Запорізької області
30.11.09 Справа № 13/413/09
Суддя Серкіз В.Г.
За позовом: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, м. Запоріжжя
до: Відкритого акціонерного товариства “Дніпроенерго”, м.Запоріжжя
про стягнення пені у розмірі 5 093 162,70 грн.
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, м. Запоріжжя
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Міністерство фінансів України, м. Київ
За участі прокурора Запорізької області
Суддя Серкіз В.Г.
Представники:
Від позивача: Вінніченко О.В.довіреність №Б/нвід23.06.09
Від відповідача: Челак Я.В.довіреність №10/2928-71від20.03.09
Від ІІІ особи 1:Тараненко С.А.довіреність №14-33/240-4589від26.07.09
Від ІІІ особи 2:Не з'явився
Прокурор:Хорунжий С.М.посвідчення №261від08.08.06
Розглядається позовна Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі до Відкритого акціонерного товариства “Дніпроенерго” про стягнення пені у розмірі 5 093 162,70 грн. за несвоєчасно сплачену заборгованість за субкредитною угодою, укладеною з Міністерством фінансів України в рамках спільних із Світовим банком проектів.
Представник позивача у судовому засіданні підтвердив позовні вимоги та пояснив, що предметом цього позову, на підставі Подання № 40 від 09.09.2009 р., є пеня, нарахована за несвоєчасну сплату основної суми заборгованості по Субкредиту, та суми заборгованості по її обслуговуванню, що залишилася непогашеною, в розмірі 5 093 162,70 грн., що підлягає стягненню з боржника в безспірному порядку на рахунок № 31114105701028 по коду 23030200, відкритий на ім'я Державного казначейства України (код ЕДРПОУ 20055032) в ОПЕРУ Державного казначейства України, МФО 820172.
Прокурор та представник третьої особи-1 -Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області підтримали позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач позов не визнав. У запереченнях на позов зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав заперечення проти позову викладені у відзиві та просив у його задоволенні відмовити.
Відповідач посилався на те, що стосовно ВАТ “Дніпроенерго” у 2001 році було порушено справу про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Вимоги Державного казначейства України не були заявлені своєчасно, тому вони вважаються погашеними.
Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд
За рахунок коштів, залучених Україною відповідно до Кредитної Угоди від 06.10.2000р. №855, укладеної між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку, ВАТ «Дніпроенрго»було надано кредит у сумі 29 000 000,00 дол. США.
Кредит надано на умовах Субкредитної угоди від 20.12.2000р. № 101-04/58. укладеної між Міністерством фінансів України, Міністерством палива та енергетики України та ВАТ «Дніпроенерго»(надалі - Субкредитна угода № 101-04/58).
За рахунок коштів, залучених Україною відповідно до Договору про надання позики від 01.11.1996р. 4098-UА, укладеної між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку, ВАТ «Дніпроенрго»надано кредит у сумі 65 400 000,00 дол. США.
Кредит надано на умовах Договору про надання субкредиту між Міністерством фінансів України та ВАТ «Дніпроенерго»від 26.11.1996 №2014-3, укладеної між Міністерством фінансів України та ВАТ «Дніпроенерго»(надалі - Договір № 2014-3).
Поданням від 09.09.2009р. № 40, Управління Державного казначейства у м.Запоріжжі Головного управління Державного казначейства України в Запорізькій області (Держказначейство), за завданням Головного управління Державного казначейства України в Запорізькій області від 07.09.2009 р. № 06.1-19/1594-6273, на підставі ст. 17 Бюджетного кодексу України, та ст. 21 Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік”, звернулось до СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі, з вимогою здійснити претензійно-позовну роботу щодо безспірного стягнення з ВАТ “Дніпроенерго” пені за несвоєчасно сплачену заборгованість за субкредитною угодою, укладеною з Міністерством фінансів України в рамках спільного із Світовим банком проектів, в загальній сумі 5 093 162,70 грн. (п'ять мільйонів дев'яносто три тисячі сто шістдесят дві грн. 70 коп.).
В той же час, ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.12.2001 у справі № 5/5/466/(01) порушено справу про банкрутство ВАТ «Дніпроенерго»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
04.06.2002 в газеті “Голос України” № 99, у відповідності до п. 5 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі - Закон про банкрутство), з метою виявлення всіх кредиторів було опубліковано оголошення про порушення провадження у справі № 5/5/466 (01) про банкрутство ВАТ “Дніпроенерго”.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Заявою про визнання майнових вимог від 03.07.2002р. №074-321/024/328 Міністерством фінансів України до ВАТ «Дніпроенерго»було заявлено кредиторські вимоги на загальну суму 146 963 630,29 грн., яка складалась:
- з обслуговування субкредиту за Договором № 2014-3 - 5 182 537,17 дол. США;
- з погашення основної використаної суми субкредиту за Договором 2014-3 -22 393 279.97 дол. США, що станом на 03 липня 2002 р. складало 27575817,14 дол. США або 146 946 014,40 грн. за офіційним курсом Національного банку України на 03.07.2002. - загальна сума заборгованості за Договором 2014-3.
