11 грудня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засіданняОСОБА_4 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні № 120 171 000 400 078 94 ОСОБА_5 , який брав участь у судовому провадженні, на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2017 року, якою обвинувальний акт стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, непрацюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживав за адресою: АДРЕСА_2 ;
та
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Якимівка Якимівського району Запорізької області, громадянина України, непрацюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , та проживав за адресою: АДРЕСА_4 ,
кожен з яких обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, повернутий прокурору Київської місцевої прокуратури № 4,
за участі прокурора ОСОБА_8 ,
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , -
Цією ухвалою обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 120 171 000 400 078 94 стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , кожен з яких обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, повернутий прокурору Київської місцевої прокуратури № 4 для усунення виявлених недоліків.
На обґрунтування прийнятого рішення суд послався на те, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а саме: обвинувальний акт, складений відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 взагалі не містить викладу обвинувачення, особа, що склала обвинувальний акт, обмежилась лише копіюванням фактичних обставин кримінальних правопорушень, двічі зазначивши в обвинувальному акті, що встановлено досудовим розслідуванням.
Цією ж ухвалою продовжено запобіжний захід ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , кожному, у виді тримання під вартою.
Не погоджуючись з ухвалою суду, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_5 , який брав участь у судовому провадженні, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та повернути обвинувальний акт до Деснянського районного суду м. Києва на новий розгляд зі стадії підготовчого судового засідання.
В обґрунтування апеляційних вимог прокурор зазначає, що обвинувальний акт повністю відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки в обвинувальному акті є формулювання обвинувачення, висунутого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , яке за своїм змістом є ідентичним з викладенням фактичних обставин провадження та наведені в ньому фактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що, в свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
Крім того, як зазначає прокурор, в обвинувальному акті, який скеровано до суду, формулювання обвинувачення викладено по кожному епізоду із зазначенням часу, місця, способу та інших обставин вчинення кримінальних правопорушень.
Потерпілі у провадженні належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду провадження судом апеляційної інстанції.
Їх неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду провадження.
Заслухавши доповідь головуючої судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, пояснення захисника ОСОБА_9 , який заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, пояснення захисника ОСОБА_10 , що покладався на розсуд суду, пояснення обвинувачених, які підтримали позицію своїх захисників, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.
Як указують приписи ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити обов'язкові відомості, перелік яких є вичерпним.
Зокрема, обвинувальний акт, згідно з положеннями п. 5 вказаної норми процесуального закону, повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Приймаючи рішення про повернення обвинувального акта прокурору для усунення виявлених недоліків обвинувального акта суд послався на те, що обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні, що складений стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки взагалі не містить викладу обвинувачення, особа, що склала обвинувальний акт, обмежилась лише копіюванням фактичних обставин кримінальних правопорушень, двічі зазначивши в обвинувальному акті, що встановлено досудовим розслідуванням.
Проте з такими висновками погодитися не можна, оскільки в обвинувальному акті є формулювання обвинувачення, висунутого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , яке за своїм змістом викладено по кожному епізоду із зазначенням часу, місця, способу та інших обставин вчинення кримінальних правопорушень.
Зміст формулювання обвинувачення, висунутого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що співпадає з викладеними фактичними обставинами кримінального правопорушення не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору.
За наведеним та виходячи з того, що інших підстав для повернення обвинувального акта прокурору судом першої інстанції не встановлено, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала Деснянського районного суду м. Києва від 26.10.2017 в частині повернення обвинувального акта прокурору - скасуванню, з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Досліджувана ухвала суду першої інстанції в частині прийняття рішення щодо продовження запобіжного заходу ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , кожному, у виді тримання під вартою до 24.12.2017 - не може бути предметом перегляду судом апеляційної інстанції в даному провадженні згідно з приписами ч. 4 ст. 314, п. 3 ч. 1 ст. 392, ч. 2 ст. 392 КПК України, а тому, за відсутності клопотання прокурора про його продовження, дане судове рішення в цій частині слід залишити без зміни.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 , який брав участь у судовому провадженні, задовольнити.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2017 року в частині повернення обвинувального акта прокурору Київської місцевої прокуратури № 4 стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , кожен з яких обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, - скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
В іншій частині ухвалу залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3