Справа: № 712/1995/14-а Головуючий у 1-й інстанції Романенко В.А.
Суддя-доповідач: Файдюк В.В.
Іменем України
12 грудня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Мєзєнцева Є.І.
Чаку Є.В.
При секретарі: Марчук О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії державному службовцю, -
У лютому 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Черкасах Черкаської області (далі - Управління ПФ) про перерахунок пенсії.
В обґрунтування позову зазначила, що Управління ПФ відмовляється включити суми матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань і матеріальної допомоги на оздоровлення в заробітну плату для розрахунку пенсії відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу».
Просила визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати здійснити перерахунок пенсії як державному службовцю з 15 січня 2010 року із врахуванням сум матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань і матеріальної допомоги на оздоровлення.
Постановою Соснівського районного суду міста Черкаси від 17 березня 2014 року позов задоволено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року постанову суду першої інстанції скасовано, а позов залишено без розгляду через пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня 2017 року ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року - скасовано.
Справу № 712/1995/14-а за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в місті Черкасах Черкаської області про перерахунок пенсії направлено до суду апеляційної інстанції на новий судовий розгляд.
Отже, не погоджуючись з постановою Соснівського районного суду міста Черкаси від 17 березня 2014 року, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» починаючи з 15 січня 2010 року.
12 грудня 2013 року позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням довідки про складові заробітної плати.
Листом від 19 грудня 2013 року № 658/П-10 відповідачем відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, обґрунтовуючи свою відмову відсутністю на це підстав.
Позивач, вважаючи таку відмову протиправною, а свої права порушеними, звернулась з даним адміністративним позовом до суду.
Обговорюючи правомірність такої відмови, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом ч. 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про оплату праці», основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
З матеріалів справи вбачається, що при розрахунку пенсії позивача складові заробітної плати враховано не повністю, а саме не було враховано графу «Інші виплати», що складається із суми матеріальної допомоги на оздоровлення та суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про державну службу» - державним службовцям можуть встановлюватись надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пп. 3 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» - у межах затвердженого фонду оплати праці працівникам можуть надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога для оздоровлення.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 212 «Про затвердження Порядку видачі грошової допомоги державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків» - грошова допомога - сума, яка згідно з пунктом 4 цього порядку включається до фонду оплати праці та відповідно до законодавства враховується під час визначення бази (об'єкта) для оподаткування, для нарахування страхових внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та збору до Пенсійного фонду.
Колегія суддів зазначає, що аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань та винагорода за вислугу років входять до структури заробітної плати державного службовця.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 встановлено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класичний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Законом України «Про оплату праці» встановлено, що до структури заробітної плати, крім основної і додаткової, входять інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які проводяться понад встановлені зазначеними актами норми.
З матеріалів справи вбачається, що на отриману позивачем матеріальну допомогу нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу) на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених законодавчих норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються при обчисленні розміру пенсії позивача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а11.
Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання протиправними дій відповідача, перерахунок розміру пенсії є обґрунтованими та засновані на нормах права.
Таким чином, необґрунтованою є відмова відповідача в перерахунку пенсії позивачу, оскільки такий перерахунок повинен здійснюватися з усіх сум заробітної плати, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Разом з тим, судом першої інстанції було задоволено даний позов з 15 січня 2010 року. Між тим, відповідно до частин першої та другої статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною першою статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
ОСОБА_3 просила зобов'язати Управління ПФ здійснити перерахунок пенсії з 15 січня 2010 року без зазначення кінцевої дати, а тому лише період, який охоплюється 6 місяцями перед зверненням до суду, підлягає задоволенню. Тобто, позовні вимоги підлягають задоволенню з 12 серпня 2013 року.
Враховуючи зазначене, правомірним є висновок суду першої інстанції щодо задоволення даного адміністративного позову по суті, однак, помилково зазначено період, за який має бути здійснено перерахунок пенсії позивача. Отже, постанова Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 березня 2014 року в цій частині підлягає зміні.
Відповідно до ч. 1 статті 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Згідно з частиною десятою ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 201, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - залишити без задоволення.
Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 березня 2014 року - змінити шляхом викладення четвертого абзацу резолютивної частини постанови наступним чином:
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у м. Черкасах Черкаської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 з врахуванням інших виплат та премій відповідно до Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про оплату праці» починаючи з 12 серпня 2013 року з застосування коефіцієнтів передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
В решті постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 березня 2014 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Файдюк В.В.
Судді: Мєзєнцев Є.І.
Чаку Є.В.