1-29
22 квітня 2009 року місто Київ
Військовий місцевий суд Київського гарнізону у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у складі: головуючого - капітана юстиції СЛОБОДЯНЮКА П.Л., при секретарі КОВАЛЕНКО О.І., АБРОСІМОВА О.О., за участю державного обвинувача -заступника військового прокурора Деснянського гарнізону капітана юстиції ХОМЕНКА О.М., помічника військового прокурора Деснянського гарнізону старшого лейтенанта юстиції БОРЧАКОВСЬКОГО М.В., підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5, захисника-адвоката ОСОБА_6, який діє на підставі угоди № 1-2/03 від 11.02.2009 року і свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю №819/10, виданого Київською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9, розглянувши кримінальну справу по обвинуваченню військовослужбовців військової частини А1048, молодших сержантів
ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с Холмівка Бахчисарайського району АР Крим, українця, громадянина України, неодруженого, з середньо-спеціальною освітою, несудимого,
призваного Бахчисарайським РВК АР Крим у квітні 2008 року, такого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1,та
ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк, українця, громадянина України, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_2, несудимого, призваного Пролетарсько-Будюківським ОРВК Донецької області у квітні 2008 року, такого, що проживає за адресою: АДРЕСА_2,
кожного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 424 КК України.
Судовим слідством військовий суд, -
7 листопада 2008 року молодші сержанти ОСОБА_4 та ОСОБА_5, являючись для солдат ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 начальниками, у спальному приміщенні казарми військової частини А1048, висуваючи безпідставні претензії до потерпілих та намагаючись здійснити відповідний виховний вплив на останніх, застосували відносно ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 насильство при наступних обставинах.
Так, у вказаний день, близько 23 години 30 хвилин, ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_5 вчинити насильницькі дії відносно окремих підлеглих, на що останній погодився, після чого ОСОБА_4 наказав днювальному розбудити ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та привести їх до нього. Після того, як до підсудних підійшли ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ОСОБА_4 наказав їм взяти у рики стільці та тримати на витягнутих руках. В цей час ОСОБА_4 і ОСОБА_5 завдали кулаками вказаним потерпілим кожний по одному удару по їх тулубу.
Далі, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 наказав цим потерпілим одягти на голову наволочки, що вони зробили, після чого ОСОБА_4 завдав ОСОБА_7 та
ОСОБА_8 декілька ударів кулаками по тулубу та відправив потерпілих спати.
Також, в цей же день, близько 24 години, ОСОБА_4, побачивши у розташуванні казарми ОСОБА_9, наказав останньому розбудити ОСОБА_10 та разом з ним підійти до підсудних, а після того, як ОСОБА_9 з ОСОБА_7 виконали це, ОСОБА_4 завдав останньому декілька ударів кулаками у живіт, після чого відправив його спати. Далі, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 завдали ОСОБА_9 кулаками по одному удару кожний в ділянку живота останнього.
Своїми діями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 завдали потерпілим фізичного болю та порушили вимоги ст.ст. 11, 49, 50, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і ст.ст. 4, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які зобов'язують військового начальника бути ввіч.1ивим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честі та гідності, чим перевищили надану їм владу у виді застосування насильства щодо підлеглих.
Допитані у судовому засіданні підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 свою вину у вказаному вище визнали повністю та пояснили, що 7 листопада 2008 року, приблизно о 23 годині 30 хвилин, в приміщенні казарми частини, намагаючись виховати у потерпілих краще відношення до служби, за пропозицією ОСОБА_4 розбудили ОСОБА_7 та ОСОБА_8, та після цього як вони з'явились до них, ОСОБА_4 наказав останнім взяти стільці і тримати їх на витягнутих руках, а у цей час вони, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 завдали потерпілим кожний по одному удару кулаками по їх тулубу. Далі, як пояснили ОСОБА_4 і ОСОБА_5, за наказом ОСОБА_4 вказані потерпіли надягли на голови наволочки, після чого, ОСОБА_4 завдав ОСОБА_7 і ОСОБА_8 декілька ударів кулаками кожному по тулубу та наказав цим потерпілим йти спати. Також ОСОБА_4 і ОСОБА_5 зазначили, що у подальшому, близько 24 години, побачивши в казармі ОСОБА_9, ОСОБА_4 наказав останньому привести до нього ОСОБА_7, та після того, як останній прийшов з ОСОБА_9 до них, підсудних, ОСОБА_4 завдав ОСОБА_7 декілька ударів кулаком у живіт та наказав йти спати, після чого, вони, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 завдали ОСОБА_9 кожний по одному удару кулаком у живіт останнього. Разом з тим, підсудні доповнили, що неприязних стосунків між ними та потерпілими не було та більше жодних насильницьких дій у подальшому вони не вчиняли.
