька ударів військовим ременем по сідницях потерпілого.
Своїми діями ОСОБА_4 та ОСОБА_3 порушили вимоги ст. ст. 11, 49 та 50 Статуту внутрішньої служби та ст. 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, які зобов'язують військовослужбовців v відносинах між собою додержуватися правил військової ввіч.1ивості, проявляти взаємну повагу.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4, не оспорював наведені фактичні обставини застосування фізичного насильства до потерпілого як зі свого боку, так і з боку ОСОБА_3, визнав свои, вину у висунутому звинуваченні повністю, щиро покаявшись, уточнивши, що він не пам'ятає характер ударів і боку ОСОБА_3 до ОСОБА_5, оскільки до останнього претензії висували й інші військовослужбовці, а тому деталей конфлікту він не пам'ятає. ОСОБА_5 постійно скаржився на болі в ногах, у такій спосіб, як він. ОСОБА_4, вважав, ухилявся від роботи, яку мусили виконувати інші, а тому і виникало обурення такими діями ОСОБА_5.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 своєї вини не визнав, наполягав на тому, що фізичне насильство до ОСОБА_5 під час спільного лікування в медичному пункті частини не застосовуЕіаіі. останній його оговорює з невідомих причин.
Крім того підсудні, кожний окремо, уточнили, що неприязнених стосунків з потерпілим вони не мали.
Крім особистих показань підсудного ОСОБА_4 його вина та вина ОСОБА_3 у порушенні за наведених вище обставин статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості підтверджується дослідженими у судовому засіданні іншими доказами, які не викликають сумнівів у своїй достовірності.
Так, потерпілий ОСОБА_5 як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні послідовно показував, що дійсно в нього хворі ноги, а тому він висловлював з цього приводу скарги, у зв'язку з чим до нього ОСОБА_4 та ОСОБА_3 висували претензії, вважаючи, що він, ОСОБА_5, намагається ухилитися від роботи. 11 грудня 2008 року на протязі 7-8 годин ранку ОСОБА_4 та ОСОБА_3, діючи спільно, в приміщенні медичною пункту військової частини А1975, висуваючи вказані претензії, застосували до нього, ОСОБА_5, фізичне насильство. А саме, спочатку ОСОБА_4 наніс декілька ударів ногою, взутою у тапочок, йому, потерпілому, по
ногах, потім по чергово, спочатку ОСОБА_3, а потім ОСОБА_4 нанесли декілька ударів кулаками рук по плечах. Через декілька хвилин, діючи з тих самих мотивів, ОСОБА_4 наніс йому, ОСОБА_5, декілька ударів військовим ременем по сідницях. Більше його, ОСОБА_5, ніхто не бив.
Також ОСОБА_5 уточнив, що очевидцями цих подій могли бути солдати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6. ОСОБА_7 та інші, які також проходили лікування в медичному пункті частини.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_1 показав, що під час лікування у медичному пункті частини був очевидцем, як ОСОБА_4 ранком 11 грудня 2008 року в приміщенні медичного пункту у зв'язку зі скаргами ОСОБА_5 на стан здоров'я наніс декілька ударів ногою, взутою у тапочок, потерпілому, по ногах, потім по чергово, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 нанесли декілька ударів кулаками рук по плечах потерпілою який сидів на ліжку в палаті.
Допитаний в суді свідок ОСОБА_6 показав, що також був очевидцем, як ОСОБА_4 ранком 11 грудня 2008 року в приміщенні медичного пункту наніс декілька ударів ногою, взутою у тапочок, потерпшому, по ногах.
Аналогічні покази показам свідка ОСОБА_6 дав і свідок ОСОБА_2, який також додав, що був очевидцем, як ОСОБА_4, висуваючи претензії до ОСОБА_5 з приводу його скарг на здоров'я, наніс ОСОБА_5 декілька ударів військовим ременем по сідницях.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що був очевидцем, як ранком 11 грудня 2008 року в палаті медичного пункту по чергово, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, нанесли декілька ударів кулаками р ь по плечах потерпілого. Насильство застосовувалося до потерпілого, як він свідок розумів зі слів ОСОБА_4 -і.. ОСОБА_3, у зв'язку з частими скаргами потерпілого на стан здоров'я.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що був очевидцем, як ОСОБА_4 ранком І І грудня в приміщенні медпункту наніс декілька ударів ногами потерпілому, по ногах, потім по чергові). ОСОБА_3 та ОСОБА_4 нанесли декілька ударів кулаками рук по плечах потерпшого, який сидів на ліжку в палаті. Через декілька хвилин ОСОБА_4 ще наніс ОСОБА_5 декілька ударів військовим ременем по сідницях.
