"14" грудня 2017 р. Справа № 917/1850/17
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С.
за участю секретаря судового засідання Довбиш А.Ю.
за участю представників:
позивач - ОСОБА_1;
відповідач - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №3634П/1-35) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 13 листопада 2017 року по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР-Агроторг", м. Полтава
до Volante O (Volante Limited Liability Company), м. Таллін Естонська Республіка
про стягнення 184 000 доларів США, що становить еквівалент за курсом НБУ 4 922,236,81 грн, -
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 13 листопада 2017 року у справі №917/1850/17 повернуто позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР-Агроторг" і додані до неї документи без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІР-Агроторг" - з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 13 листопада 2017 року у справі скасувати та передати справу на розгляд господарського суду Полтавської області.
Будучи належним чином повідомленим про дату і місце судового розгляду, відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на апеляційну скаргу не надав, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи те, що явка сторін не була визнана обов'язковою, а також те, що неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами у справі.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається із ухвали суду першої інстанції від 13 листопада 2017 року підставою відмови в прийнятті позовної заяви є те, що позов подано з порушенням п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
В оскаржуваній ухвалі суду зазначено, що в якості доказу направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами на адресу відповідача позивач надав оригінал фіскального чеку ПАТ "Укрпошта" від 09.11.2017 року, проте, у зазначеному фіскальному чеку отримувачем поштового відправлення зазначено Volante COMPANY, що не відповідає назві відповідача - Volante OU (VOLANTE LIMITED LIABILITY COMPANY), зазначеній в позовній заяві.
Однак, колегія суддів зазначає, що не може погодитись з таким висновком господарського суду, з огляду на наступне.
Відповідно до п.2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, розрахунковим документом, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Згідно зі ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, належним та допустимим доказом надіслання копії позовної зави є касовий (фіскальний) чек ПАТ «Укрпошта».
Апелянт зазначає, що разом із позовною заявою ТОВ «ІР-Агроторг» було подано суду фіскальний чек ПАТ «Укрпошта» № УА3600665501ІА від 09.11.2017 та опис вкладення у лист в оголошеною цінністю з відбитком календарного штемпелю ПАТ «Укрпошта».
Згідно наданого позивачем до суду перекладу інформації з офіційного реєстраційного сайту Естонської Республіки та розділу 11 контракту № 55/17-ЕR від 25.04.2017, укладеного між позивачем та відповідачем, вбачається, що «Volante LLС» (скорочено) або «Volante Limited Liability Company» (повна назва) є англомовною назвою відповідача у справі «Volante OЫ». Тобто «OЫ» естонською означає товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) або англійською мовою - «LLC» (скорочено) або «Limited Liability Company».
Тому, судова колегія зазначає, що найменування відповідача у наданому чеку, як «Volante Company» замість «Volante OЫ» або «Volante Limited Liability Company» є скороченням найменування відповідача.
Додатковим підтвердженням тому, що копія позовної заяви із додатними копіями документі були надіслані саме відповідачу у справі «Volante OЫ» або англійською мовою (Volante Limited Liability Company) є наданий до суду опис вкладення, в якому зазначено найменування відповідача (трьома мовами) «Volante OЫ (Volante Limited Liability Company); Товариство з обмеженою відповідальністю «Volante OЫ»», його адресу двома мовами «Тurі td 10d, 11313, Таллінн, округ Харджу, Естонська Республіка; Adress: Тurі tn 10d, 11313, Таllin linn, Harju maakond, Republic of Estonia» та перелік направлених документів.
За змістом п.61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, проставлений на описі відбиток календарного штемпелю засвідчує той факт, що працівник поштового зв'язку перевірив відповідність вкладення опису та, відповідно, перевірив відповідність реквізитів одержувана на поштового конверті та на опису, адже реквізити одержувача на опису вкладається та на конверті, у який цей опис вкладається, не можуть відрізнятись.
Окрім цього, позивач зазначає, що підтвердженням надсилання копії позовної заяви із додатками є довідка ПАТ «Укрпошта» від 20.11.2017 року, згідно з якою документи, прийняті за фіскальним чеком №VА360066550UА від 09.11.2017 були надіслані «Volante OЫ (Volante Limited Liability Company)» за адресою «Тurі tn 10d, 11313, Таllin linn, Harju maakond, Republic of Estonia».
Окрім того, в оскаржуваній ухвалі суд зазначив, що копії документів, додані до позовної заяви не засвідчені належним чином і не відповідають вимогам Національного стандарту України.
Колегія суддів зазначає, що, оскільки в матеріалах справи відсутні додатки, які позивач додавав під час подачі позовної заяви, оцінити відповідність документів вимогам закону не вбачається можливим.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до пунктів 2, 3 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 р. № 04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України.
Відповідно до вимог статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Зокрема, конституційний принцип доступності правосуддя реалізується через приписи статті 1 Господарського процесуального кодексу України згідно котрих юридичні особи мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
З наведених правових норм вбачається, що господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер. Даний висновок підтверджується також п 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості та підсудності справ господарським судам" №10 від 24.10.2011р., відповідно до якого господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з використанням у господарському обороті об'єктів інтелектуальної власності, включаючи спори за позовом суб'єктів господарювання до органів державної влади про визнання недійсними актів про видачу документів, що посвідчують право інтелектуальної власності, та відмовою в реєстрації об'єктів промислової власності".
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що викладене спростовує помилковий висновок суду попередньої інстанції про те, що у поданих позивачем позовних матеріалах відсутні належні та допустимі докази надсилання копій позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга позивача - задоволенню.
Керуючись статтями 99, пунктом 2 статті 103, ст. статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу позивача задовольнити.
Ухвалу господарського суду Полтавської області від 13 листопада 2017 року по справі №917/1850/17 скасувати. Справу передати на розгляд до господарського суду Полтавської області.
Повний текст постанови складено 18.12.2017 року.
Головуючий суддя Ільїн О.В.
Суддя Гетьман Р.А.
Суддя Хачатрян В.С.