Крім особистих показань вина ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у вчиненому підтверджується зібраними по справі іншими доказами.
Так, потерпілі ОСОБА_7 і ОСОБА_8, під час судового розгляду пояснили, що 7 листопада 2008 року, в казармі військової частини А1048, приблизно о 23 годині 30 хвилин, їх розбудив днювальний та наказав підійти до підсудних, що вони і зробили. Далі потерпші пояснили, що ОСОБА_4 з ОСОБА_5 почали їм висувати претензії по службі та роз'яснювати як потрібно відноситись до неї, після чого ОСОБА_4 наказав їм, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 взяти стільці та тримати їх на витягнутих руках. Коли вони, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 тримали стільці, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 кожний завдали їм кулаками в ділянку тулуба по одному удару. Після цього, як далі пояснили вказані потерпілі, ОСОБА_4 наказав їм поставити стільці та одягти на голову наволочки, та коли вони це зробили, ОСОБА_4 завдав їм кожному по декілька ударів кулаком у ділянку тулуба, а потім сказав йти спати. Крім того ОСОБА_7 пояснив, що в цей же вечір, приблизно о 24 годині, його розбудив ОСОБА_9 та сказав, що його, ОСОБА_7 викликає ОСОБА_4. Після того, як він, ОСОБА_7, підійшов до підсудних, ОСОБА_4, перед цим повторно висловивши йому безпідставні претензії по службі, наніс декілька ударів у його, ОСОБА_7, живіт та наказав йти спати, при цьому потерпілий ОСОБА_9 залишився із підсудними. Також ОСОБА_7 доповнив, що повертаючись до ліжка він чув як наносились удари ОСОБА_9.
Потерпілий ОСОБА_9 в ході судового засідання під час допиту пояснив, що він разом і з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 а також підсудними проходить строкову службу у військовій частині А1048. Далі ОСОБА_9 пояснив, що 7 листопада, близько 24 години, у приміщенні казарми частини, ОСОБА_4 наказав йому, ОСОБА_9, розбудити ОСОБА_7 та привести до нього. Після того, як він з ОСОБА_7 підійшов до ОСОБА_4, який був разом із ОСОБА_5, ОСОБА_4 почав пред'являти претензії по службі ОСОБА_7 та завдав декілька ударів кулаком у живіт останнього. Далі ОСОБА_4 наказав ОСОБА_7 йти спати, а у подальшому, як доповнив ОСОБА_9, підсудні почали роз'яснювати йому, ОСОБА_9, який має бути рівень військової дисципліни, після чого завдали йому кожний по одному удару кулаками в живіт.
Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в ході допиту під час судового засідання пояснили, що
проходять строкову службу разом з потерпілими і підсудними в одній військовій частині. Далі вказані свідки пояснили, що 7 листопада 2008 року вони несли службу у добовому наряді по роті днювальними, ОСОБА_4 - черговим по роті, та бачили, що в цей день у нічний час, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 завдали кулаками по удару ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які в цей момент за наказом ОСОБА_4 тримали на витягнутих руках стільці. Після цього, як далі пояснили ці свідки, ОСОБА_4 наказав ОСОБА_7 та ОСОБА_8 одягти на голову наволочки, та коли вони це зробили, ОСОБА_4 наніс декілька ударів кулаком вказаним потерпілим по їх тулубу, а потім наказав їм йти спати. Також свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 доповнили, що, близько 24 години, вони чули як підсудні наносили удари ОСОБА_7 та ОСОБА_9.
Як вбачається з актів медичного дослідження за №363, №364, №365 від 18.12.2008 року у потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 тілесних ушкоджень виявлено не було.
Відповідно до матеріалів справи та витягів з наказів командира військової частини А1048 від 30.10.2008 року та 24.11.2008 року, відповідно за №220 та №216, підсудні являються начальниками для всіх потерпілих, а ОСОБА_4, крім того, 7.11.2008 року входив і у склад добового наряду в якості чергового по роті.
Згідно висновків військово-лікарської комісії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнані придатними до військової служби.
Органом досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачувався у тому, що він разом із ОСОБА_4 завдав декількох ударів кулаками потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 після того, як останні одягли на голови наволочки, однак як було встановлено у суді, ОСОБА_5 в рамках саме цього епізоду будь-яких насильницьких дій до вказаних потерпілих не вчиняв, і це підтверджується як показами самих потерпілих, свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12, так і показами підсудного ОСОБА_4, який підтвердив неучасть ОСОБА_5 у побитті даних потерпілих, коли на їх головах були наволочки, тому суд виключає з обвинувачення ОСОБА_5 вчинення останнім насильницьких дій по відношенню до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 по цьому епізоду.
