Запорізької області
01.12.09 Справа № 12/180/09
Суддя Владимиренко І.В.
Позивач: Приватне підприємство “Ясака” м. Ялта, 98600, ЮБШ-51
Відповідач: Приватне підприємство “Метстройзбут”, м. Запоріжжя, 69057, пл..Інженерна, 1; 69057, м. Запоріжжя, майдан Профспілок, 2 кв. 2; а/с 218
про стягнення 41 551,20 грн.
суддя Владимиренко І.В.
редставники учасників:
від позивача -не з'явився
від відповідача -не з'явився
Розглядається позовна заява Приватне підприємство “Ясака” м. Ялта до Приватне підприємство “Метстройзбут”, м. Запоріжжя за договором № 21-03/п-1 від 21.03.2006р. про стягнення 102 749,03 грн.
Ухвалою суду від 06.10.2009 року порушено провадження у справі № 12/180/09, судове засідання призначено на 05.11.2009 р.
Розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України відкладався до 05.11.2009 р., 18.11.2009р. та 01.12.2009р.
16.11.2009р. від позивача на адресу суду надійшла заява від 13.11.2009р., відповідно до якої позивач зменшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 41 551,20 грн. та судові витрати у розмірі 11263,00 грн.
Відповідно до ст.. 22 ГПК України вказану заяву прийнято судом до розгляду.
Судом розглядаються позовні вимоги з урахуванням зменшених позовних вимог від 16.11.2009р.
Позивач в судове засідання 01.12.2009 р. не прибув, про відмову від позову не заявив, направив на адресу суду телеграму №1128 якою просить суд розглянути спір по суті за наявними в матеріалах справи № 12/180/09 документами без участі в судовому засіданні уповноваженого представника. Належним чином посвідчені копії необхідних для вирішення спору бухгалтерських документів позивачем були надані на адресу суду.
Розглянувши заявлене клопотання позивача суд вважає, що воно відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, не суперечить правам і охоронюваним законом інтересам сторін та підлягає задоволенню судом.
Відповідач в жодне судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалами суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки суд жодного разу не попереджав.
Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
В судовому засіданні 05.11.2009р. встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичних та фізичних осіб-підприємців юридичною адресою ПП “Метстройзбут” (код ЄДРПОУ 32027924) є: 69057, м. Запоріжжя, майдан Профспілок, буд..2, кв.2.
Ухвали суду від 05.11.2009 р. та 18.11.2009р. про відкладення розгляду справи направлялися на юридичну (69057, м. Запоріжжя, майдан Профспілок, 2 кв. 2;) та фактичну (69057, м. Запоріжжя, пл..Інженерна, 1) адреси відповідача, але повернулися до суду з відміткою відділення поштового зв'язку: “За зазначеною адресою адресат не значиться”.
Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представників сторін за наявними доказами, яких достатньо для вирішення спору.
За клопотанням представника позивача від 06.10.2009 р. розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
В судовому засіданні 01.12.2009 р. справу розглянуто без участі представників сторін та прийнято на підставі ст. 85 ГПК України рішення.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
21.03.2006 року між ПП “Ясака” (надалі позивач) та ПП “Метстройзбут” (надалі відповідач) укладено договір № 21-03/п-1(надалі Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору відповідач зобов'язався поставити товар, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Кількість та ціна на продукцію були встановлені в Специфікаціях, які являються невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до п. 3.2. Договору, розрахунки за поставлену партію продукції здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата 100% передоплата. Підставою для оплати являється рахунок постачальника.
На виконання умов договору позивачем здійснювалась оплата товару на загальну суму 756 937,27 грн., що підтверджується банківськими виписками, але відповідачем поставлено продукцію на суму 716 042,34 грн., що підтверджується видатковими накладними.
Заборгованість відповідача перед позивачем на день розгляду справи складає 41 551,20 грн.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що факт 100% передоплати за товар позивачем доведений зібраними в матеріалах справи документами.
Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія в якій вимагалось погасити відповідачем на рахунок позивача заборгованість у розмірі 41 551,20 грн. або поставити на вказану суму продукцію. Відповідачем вказана претензія залишилась без розгляду, оплата не проведена.
Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Факт порушення відповідачем умов договору, доведений представником позивача у судовому засіданні. Вимоги позивача є законними та підлягають задоволенню.
Таким чином, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 41 551,20 грн. основного боргу, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.
Крім того, позивачем надано суду клопотання про стягнення з відповідача судових витрат по оплаті послуг адвоката в розмірі 10 000,00 грн., яке суд вважає за можливе задовольнити частково та покласти на відповідача судові витрати по оплаті послуг адвоката в розмірі 5000,00 грн., які суд вважає співрозмірними з урахуванням обставин справи та їх розумної необхідності.
При вирішенні даного клопотання суд виходив з приписів п. 12 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” з урахуванням наступних змін та доповнень, відповідно до якого вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи, та п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 р. № 01-8/973 “Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права”, згідно з яким у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства “Метстройзбут”, м. Запоріжжя, 69057, пл..Інженерна, 1; 69057, м. Запоріжжя, майдан Профспілок, 2 кв. 2, код ЄДПРОУ 32027924, р/р 26006355171001 в ЗРУ ПАТ КБ “Приватбанк” м. Запоріжжя, МФО 313399) на користь Приватного підприємства “Ясака” м. Ялта, 98600, ЮБШ-51, код ЄДПРОУ 20743950, р/р 260023158401 в Філії АБ “Південний” в м. Ялта, МФО 384522) 41 551 (сорок одна тисяча п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп. основного боргу, 1 077 (одна тисяча сімдесят сім) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 5 000 (п'ять тисяч) 00 грн. витрат на оплату послуг адвоката. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.
Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 04.12.2009р.
Суддя Владимиренко І.В.