Всі вище вказані свідки в деталях підтвердили свої покази і під час відтворення обстановки та обставин події, не зважаючи на те, що обидва підсудних на досудовому слідстві свою вину не визнавали і наполягали на тому, що всі свідки та потерпілий їх оговорюють. Критично в цій частині свої покази оцінив в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4, який пояснив, що заперечуючи факти своєї причетності до побиття потерпілого, намагався уникнути відповідальності.
Оскільки допитані в судовому засіданні свідки дали аналогічні показам ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_5 покази про час, місце, мотиви та характер застосування насильства до ОСОБА_5 з боку підсудних, уточнюючи один одного в деталях в залежності від місця перебування під час вказаних подій, які повністю узгоджуються між собою, окремі неточності в яких щодо кількості та послідовності нанесення підсудними ударів суд визнає дрібними, а тому покази всіх вказаних свідки, потерпшого разом з викривними показами підсудної и ОСОБА_4 в судовому засіданні щодо фактичних обставин застосування насильства до потерпілого суд визнає правдивими і кладе в основу даного вироку суду.
За таких обставин суд критично оцінює заяву ОСОБА_3 про те, що свідки та потерпілий його оговорюють. До того ж в судовому засіданні ОСОБА_3 не зміг переконливо пояснити і причини можливого такого оговору з боку всіх свідків та потерпілого, з якими, як сам визнав в судовому засіданні, мав нормальні службові стосунки.
Службове становище підсудних та потерпілого підтверджується дослідженими в судовому засіданні обліково-послужними документами на вказаних осіб.
Військово-лікарською комісією підсудні визнані за станом здоров'я придатними до військової служби.
Водночас, суд виключає з обвинувачення ОСОБА_3 вказівку на те, що 11 грудня 2008 року він окремо застосував то ОСОБА_5 два-три удари (поштовхи) правою рукою в область правої лапатки піл час пересування в автомобілі та один несильний удар кулаком правої руки в область правої лапатки в приміщсіі! входу до інфекційного відділення шпиталю, оскільки такі дії підсудного в силу малозначності не містять ознак злочину.
Органи досудового слідства кваліфікували дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4, кожного окремо, додатково і за ч. 1 ст. 406 КК України. Разом з тим, вказівку на цю частину ст. 406 КК України суд виключає s обвинувачення підсудних, оскільки їх спільні дії, які були об'єднані однаковим мотивом, відбувалися через незначні проміжки часу, охоплюються ч.3 ст. 406 КК України і додаткової кваліфікації за ч. 1 цієї статті КК України не потребують.
За таких обставин дії ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які будучи військовослужбовцями строкової служби, кожний окремо, порушили статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутносіі відносин підлеглості, що виявилось у завданні групою осіб побоїв потерпілому ОСОБА_5, суд кваліфікує за ч. я ст. 406 КК України.
Призначаючи підсудному ОСОБА_4 та ОСОБА_3 покарання, суд бере до уваги і визнав обставинами, які пом'якшують покарання, щире каяття ОСОБА_4, а також і те, що внаслідок протиправних насильницьких дій підсудних потерпілий не зазнав тілесних ушкоджень, останній просив підсудних суворо не карати. Крім того, суд бере до уваги менш активну роль у вчиненні злочину підсудного ОСОБА_3.
Беручи до уваги вказані обставини, а також враховуючи особу винних, які раніше ні в чом протизаконному замічені не були, під час проходження військової служби характеризуються виключно позитивно, до кримінальної відповідальності притягаються вперше, до призову на службу займалися суспільно корисною діяльністю, виховувалися у неповних сім'ях, а ОСОБА_3 до того ж у багатодітній сім'ї, сд знаходить можливим в даному конкретному випадку застосувати до обох підсудних ст. 69 КК України і перейти до інших, більш м'яких видів основного покарання, не зазначених в санкції ч.3 ст. 406 КК України, оскільки саме такий вид покарання на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення.
На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 323, 324 та 332 - 335 КПК України, військовий суд
ОСОБА_4 та ОСОБА_3
визнати обох винними у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 406 КК України, за якою із застосуванням до кожного ст. 69 КК України призначити покарання:
• - ОСОБА_4 у виді арешту строком на чотири місяці з відбуванням даної о покарання на гауптвахті Центрального управління військової служби правопорядку Збройних Сил України по місту Києву та Київській області;
• - ОСОБА_3 у виді тримання в дисциплінарному батальйоні строком на дев'ять місяців.
Запобіжний захід засудженим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - взяття під варту з утриманням на гауптвахті Центрального управління військової служби правопорядку Збройних Сил України по місту Києву та Київській області - залишити без зміни.
Строк відбування покарання засудженим рахувати з урахуванням часу їх попереднього ув'язнення з 13 квітня 2009 року.
Вирок може бути оскаржений і на нього може бути внесене подання прокурора в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київською гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - протягом того ж строку з моменту вручення їм копії вироку.