Крім того, в суді не знайшло своє підтвердження і наявність нестатутних заходів впливу в поведінці підсудних, дії яких мали свій прояв виключно у насильницькому вигляді, тому суд виключає з обвинувачення і дане посилання.
Разом з тим, органом досудового слідства ОСОБА_4 та ОСОБА_5 інкримінувалось порушення останніми вимог ст. 111 та ст. 112 Статуту внутрішньої служби ЗС України, однак зміст вказаних норм передбачає загальний та предметний перелік обов'язків командира роти, однак як вбачається з матеріалів справи, а також даних отриманих в ході судового розгляду даної справи, ані ОСОБА_4, ані ОСОБА_5 не виконували обов'язків командира роти як на постійній так і на тимчасовій основі, тому суд виключає з обвинувачення підсудних порушення зазначених норм статуту, як зайві вмінені.
Таким чином, беручи до уваги покази самих підсудних а також покази потерпілих і свідків, інші докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що пред'явлене підсудним звинувачення доведене в повному обсязі.
З врахуванням викладеного, дії молодших сержантів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які виразилися в застосуванні насильства щодо підлеглих, а саме завданні підсудним ОСОБА_4 побоїв потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8, підсудним ОСОБА_5 - по одному удару кулаком вказаним потерпілим, а потерпілому ОСОБА_9 - кожним підсудним по одному удару кулаком, а також у примушуванні підсудним ОСОБА_4 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 тримати на витягнутих руках стільці, суд кваліфікує за ч.2 ст. 424 КК України.
Призначаючи підсудним покарання, суд бере до уваги і визнає обставинами, які значно пом'якшують покарання: їх щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, те, що самі потерпілі, які не зазнали ушкоджень свого здоров'я і фактично примирилися з підсудними, претензій до них не мали.
Беручи до уваги вказані обставини, враховуючи особу винних, те, що раніше ні в чому протизаконному замічені не були, до кримінальної відповідальності притягаються вперше, стягнень за час проходження служби не мають, обидва виключно позитивно характеризуються як за місцем навчання до служби, так і за час її проходження, те, що ОСОБА_5 з 2002 року виховувався без батька, у самих злочинних діях приймав менш активну участь, також і те, що ОСОБА_4 до служби в армії займався суспільно-корисною трудовою діяльністю, де
характеризувався так само з позитивного боку, а також той факт, що обидва підсудних у суді негативно оцінили свою злочинну поведінку, при цьому, самі потерпілі просили суд суворо їх не карати, оскільки їх пробачили, і зазначене, на думку суду, у своїй сукупності істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 злочину, тому при призначенні кожному покарання за ч. 2 ст. 424 КК України, суд знаходить можливим в даному конкретному випадку застосувати до останніх ст. 69 КК України і перейти до іншого, більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч. 2 ст. 424 КК України, однак враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, перейти до покарання, яке все ж таки пов'язане із триманням підсудних в умовах відповідної ізоляції, а саме для ОСОБА_4 - тримання у дисциплінарному батальйоні, а для ОСОБА_5 - арешту, оскільки саме такі види та розміри покарання, на думку суду, є справедливими а також необхідним і достатнім для виправлення підсудних.
Разом з тим, оскільки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчинили тяжкий злочин та своїми діями дискредитували військове звання "молодший сержант", то суд на підставі ст. 54 КК України вважає за необхідне позбавити кожного з них військового звання "молодший сержант".
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 323, 324, 328, 332 КПК України, військовий суд,-
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кожного визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 424 КК України, на підставі якої, із застосуванням ст. 69 КК України, призначити покарання у вигляді:
• - ОСОБА_4 - тримання у дисциплінарному батальйоні на 6 (шість) місяців;
• - ОСОБА_5 - арешту строком на 3 (три) місяці з утриманням на гауптвахті Центрального управління військової служби правопорядку Збройних Сил України по місту Києву та Київській області.
На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 військового звання "молодший сержант".
Строк відбування основного покарання засудженим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 рахувати з 22 квітня 2009 року.
Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - нагляд командування військової частини А1048 - скасувати і до набрання вироком законної сили утримувати останніх на гауптвахті Центрального управління військової служби правопорядку Збройних Сил України по місту Києву та Київській області.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення, в тому числі кожним із засуджених протягом того ж строку, з моменту вручення їм копії вирокі