Справа № 802/1093/17-а Головуючий у 1-й інстанції: Альчук Максим Петрович
Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.
14 грудня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.
суддів: Совгири Д. І. Курка О. П. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,
представників позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, представники на підставі довіреності
представника відповідача: Черпітяк Оксани Володимирівни, представник на підставі довіреності
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У липні 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (далі ФОП ОСОБА_5.) звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, у якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
В судовому засіданні представники позивача доводи апеляційної скарги підтримали в повному обсязі та за обставин викладених в ній просили суд задовольнити її, а постанову суду першої інстанції скасувати.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін у справі, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що 09 червня 2017 року посадовими особами Головного управління ДФС у Харківській області відповідно до наказу від 30.05.2017 року № 2262 та на підставі направлень № 3549, 3548 від 31.05.2017 року здійснено фактичну перевірку господарського об'єкту за адресою: АДРЕСА_1, в якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_5
За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДФС у Харківській області складено акт №463/20/0/РРО/НОМЕР_1 від 09 червня 2017 року. Згідно якого встановлено наступні порушення:
- проведення розрахункових операцій без використання реєстратора розрахункових операцій, чим порушено п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";
- неоприбуткування готівкових коштів у книзі обліку доходів і зборів для фізичних осіб у розмірі 877 грн., чим порушено вимоги п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 року № 637.
На підставі зазначеного акту перевірки 23 червня 2017 року Головним управлінням ДФС у Вінницькій області винесено податкові-повідомлення рішення № 0005251410, № 0005261410, якими до позивача застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу та готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в розмірі 1 грн. та 4385 грн.
Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області незаконними, позивач звернулась до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами колегія суддів зазначає наступне.
Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06 липня 1995 року (далі - Закону № 265/95) регулює правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Згідно п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти господарювання зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Пункт 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачає, що суб'єкти господарювання зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Відповідно п. 3 ст. 3 вказаного Закону, суб'єкти господарювання зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
При цьому, відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України до груп платників єдиного податку, що не застосовують реєстратори розрахункових операцій.
Згідно з п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня.
Платники єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту повинні застосовувати реєстратори розрахункових операцій незалежно від обсягу отриманого доходу від продаж. Така вимога випливає із Закону України від 20.12.2016 №1791-VIII та постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231 "Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій".
Застосовувати реєстратори розрахункових операцій в разі продажу технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, повинні як платники єдиного податку першої групи, які провадять діяльність на ринках, так і платники другої та третьої груп незалежно від обсягу річного доходу. Визначальною умовою для застосовування реєстраторів розрахункових операцій є реалізація відповідного виду товарів, а саме - технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 року № 231 "Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій".
До технічно складних побутових товарів належать вісім груп, а саме: "Вироби із чорних металів", "Реактори ядерні, котли, машини, обладнання і механічні пристрої, їх частини", "Електричні машини, обладнання та їх частини; апаратура для запису або відтворення звуку, телевізійна апаратура для запису та відтворення зображення і звуку, їх частини та приладдя", "Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання", "Прилади та апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, прецизійні; медичні або хірургічні; їх частини та приладдя", "Годинники всіх видів та їх частини", "Музичні інструменти; їх частини та приладдя", "Іграшки, ігри та спортивний інвентар; їх частини та приладдя".
З переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій випливає, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються при реалізації годинників усіх типів, які відносяться до товарних позицій за кодами УКТЗЕД з 9101 по 9107, а також "смарт-годинники".
Таким чином, враховуючи наведені норми права, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що ФОП ОСОБА_5 при продажі кварцового годинника "Guardo" зобов'язана була провести розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Відповідно до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Абзацом 3 ст. 1 Указу Президента "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 № 436/95 (далі - Указ № 436/95) встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Згідно п. 2.2 Положення № 637 підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.
Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.
В п. 2.6 Положення № 637 визначено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Отже, у разі проведення готівкових розрахунків з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення № 637 оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у касових ордерах та відображення на їх підставі готівки у касовій книзі. У випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО.
Жодних належних доказів обліку розрахункових операцій із відображеними готівковими операціями на підставі фіскальних чеків позивачем не надано. Таким чином, позивачем порушено вимоги п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 року № 637.
Що стосується посилання апелянта на лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 3631-06/20110-07 від 15 червня 2017 року відповідно до якого Міністерство надало роз'яснення із спірної ситуації, то колегія суддів звертає увагу представників позивача на те, що листи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади мають лише інформаційний характер і не мають імперативного характеру.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду адміністративної справи у суді апеляційної інстанції, а відтак, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 21 грудня 2017 року.
Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.
Судді Совгира Д. І. Курко О. П.