Запорізької області
16.07.09 Справа № 4/245/09
Суддя Зінченко Н.Г.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Південна Паливно-Енергетична Компанія”, (69063, м. Запоріжжя, вул. Гастелло, 46)
До відповідача Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів”, (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 23)
Про стягнення 323 026,41 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу № 017/08Ю від 04.04.2008 р., 40 967,65 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 6 546,55 грн. три відсотки річних та 38 175,42 грн. пені
Суддя Зінченко Н.Г.
секретар судового засідання Шевейко Р.І.
За участю представників:
Від позивача -Кузнєцов Д.О. -довіреність б/н від 14.05.2009 р.
Келембет К.В. - директор (на підставі рішення № 2 від 01.01.2005 р.)
Від відповідача -не з'явився
18.06.2009 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “Південна Паливно-Енергетична Компанія”, м. Запоріжжя (ТОВ “ПІВДЕНПЕК”) з позовною заявою до Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів”, м. Запоріжжя (КП “ЕЛУАШ”) про стягнення 323 026,41 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу № 017/08Ю від 04.04.2008 р., 40 967,65 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 6 546,55 грн. три відсотки річних та 38 175,42 грн. пені.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.06.2009 р. порушено провадження у справі № 4/245/09, судове засідання призначено на 16.07.2009 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.
В судовому засіданні 16.07.2009 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України за погодженням з представником позивача вступну та резолютивну частини рішення.
За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Відповідач в судове засідання 16.07.2009 р. не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки суд не попередив.
Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України” з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Відповідно до ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, суд вважає, що про дату, час та місце розгляду справи № 4/245/09 відповідач був повідомлений належним чином ухвалою суду від 18.06.2009 р. про відкриття провадження у справі, яка направлялася за юридичною адресою відповідача, що підтверджується даними Довідки Головного управління статистики у Запорізькій області № 15-7/3173 від 06.07.209 р., та отримана уповноваженою особою КП “ЕЛУАШ” 26.06.2009 р., про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення № 5795494.
У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.
Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 526, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України і полягають в тому, що 24.04.2008 р. між позивачем та відповідачем був укладений Договір купівлі-продажу № 017/08Ю, за умовами якого позивач зобов'язався продати та передати у власність відповідача нафтопродукти (товар), а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити товар в порядку та на умовах, визначених Договором. Відповідно до п. 2.2 Договору найменування, ціна за одиницю товару, загальна вартість, кількість та асортимент товару, що складає кожну партію, зазначаються в додатках до Договору (специфікаціях, додаткових угодах), які є невід'ємною частиною Договору. Згідно з п. 3.2 Договору відвантаження товару здійснюється позивачем протягом 3-х днів з моменту отримання замовлення відповідача. На виконання умов Договору на підставі відповідних видаткових накладних протягом травня -листопада 2008 року відповідачу був поставлений товар на загальну суму 547 311,79 грн. Відповідачем вказаний товар був отриманий без жодних претензій та зауважень. Пунктом 4.1 Договору сторони визначили, що платежі за товар, що постачається за Договором, здійснюються протягом 7-и календарних днів з моменту відвантаження товару позивачем у відповідності до п., п. 3.1, 3.2 Договору в національній валюті на розрахунковий рахунок позивача або іншим незабороненим способом. Відповідачем в порушення умов Договору отриманий товар був оплачений частково в сумі 224 285,38 грн. Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору № 017/08Ю від 24.04.2008 р. зобов'язання та вимоги чинного законодавства. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар на час звернення до суду з даним позовом становить 323 026,41грн. Пунктом 6.2 Договору сторони узгодили, що у разі несвоєчасної оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування, від неоплаченої суми, за кожен день прострочення. Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з КП “ЕЛУАШ” 323 026,41 грн. основного боргу за поставлений товар, 40 967,65 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 6 546,55 грн. три відсотки річних та 38 175,42 грн. пені.