- 3 305,79 дол. США або 17 615,89 грн. за офіційним курсом Національного банку України на 03.07.2002 - заборгованість по сплаті пені за Субкредитною угодою № 101- 04/58.
Таким чином, Міністерство фінансів України заявило грошові вимоги, які ним були визначені самостійно та до складу яких було включено:
1) сума з обслуговування субкредиту та непогашену суму основного боргу за Договором 2014-3;
2) сума пені за Субкредитною угодою № 101-04/58, тобто сума пені за Договором № 2014-3, стягнення якої розглядається у даній справі, до складу кредиторських вимог у справі про банкрутство самим кредитором не була включена.
Відповідно до п. 13.2. ст. 13 Субкредитної угоди № 101-04/58 за невиконання або неналежне виконання Позичальником своїх обов'язків по своєчасному погашенню основної суми Кредиту, сплати відсотків за користування нею та інших платежів за Угодою він сплачує Кредитору пеню з розрахунку 120 відсотків облікової ставки Національного банку України від суми недоплати розрахованої за кожний день прострочення платежу, в порядку, визначеному чинним законодавством України, в зв'язку з чим Міністерством фінансів України правомірно була нарахована сума пені у розмірі 3 305,79 дол. США або 17615,89 грн. за офіційним курсом Національного банку України на 03.07.2002р.
В свою чергу, умовами Договору № 2014-3, а саме п. 3.18 передбачено, що за прострочку виплат на погашення основної суми субкредиту та відсотків по ньому ВАТ “Дніпроенерго” виплачує Міністерству фінансів штраф у обсягах та порядку, встановленому для цього чинним законодавством України, та в указаних в договорі про позику між Україною та МБРР.
Статтею 549 Цивільного кодексу України законодавець встановлює поняття штрафу та пені, які не є тотожними, а саме:
штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання;
пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Виходячи з позовних вимог та наданих позивачем розрахунків, ВАТ «Дніпроенерго»було нараховано саме пеню, проте, таке нарахування суперечить умовам Договору № 2014-3 та позивач у своїй позовній заяві нічим не обґрунтовує таке нарахування.
Державним казначейством України також була подана письмова заява №03-19/1439 від 30.08.2002р. з кредиторськими вимогами у сумі 6.115.537,17 дол. США, але вже з пропуском строку встановленого ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.09.2003р. у справі №5/5/466 (01) затверджено реєстр вимог кредиторів, в який, зокрема, увійшло й Міністерство фінансів України з вимогами у сумі 146 963 630,29 грн. У задоволенні заяви Державного казначейства України, в зв'язку із пропуском ним встановленого законодавством строку для подання заяв, цією ж ухвалою суду, відмовлено. Ухвала господарського суду Запорізької області від 01.09.2003 у справі №5/5/466 (01) не оскаржувалась.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.10.2007 у справі №5/5/466 (01) затверджено мирову угоду між боржником - ВАТ «Дніпроенерго»та кредиторами, зокрема, Мінстерством фінансів України та провадження по справі про банкрутство припинено.
На виконання даної ухвали ВАТ «Дніпроенерго»було перераховано Держказначейству суму кредиторської заборгованості у розмірі 146 963 630,29 грн.
Таким чином, Міністерство фінансів України - є конкурсним кредитором, який у встановленому законодавством порядку звернувся із вимогами у справі про банкрутство та його вимоги були задоволені та погашені.
В свою чергу, Державне казначейство України є також конкурсним кредитором, але, в зв'язку з тим, що воно звернулось з пропуском строку, встановленого ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»для пред'явлення кредиторських вимог та ухвала суду від 01.09.2003 якою затверджено реєстр кредиторів, не була Держказначейством оскаржена, заборгованість у розмірі 6 115 537,17 дол. США вважається погашеною.
Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що пеня нарахована за період з 01.01.2000р. по 25.12.2000р. та з 27.01.2001р. по 12.12.2001р., тобто до введення дію мораторію. Отже, за її стягненням позивач міг та повинен був звернутись до суду у межах справи про банкрутство ВАТ “Дніпроенерго” як конкурсний кредитор.
За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 ГПК України, суд,
У задоволенні позову відмовити.
Рішення підготовлено у повному обсязі і підписано 04.12.2009р.
Суддя В.Г. Серкіз