Справа №461/989/17
08 грудня 2017 року м.Львів
Галицький районний суд м.Львова у складі:
головуючого судді Зубачик Н.Б.,
секретаря судових засідань Пелех О.А.,
за участю:
позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про збільшення розміру аліментів -
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому, згідно уточнення, просить збільшити розмір аліментів, які сплачує ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, 2000 р.н. та ОСОБА_6, 2003 р.н. з 400 грн. (на кожну дитину) до 2000 грн. на кожну дитину, до досягнення дітьми повноліття.
В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 23 березня 2011 року присуджено стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання двох дітей: сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 по 400 гривень на кожну дитину щомісячно, всього 800 гривень щомісячно зі всіх видів заробітку до досягнення дітьми повноліття. ОСОБА_2 вважає, що розмір аліментів, які сплачує відповідач є занадто низькими, оскільки вона постійно несе витрати на оздоровлення, лікування та навчання дітей, а її зарплати недостатньо для покриття цих витрат. Позивач зазначає, що відповідач має у власності два ресторани, а тому має можливість сплачувати аліменти у більшому розмірі. Просить позов задоволити.
Позивач у судовому засіданні позов підтримала, надала пояснення, аналогічні до викладених у позовній заяві, просила позов задоволити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, з мотивів безпідставності. Просила відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задоволити частково, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12 квітня 2000 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, було укладено шлюб, який зареєстрований міським відділом реєстрації актів цивільного стану Пустомитівського РУЮ Львівської області, що підтверджується відміткою, зробленою у наявній у матеріалах справи копії паспорта ОСОБА_2 /а.с.3/.
У даному шлюбі народилося двоє дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Пустомитівського РУЮ Львівської області, про що зроблено відповідний актовий запис №38 від 12.04.2000 року та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Пустомитівського РУЮ Львівської області, про що зроблено відповідний актовий запис №102 від 30.09.2003 року /а.с.4, 5/.
17 серпня 2004 року шлюб між сторонами розірвано, про що видано свідоцтво про розірвання шлюбу НОМЕР_3 та зроблено актовий запис №169 від 17.08.2004 р. /а.с.6/.
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 23 березня 2011 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання двох дітей: сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 по 400 гривень на кожну дитину щомісячно, всього 800 гривень щомісячно зі всіх видів заробітку до досягнення дітьми повноліття /а.с.11/.
Судом встановлено, що відповідач займається підприємницькою діяльністю та отримує дохід від здачі в оренду нежитлових приміщень, вказане підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою Пустомитівського відділення Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області №11257 від 06.03.2017 р. та договорами оренди приміщень /а.с.36 -43/.
Окрім того, ОСОБА_4 має на утриманні дочку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8. Згідно рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 27.12.2011 року з ОСОБА_4 стягують аліменти на користь ОСОБА_8 на утримання дочки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8 в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 29.09.2011 року і до досягнення дитиною повноліття /а.с.44,45/.
За правилами ч.1-2, ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
За змістом положень ч.3 ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ч.1-3 ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17 травня 2017 року № 2037-VIII, який набрав чинності 08.07.2017 року, визначений порядок стягнення аліментів.
Частиною 2 ст. 182 СК України в редакції Закону № 2037-VIII від 17.05.2017 р. встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Суд враховує п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006 року, в якому судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили. Згідно п. 17 Постанови вирішуючи питання, щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність в останнього і інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.
Враховуючи зміст ст.ст.181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.
Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Відповідно до вимог ст.ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому, кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На думку суду, аліменти, що стягується з ОСОБА_4 в розмірі по 400 грн. на кожну дитину є нижчим, ніж встановлений законом мінімальний розмір аліментів для дитини відповідного віку на рівні 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та недостатніми, оскільки в силу свого віку дитина потребує більших витрат на матеріальне забезпечення, розвиток, освіту та інше.
В той же час, встановлено, що на даний час відповідач отримує дохід, отже спроможний сплачувати аліменти на дітей щомісячно, у більшому розмірі, ніж визначено попереднім рішенням суду, оскільки належне утримання дитини являється обов'язком не тільки матері, але й батька. При цьому, інтереси дитини при визначенні розміру аліментів є більш важливими за інші обставини, оскільки виплата аліментів призначена саме для дитини, а не для матері.
Разом з тим, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дітей, стан здоров'я та матеріальне становище відповідача, який має на утриманні дочку, а тому суд дійшов висновку, що позов необхідно задоволити частково та стягувати з відповідача аліменти в розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення найстаршою дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня набрання рішення законної сили.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судові витрати у даній справі.
Керуючись ст.ст.180, 182-184, 191, 193 СК України, ст.10, 11, 60, 61, 79, 88, 208, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про збільшення розміру аліментів - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, щомісячно у розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення найстаршою дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня набрання рішення законної сили.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, на користь держави судовий збір в сумі 640,00 грн.
Відкликати без подальшого виконання виконавчий лист, виданий на підставі рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 23.03.2011 у справі № 2-1629/2009 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2, на утримання двох дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти в сумі 400,00 грн. щомісячно на кожну дитину, а всього 800,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м.Львова протягом 10 днів з моменту його проголошення. У разі, якщо судове рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Зубачик Н.Б.