Крім того, позивачем надана суду належним чином посвідчена копія Акту звірки взаємних розрахунків з 01.10.2008 р. по 16.02.2008 р., який скріплений підписами уповноважених осіб та печатками позивача і відповідача, яким відповідач визнав факт наявності заборгованості перед ТОВ “ПІВДЕНПЕК” станом на 16.02.2009 р. в розмірі 323 026,41 грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
24.04.2008 р. між ТОВ “ПІВДЕНПЕК” (позивачем у справі) та КП “ЕЛУАШ” (відповідачем у справі) був укладений договір купівлі-продажу № 017/08Ю (далі за текстом -Договір).
За умовами Договору позивач (продавець) зобов'язався продати та передати у власність відповідача (покупця) нафтопродукти (товар), а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити товар в порядку та на умовах, визначених Договором.
Згідно з п. 2.2 Договору найменування, ціна за одиницю товару, загальна вартість, кількість та асортимент товару, що складає кожну партію, зазначаються в додатках до Договору (специфікаціях, додаткових угодах), які є невід'ємною частиною Договору.
У відповідності до п. 3.2 Договору відвантаження товару здійснюється позивачем протягом 3-х днів з моменту отримання замовлення відповідача.
Пунктом 4.1 Договору сторони визначили, що платежі за товар, що постачається за Договором, здійснюються протягом 7-и календарних днів з моменту відвантаження товару позивачем у відповідності до п., п. 3.1, 3.2 Договору в національній валюті на розрахунковий рахунок позивача або іншим незабороненим способом.
З метою визначення найменування, ціна за одиницю товару, загальна вартість, кількість та асортимент товару, що складає кожну партію між сторонами відповідно до п. 2.2 Договору укладалися відповідні Додаткові угоди до Договору, зокрема, №, № 08, 31-37, 39, 40-42, 46, 47, що є його невід'ємними частинами.
Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, на виконання умов Договору № 017/08Ю від 24.04.2008 р. позивачем був поставлений, а відповідачем прийнятий товар за наступними видатковими накладними:
- № ЮЖ-0000194/1 від 22.05.2008 р. на суму 25 620,00 грн. з ПДВ;
- № ЮЖ-0000485 від 26.09.2008 р. на суму 25 620,00 грн. з ПДВ;
- № ЮЖ-0000489 від 29.09.2008 р. на суму 60 574,00 грн. з ПДВ;
- № ЮЖ-0000506 від 01.10.2008 р. на суму 60 574,00 грн. з ПДВ;
- № ЮЖ-0000511 від 02.10.2008 р. на суму 51 292,50 грн. з ПДВ;
- № ЮЖ-0000517 від 03.10.2008 р. на суму 30 287,00 грн. з ПДВ;
- № ЮЖ-0000518 від 03.10.2008 р. на суму 25 646,26 грн. з ПДВ;
- № ЮЖ-0000522 від 06.10.2008 р. на суму 30 287,00 грн. з ПДВ;
- № ЮЖ-0000530 від 07.10.2008 р. на суму 25 646,26 грн. з ПДВ;
- № ЮЖ-0000531 від 07.10.2008 р. на суму 30 287,00 грн. з ПДВ;
- № ЮЖ-0000538 від 08.10.2008 р. на суму 30 287,00 грн. з ПДВ;
- № ЮЖ-0000550 від 13.10.2008 р. на суму 26 379,00 грн. з ПДВ;
- № ЮЖ-0000567 від 17.10.2008 р. на суму 25 890,50 грн. з ПДВ;
- № ЮЖ-0000570 від 20.10.2008 р. на суму 25 646,26 грн. з ПДВ;
- № ЮЖ-0000579 від 22.10.2008 р. на суму 25 646,26 грн. з ПДВ;
- № ЮЖ-0000606 від 03.11.2008 р. на суму 24 669,25 грн. з ПДВ;
- № ЮЖ-0000616 від 11.11.2008 р. на суму 22 959,50 грн. з ПДВ,
а всього на загальну суму 547 311,79 грн.
Поставлений товар був отриманий уповноваженою особою відповідача, про що свідчать відповідні довіреності на отримання товару за спірний період.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, факт поставки позивачем відповідачу товару згідно умов Договору підтверджується видатковими накладними на поставку товару за спірний період та довіреностями на отримання товару. Зазначені видаткові накладні за спірний період узгоджені між сторонами та згідно яких товар прийнятий відповідачем без жодних зауважень та претензій, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на кожній з вказаних видаткових накладних. (Оригінали зазначених документів досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії -залучені до матеріалів справи).
Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.
Отже, відповідач повинен був здійснити оплату кожної парті отриманого товару протягом 7-и календарних днів з моменту отримання кожної партії товару.
Відповідачем в порушення умов Договору отриманий за спірний період товар був оплачена частково в сумі 224 285,38 грн. Решту суми боргу відповідач не погасив.
Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору № 017/08Ю від 24.04.2008 р. зобов'язання та вимоги чинного законодавства, у зв'язку із чим станом на час вирішення справи в судовому засіданні за ним рахується заборгованість за отриманий товар в сумі 323 026,41 грн.
Факт наявності заборгованості відповідача перед ТОВ “ПІВДЕНПЕК” у розмірі 323 026,41 грн. підтверджується фактичними обставинами справи та Актом звірки взаємних розрахунків між сторонами з 01.10.2008 р. по 16.02.2008 р.
Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до п. 8.7 Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2008 р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
Отже, зобов'язання відповідача оплатити отриманий товар не припинено.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.
У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.
На день розгляду спору відповідач оплату отриманого товару в повному обсязі не довів.
Враховуючи зазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача 323 026,41 грн. основного боргу за отриманий товар пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Пунктом 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.
Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня (стаття 3).
Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 6.2 Договору, який передбачає, що у разі несвоєчасної оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування, від неоплаченої суми, за кожен день прострочення.
Відповідно до розрахунку позивача сума пені за вказаний період складає 38 175, 42 грн.
Даний розрахунок судом перевірений та визнаний обґрунтованим, отже вимоги в частині стягнення пені є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.
До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.
Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Сума втрат від інфляції грошових коштів за прострочення виконання грошового зобов'язання згідно розрахунку позивача, становить 40 967,65 грн., а сума 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, згідно розрахунку позивача, складає 6 546,55 грн.
Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування 3 % річних та витрат від інфляції грошових коштів та встановлено, що вимоги в цій частині є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з КП “ЕЛУАШ” 323 026,41 грн. основного боргу, 40 967,65 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 6 546,55 грн. три відсотки річних та 38 175,42 грн. пені документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати, а саме державне мито та витрати на оплату інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.
Щодо стягнення з відповідача 5 000,00 грн. витрат на послуги адвоката, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до укладеного 05.06.2009 р. договору про надання адвокатських послуг вартість наданої адвокатом допомоги складає 5 000,00 грн. Факт оплати наданих адвокатом послуг позивач підтверджує платіжним квитанцією № 74 від 05.06.2009 р.
Враховуючи категорію даного спору, виходячи з того, предметом розгляду даної справи є спір про стягнення простроченої заборгованості за договором, а захист інтересів позивача у спорах такої категорії не представляє великої складності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача зменшену суму оплати адвокатських послуг в розмірі 2 500,00 грн.
Оскільки, відповідно до приписів ГПК України, судові витрати не входять до ціну позову, позовні вимоги судом задоволені в повному об'ємі.
На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 193, 230-232 ГК України, ст., ст. 525, 526, 549, 599, 611, 625, 655, 692 ЦК України, ст., ст. 33, 44, 47, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів”, (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 23, код ЄДРПОУ 03345018, р/р № 26003048630001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Південна Паливно-Енергетична Компанія”, (69063, м. Запоріжжя, вул. Гастелло, 46, код ЄДРПОУ 33327737, р/р № 26009237 в філії ВАТ “Банк Кипру” м. Запоріжжя, МФО 313407) 323 026 (триста двадцять три тисячі двадцять шість) грн. 41 коп. основного боргу, 38 175 (тридцять вісім тисяч сто сімдесят п'ять) грн. 42 коп. пені, 40 967 (сорок тисяч дев'ятсот шістдесят сім) грн. 65 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 6 546 (шість тисяч п'ятсот сорок шість) грн. 55 коп. річних відсотків, 4 399 (чотири тисячі триста дев'яносто дев'ять) грн. 66 коп. судових витрат та 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.
Видати наказ.
Суддя Н.Г.Зінченко
Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. 84 ГПК України “22” липня 2009 р.