ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 15/42825.11.09
За позовом Відділу Державної служби охорони «Захист»УДСО при ГУМВС України в м. Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліса-Трейд"
про стягнення 13 428, 36 грн.
Суддя Хоменко М.Г.
Представники:
від позивача - Федорук А.Т.
від відповідача - не з'явився
У судовому засіданні 25.11.2009 за згодою присутніх представників сторін (позивача) судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Відділ Державної служби охорони «Захист»УДСО при ГУМВС України в м. Києві звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліса-Трейд" на користь позивача 13 428,36 грн.(12 970,56 -основного боргу, 392,41 грн. - інфляційне збільшення суми боргу, 65,40 грн.-3% річних) заборгованості за договором на охорону об'єкта Державною службою охорони при ГУМВС України в м. Києві № 107-Д/2006/Шв/Зцо від 25.01.2006 року.
Позовну заяву 09.10.2009 прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/428.
В судовому засіданні, що відбулося 04.11.09 Позивач повідомив суд, що в проваджені господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справ зі спору між тими сторонами, про той же предмет і тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору та зазначив, що станом на 04.11.2009 р. основна дебіторська заборгованість між ВДСО «Захист»та ТОВ «Аліса-Трейд»становить 12 970,56 грн. У зв'язку з неявкою Відповідача в судове засідання було перенесено на 25.11.09.
Відповідач у судове засідання в черговий раз не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд
Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в м. Києві та Товариство з обмеженою відповідальністю "Аліса-Трейд" (далі-Відповідач) уклали Договір на охорону об'єкта Державною службою охорони при ГУМВС України в м. Києві № 107-Д/2006/Шв/Зцо від 25.01.06 (далі-Договір (належним чином засвідчена копія наявна у справі)). Відповідно до Угоди від 23.12.08 про заміну сторони в договорі, починаючи з 01.01.09 права та обов'язки УДСО при ГУМВС України в м. Києві перейшли до Відділу Державної служби охорони «Захист»УДСО при ГУМВС України в м. Києві (далі-Позивач).
Предметом даного договору передбачено, що «Замовник»- Відповідач передає, а «Охорона»- Позивач приймає під охорону «Об'єкт» та/або його відокремлені приміщення (будівлі) перераховані та позначені у дислокації (додаток 2 до договору) «Об'єкта», що охороняється.
Згідно умов договору, а саме п.2 розділу ІІ, оплата за охорону відповідно до визначених тарифів та кількості годин охорони повинна була здійснюватись щомісячно платіжними дорученнями «Замовника»через установу банку не пізніше 10 днів до початку наступного місяця.
Згідно п. 2.3 розділу ІІ договору акт виконаних робіт підписується сторонами в кінці кожного календарного місяця, а також по закінченню терміну дії договору.
Надання позивачем послуг по даному договору підтверджується актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг № ЗАХ-000234 за квітень 2009 року на суму 4616, 64 грн., № ЗАХ-000325 за травень 2009 року на суму 3957,12 грн., № ЗАХ-000425 за червень 2009 року на суму 4396, 80 грн., які підписані сторонами договору відповідно до його умов.
Відповідач свої зобов'язання по оплаті вартості наданих послуг за квітень-червень 2009 року не виконав у повному обсязі.
Таким чином, станом на день розгляду справи сума основного грошового боргу відповідача за договором становить 12 970,56 грн. з оплати отриманих послуг.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з вимогами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття у строк та на умовах, обумовлених договором. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору щодо оплати наданих послуг, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Таким чином, станом на день вирішення спору основна заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 12 970,56 грн. і підлягає задоволенню.
Крім того, Позивачем заявлено про стягнення з Відповідача 3% річних у сумі 65,40 грн. та 392,41 грн.- інфляційного збільшення суми боргу.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, розглянувши матеріали справи, враховуючи, що факт неналежного виконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором встановлено судом і Відповідачем не спростовано, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 65,40 грн. та 392,41 грн.- інфляційного збільшення суми боргу підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання.
Враховуючи викладене, а також те, що Відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
За таких обставин, вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 12 970,56 грн. основного боргу, 65,40 грн.- 3% річних та 392,41 грн.- інфляційного збільшення суми боргу визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу та інших витрат, пов"язаних із розглядом справи.
Відповідно до ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України державне мито при частковому задоволенні позову покладається на обидві сторонни пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Але, у разі , коли господарський суд на підставі п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшує розмір неустойки, витрати Позивача, пов"язані зі сплатою держаного мита, відшкодовуються за рахунок Відповідача у сумі сплаченій Позивачем.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на Відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 134,28 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610,611,614, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193,230,233 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Відділу Державної служби охорони «Захист»УДСО при ГУМВС України в м. Києві задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліса - Трейд" (юридична адреса: 03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, 23-б, код ЄДРПОУ 31779691, р/р 26007088701 в АК «Промислово-фінансовий банк»м. Києва, МФО 320906), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відділу Державної служби охорони «Захист»УДСО при ГУМВС України в м. Києві (юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. Студентська, 9, код ЄДРПОУ 36281774, р/р 26009010043691 в ВАТ «Укрексімбанк» м. Києва, МФО 322313) 12 970 (дванадцять тисяч дев'ятсот сімдесят) грн. 56 коп. основного боргу, 65 (шістдесят п'ять) грн. 40 коп.-3% річних, 392 (триста дев'яносто дві) грн. 41 коп.-інфляційне збільшення суми боргу, 134 (сто тридцять чотири) грн. 28коп.- витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Хоменко М.Г.
Дата підписання рішення: 11.12.2009