№ 1-46
15 квітня 2009 року місто Біла Церква
Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого - судді підполковника юстиції ДЯЧУКА С.І., при секретарі Горжий А.В., за участю державного обвинувача - військового прокурора Білоцерківського гарнізону підполковника юстиції Бончева І.В., за присутності підсудного ОСОБА_3, його захисника -адвоката ОСОБА_4, потерпілого ОСОБА_5, у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення військової прокуратури Білоцерківського гарнізону розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця за контрактом військової частини А2167 старшого водія - гранатометника
старшого солдата ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Линові Путивлівського району Сумської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, неодруженого, несудимого, має на утриманні батька -інваліда III групи, на військовій службі з вересня 2006 року, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 406 КК України.
Судовим слідством військовий місцевий суд
11 січня 2009 року близько 18 години ОСОБА_3, у приміщенні казарми, бажаючи провчити за порушення військової дисципліни (неприбуття в наряд) співслужбовця за контрактом ОСОБА_5, з яким у відносинах підлеглості не перебував, застосував насильство до останнього, а саме наніс декілька ударів долонями обох рук по голові ОСОБА_5, кулаками рук - в плече потерпілого, а також ногами, взутими у кросівки, декілька ударів в область тазу та по лівій нозі останнього, спричинивши потерпілому побої.
Вказаними діями ОСОБА_3 порушив вимоги ст. ст. 11, 49, 127 та 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статут Збройних Сил України, які зобов'язують військовослужбовців у відносинах між собою додержуватися правил військової ввіч.1ивості, проявляти взаємну повагу та не допускати негідних вчинків.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і пояснив, що, дійсно у вечорі 11 січня 2009 року, дізнавшись про неприбуття ОСОБА_5 в наряд, у зв'язку з чим прийшлося його замінити, бажаючи провчити останнього, наніс йому за наведених вище обставин декілька ударів долонями рук, кулаками та ногами по тілу потерпілому.
Також підсудний повідомив, що особистих рахунків він із ОСОБА_5 не мав, у відносинах підлеглості з ним не перебував, заподіяти шкоду здоров'ю потерпілому не бажав.
Крім особистих показань вина підсудного ОСОБА_3 у порушенні статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості, що виявилося у завданні потерпілому побоїв, підтверджується зібраними по справі іншими доказами стосовно всіх фактичних обставин справи, і ці фактичні обставини справи підсудний та інші учасники процесу не оспорюють і підтримують в повному обсязі.
Враховуючи те, що підсудний та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд провів судове слідство у справі із застосуванням правил ч.3 ст. 299 КПК України.
Згідно з медичними документами ОСОБА_3 придатний за станом здоров'я до військової служби.
Таким чином, дії ОСОБА_3, який, будучи військовослужбовцем за контрактом, порушил статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглосм. заподіявши потерпілому побої, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 406 КК України.
Призначаючи підсудному ОСОБА_3 покарання, суд бере до уваги і визнає обставинами, які пом'якшують покарання та в сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, його щире каяття та активне сприяння слідству, а також фактичні обставини конфлікту з потерпшим, якому не було заподіяно розладу здоров'я, застосовуючи фізичну силу, підсудний не бажав заподіяти потерпілому тілесних ушкоджень, а також і те, що злочину сприяло порушення військової дисципліни і боку потерпілого, крім того останній повідомив в судовому засіданні, що примирився з підсудним і просив суворо його не карати.
Беручи до уваги вказані обставини, а також враховуючи дані про особу підсудного, який раніше ні в чому протизаконному замічений не був, під час проходження служби характеризується виключно позитивно, до кримінальної відповідальності притягається вперше, має на утриманні непрацюючого батька - інваліда III групи, суд знаходить можливим застосувати до ОСОБА_3 ст. 69 КК України і при призначенні йому покарання з урахуванням його майнового стану, перейти до іншого, більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч. 1 ст. 406 КК України, оскільки саме такий вил покарання на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення.
На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 299, 323 - 325, 332 - 335 КПК України, військовий місцевий суд Київського гарнізону
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочит. передбаченого ч. 1 ст. 406 КК України, за якою із застосуванням ст. ст. 69 та 58 КК України призначити йому покарання у виді службового обмеження для військовослужбовця строком на шість місяців з проведенням відрахування із суми грошового забезпечення ОСОБА_3 в дохід держави в розмірі 10 (десяти) відсотків).
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 - підписка про невиїзд - скасувати. Вирок може бути оскаржений і на нього може бути внесене подання прокурора н апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону черсч військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення.