"12" грудня 2017 р. Справа № 917/990/17
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І. В., суддя Фоміна В. О.
за участі секретаря судового засідання Марченко В.О.
за участі представників:
позивача - ОСОБА_1 (довіреність №10-72/14737 від 14.12.2016),
відповідача - не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №3080 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 29.08.2017 у справі № 917/990/17
за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м.Полтава,
до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма "Центр ЛТД", м.Кременчук,
про стягнення 314 835,63 грн,
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 29.08.2017 (суддя Пушко І.І.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Будівельна фірма "Центр ЛТД" на користь ПАТ "Полтаваобленерго" 261905,15 грн основного боргу; 39263,96 грн інфляційних витрат; 9485,05 грн 3% річних; 4659,82 грн витрат по сплаті судового збору. В частині стягнення 12,23 грн інфляційних витрат у позові відмовлено.
Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Скарга обґрунтована, зокрема, тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на той факт, що теплопостачальна організація не повідомляла споживача ні письмово, ні в засобах масової інформації про зміну тарифів на теплову енергію. Відтак, на думку відповідача, нарахування заборгованості за спожиту теплову енергію за грудень 2015 року, січень 2016 року та частину лютого 2016 року за тарифом 1183,76 грн/Гкал, та за лютий-квітень 2016 року за тарифом 1161,71 грн/Гкал суперечить п.1.2. договору №312 та додатку №3 до договору.
Також посилається на інші обставини, викладені в апеляційній скарзі.
27.11.2017 до суду від позивача надійшли додаткові документи (вх.№12114).
07.12.2017 до суду від відповідача надійшли додаткові документи (вх.№12689). Також відповідач просив розгляд справи провести без участі представника відповідача. Вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу (вх.№11002 від 31.10.2017) проти апеляційної скарги заперечував та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.
В червні 2017 року ПАТ «Полтаваобленерго» звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з ТОВ Будівельна фірма «Центр ЛТД» 314 835,63 грн заборгованості за договором №312 від 01.04.2009 про постачання теплової енергії в гарячій воді, з яких: 261905,15 грн вартість спожитої теплової енергії за період з січня по квітень 2016 року; 43445,43 грн інфляційні нарахування та 9485,05 грн 3% річних від простроченої суми за поставлену теплову енергію в період з грудня 2015 року по квітень 2016 року.
Позов обґрунтовано тим, що 01.04.2009 між Відкритим акціонерним товариством "Полтаваобленерго", в подальшому перейменованим у Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго", в особі Кременчуцької філії (теплопостачальною організацією) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Центр ЛТД" (споживачем) укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 312, згідно з яким теплопостачальна організація зобов'язалась надавати споживачу вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, а споживач - своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки і на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього.
Відповідно до п.2.2.2. договору споживач зобов'язався оплачувати теплопостачальній організації вартість спожитої теплової енергії та додаткові рахунки, виписані на підставі даного договору, згідно з умовами цього договору та додатку до нього №4 «Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію».
Відповідно до п. 5.1. договору теплова енергія в гарячій воді постачається споживачу в обсягах згідно з додатком № 2 до цього договору на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гаряче водопостачання - протягом року.
Відповідно до п.6.6. договору порядок розрахунків зі споживачем теплової енергії викладено у додатку №4 «Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію» до діючого договору.
Відповідно до додатку №1 до договору постачання теплової енергії здійснюється за адресою відповідача: м.Кременчук, проспект 50 річчя Жовтня, 54А.
Відповідно до рішення позачергової IV сесії міської ради VII скликання Кременчукської міської ради Полтавської області від 16.02.2016 «Про перейменування вулиць міста Кременчука» проспект 50-річчя Жовтня перейменовано на проспект ОСОБА_2.
28.11.2011 між сторонами укладено угоду №1 про внесення доповнень до договору № 312 від 01.04.2009 на постачання теплової енергії в гарячій воді, а саме було доповнено додаток № 2 до договору.
Додатком № 2 до договору та угодою № 1 встановлено фактичні обсяги теплового навантаження та теплопостачання і орієнтовна вартість теплової енергії відпущеної “Споживачу” за поточний рік відповідно до тарифів діючих на момент укладання договору.
Відповідно до п.3 додатку № 3 до договору про зміну тарифів на теплову енергію теплопостачальна організація повідомляє споживача письмово або в засобах масової інформації.
Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються у відповідності до п. 23 “Правил користування тепловою енергією”, затверджених постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007 та п. 2.2.2. договору.
Відповідно до п.23 Правил розрахунки за використану теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами, затвердженими в установленому порядку).
Відповідно до п.1 додатку №4 розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються за тарифом, затвердженим в установленому законом порядку. Сплату рахунків теплопостачальної організації, виписаних на виконання договору, споживач зобов'язаний проводити не пізніше 7 календарних днів з моменту їх надсилання (надання).
Відповідно до п.2. додатку № 4 до договору споживач, який має прилади обліку, щомісяця самостійно знімає показники до 25 числа календарного місяця (розрахункового періоду), оформлює “Відомість про фактичні покази розрахункових приладів обліку” та надає її теплопостачальній організації для здійснення розрахунку, оформлення рахунку та “Акта про обсяги спожитої споживачем теплової енергії”.
Наявність приладу обліку на об'єкті споживача підтверджується додатком № 1 до договору та угодою № 1.
Відповідно до п.5 додатку № 4 до договору обсяг фактично спожитої за розрахунковий період теплової енергії з урахуванням розрахункової величини втрат у відрізку мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності тепломереж, підтверджується "Актом про обсяги спожитої (поставленої) споживачем (субспоживачем) теплової енергії" (додаток №4-2), який оформлюється теплопостачальною організацією на підставі "Відомості про фактичні покази розрахункових приладів обліку" (додаток №4-1) та підтверджується споживачем у десятиденний термін. У разі неповернення споживачем належно підтвердженого "Акта про обсяги спожитої споживачем теплоенергії" або відмови від його підпису, останній вважається дійсним з дати його виписки за умови його підписання трьома представниками теплопостачальної організації.
Як зазначає позивач, відповідач систематично порушував терміни оплати за теплову енергію, встановлені договором, що підтверджується виставленими рахунками та документами про їх отримання. Так, за період січень - квітень 2016 року відповідачем до теперішнього часу не сплачена вартість за спожиту теплову енергію в сумі 261905,15 грн, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
29.08.2017 до суду від позивача надійшло клопотання (вх.№10569), в якому позивач зменшив позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та просив стягнути з відповідача: 261905,15 грн вартості спожитої теплової енергії; 39276,19 грн інфляційних нарахувань; 9485,05 грн 3% річних від простроченої суми.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх.№8546 від 10.07.2017) проти позовних вимог заперечував, посилаючись, зокрема, на те, що позивачем не надано доказів одержання відповідачем рахунків на оплату спожитої теплової енергії у відповідності до додатку №4 до договору; невірно нараховані річні та інфляційні на суму боргу.
29.08.2017 Господарським судом Полтавської області прийнято оскаржуване рішення.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.
Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до ч.2 ст. 714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вже зазначалось, 01.04.2009 між ВАТ "Полтаваобленерго", в подальшому перейменованим у ПАТ "Полтаваобленерго", в особі Кременчуцької філії та ТОВ "Будівельна фірма "Центр ЛТД" було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 312.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2690 від 29.10.2015 було встановлено тариф на теплову енергію у розмірі 1183,76 грн за 1Гкал (без ПДВ). Постановою Нацком.енергетики та комунальних послуг від 30.04.2015 №1366 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) ПАТ «Полтаваобленерго» встановлено для потреб бюджетних установ тариф на теплову енергію у розмірі 1161,71 грн/Гкал (без ПДВ), для потреб інших споживачів (крім населення): тариф на теплову енергію у розмірі 1161,71 грн/Гкал (без ПДВ) за такими складовими: тариф на виробництво теплової енергії - 1121,54 грн/Гкал (без ПДВ); постановою № 54 від 28.01.2016 встановлено тариф на теплову енергію 1161,71 грн за 1Гкал (без ПДВ).
В матеріалах справи знаходяться рахунки на оплату теплової енергії з січня 2016 року по квітень 2016 року (а.с. 23-26) та докази їх фактичного відправлення відповідачу (а.с. 27-31), відомості про фактичні покази засобів теплової енергії, підписані відповідачем за період з січня 2016 року по квітень 2016 року (а.с. 35-39), які свідчать про те, що позивач надавав відповідачу послуги. Також, до справи залучені підписані сторонами акти про обсяги спожитої (поставленої) споживачу (субспоживачу) теплової енергії за період з січня по квітень 2016 року (а.с. 33-34).
Оплата за спожиту теплову енергію за спірний період відповідачем у визначені договором строки була проведена частково, що підтверджується розрахунком (а.с.9), банківськими виписками (а.с.42-47), платіжними дорученнями (а.с.181-182, 193), внаслідок чого утворилась заборгованість на суму 261905,15 грн.
Зазначена сума заборгованості визнається і самим відповідачем, що підтверджується листом ТОВ Будівельна фірма «Центр ЛТД» №18/671 від 18.11.2016 (а.с.101), в якому відповідач звертався до позивача з проханням розглянути можливість реструктуризації заборгованості у розмірі 261905,15 грн з повним її погашенням в січні 2017.
Докази сплати відповідачем рахунків вартості спожитої теплової енергії у повному обсязі у терміни, визначені договором, в матеріалах справи відсутні.
Щодо посилання відповідача на те, що теплопостачальна організація не повідомляла споживача ні письмово, ні в засобах масової інформації про зміну тарифів на теплову енергію, колегія суддів зазначає наступне.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг повідомляє споживачів про зміну тарифів на теплову енергію в засобах масової інформації в порядку, встановленому законодавством (ст. 25 Закону України “Про теплопостачання”). Тарифи на теплову енергію зазначені в самих актах (за січень-квітень 2016 року) про обсяги спожитої (поставленої) споживачу (субспоживачу) теплової енергії, які підписувались сторонами у справі. Крім цього, ПАТ «Полтаваобленерго» повідомляло споживачів через засоби масової інформації про зміну тарифів, а саме в газеті «Вісник Кременчука» від 19.11.2015 та від 10.02.2016 (а.с.153-154), в зв'язку з чим зазначені посилання апелянта є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.
За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 261905,15 грн вартості спожитої теплової енергії є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Відповідно до п.3.1. постанови Вищого господарського суду України №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просив суд стягнути з відповідача 39276,19 грн інфляційних втрат з лютого 2016 року по квітень 2017 року та 3% річних за період з 20.01.2016 року по 19.05.2017 року в сумі 9485,05 грн від простроченої суми за поставлену теплову енергію в період з грудня 2015 року по квітень 2016 року.
Щодо посилання апелянта на те, що доводи позивача про вручення у вказані дати рахунків споживачу не підтверджені зібраними у справі доказами; у якості доказу на підтвердження факту одержання споживачем рахунків на сплату за спожиту теплову енергію надано копії реєстрів поштових відправлень Кременчуцької філії ПАТ «Полтаваобленерго», проте доказів вручення поштових відправлень не надано, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.1 додатку №4 до договору «Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію» сплату рахунків теплопостачальної організації, виписаних на виконання даного договору, споживач зобов'язаний проводити не пізніше семи календарних днів з моменту їх надсилання (надання).
Як вбачається з матеріалів справи, рахунок за грудень 2015 року отримано відповідачем 12.01.2016, рахунок за січень 2016 направлено 09.02.2016, рахунок за лютий 2016 направлено 04.03.2016, рахунок за березень 2016 направлено 06.04.2016, рахунок за квітень 2016 направлено 06.05.2016 (а.с.27-31).
Таким чином, право на нарахування 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України по рахунку за грудень 2015 року виникло з 20.01.2016, по рахунку за січень 2016 року з 17.02.2016, по рахунку за лютий 2016 року з 12.03.2016, по рахунку за березень 2016 року з 14.04.2016, по рахунку за квітень 2016 року з 14.05.2016.
За таких обставин, зазначені посилання відповідача є необґрунтованими.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для нарахування інфляційних за квітень 2016 року на 297,01 грн боргу, оскільки борг існував неповний місяць (рахунок за грудень 2015 року сплачений 19.04.2016), а нарахування інфляційних поденно не передбачено, в зв'язку з чим судом першої інстанції правомірно задоволено інфляційні втрати на суму 39263,96 грн та 9485,05 грн 3% річних, а також відмовлено в частині стягнення 12,23 грн інфляційних.
Відповідно до приписів ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору, на основі вичерпних та достеменно підтверджених висновків.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по даній справі, тому рішення Господарського суду Полтавської області від 29.08.2017 у справі № 917/990/17 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п.1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма "Центр ЛТД" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 29.08.2017 у справі № 917/990/17 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 18.12.2017
Головуючий суддя Білоусова Я.О.
Суддя Тарасова І. В.
Суддя Фоміна В. О.