Запорізької області
14.05.09 Справа № 4/119/09
Суддя Зінченко Н.Г.
За позовом Колективного підприємства “Центр соціального захисту військовослужбовців запасу “Кевлар”, (36000, м. Полтава, м-н Незалежності, 1-Б)
До відповідача Приватного підприємства “ТСК Пєлєтон”, (69050, м. Запоріжжя, вул. Чумаченко, 3, кв. 10)
Про стягнення 404 832,07 грн. основного боргу за договором поставки № 05/15 від 15.05.2008 р., 76 513,26 грн. пені, 16 133,56 грн. річних відсотків та 52 628,17 грн. втрат від інфляції грошових коштів
Суддя Зінченко Н.Г.
секретар судового засідання Скиба О.Б.
За участю представників:
Від позивача -Федянін С.М. -довіреність № 15/02/1 від 15.02.2009 р.
Від відповідача -не з'явився
17.03.2009 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Колективне підприємство “Центр соціального захисту військовослужбовців запасу “Кевлар”, м. Полтава (КП “ЦСЗВЗ “Кевлар”) з позовною заявою до відповідача Приватного підприємства “ТСК Пєлєтон” , м. Запоріжжя (ПП “ТСК Пєлєтон”) про стягнення 404 832,07 грн. основного боргу за договором поставки № 05/15 від 15.05.2008 р., 76 513,26 грн. пені, 16 133,56 грн. річних відсотків та 52 628,17 грн. втрат від інфляції грошових коштів.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.03.2009 р. порушено провадження у справі № 4/119/09, судове засідання призначено на 16.04.2009 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.
У зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України відкладався до 14.05.2009 р.
В судовому засіданні 14.05.2009 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України за погодженням з представником позивача вступну та резолютивну частини рішення.
За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Відповідач в жодне судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки суд не попередив.
Згідно зі ст. 93 ЦК України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
Ухвали суду по справі від 17.03.2009 р. та від 16.04.2009 р. від відповідача на адресу господарського суду Запорізької області поштовим відділенням не поверталися.
Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України” з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Таким чином, суд вважає, що про дату, час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином ухвалами суду по справі від 17.03.2009 р. та від 16.04.2009 р., що направлялися за належною адресою відповідача, зазначеною в позовній заяві вих. № 16/03-1 від 16.03.2009 р., яка згідно довідки Головного управління статистики в Запорізькій області № 15-7/1902 від 27.04.2009 р. відповідає юридичній адресі реєстрації ПП “ТСК Пєлєтон” (код ЄДРПОУ 34829378), що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
З урахуванням викладеного, зважаючи на закінчення процесуального строку вирішення спору, встановленого ст. 69 ГПК України, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю в судовому засіданні уповноваженого представника відповідача.
Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 525, 526, 530, 536, 612, 625, 653, 670, 693, 712 УЦК України і полягають в тому, що 15.05.2008 р. між позивачем та відповідачем був укладений Договір № 05/15, за умовами якого відповідач зобов'язався поставити, а позивач прийняти та оплатити металопрокат, трубну та запірну арматуру, що визначені в специфікаціях, які є невід'ємними частинами Договору. Відповідно до п. 3.3 Договору позивач оплачує товар, що вказаний в специфікаціях до Договору, на умовах повної попередньої оплати. Оплата здійснюється на розрахунковий рахунок відповідача згідно виставлених рахунків. На виконання умов Договору позивачем на розрахунковий рахунок відповідача було перераховано 3 067 779,00 грн. Згідно з п. 3 Додаткової угоди № 1 від 31.07.2008 р. до Договору сторони визначили строк поставки всього обсягу товару до 25.08.2008 р. Виконуючі взяті на себе за Договором зобов'язання згідно специфікації №1 до Договору за відповідними видатковими накладними відповідачем за період з 29.05.2008 р. по 09.09.2008 р. поставлено позивачу товар на загальну суму 2 662 946,93 грн. Товар на решту суми попередньої оплати відповідач до теперішнього часу позивачу не поставив. Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору № 05/15 від 15.05.2008 р. зобов'язання та вимоги чинного законодавства. Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Оскільки позивач на виконання п. 3.3 Договору попередньо сплатив за товар його вартість, то він має право вимагати від відповідача повернення суми попередньої оплати. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за недопоставлений товар становить 404 832,07 грн. Пунктом 6.1 Договору сторони узгодили, що у разі затримання строків поставки, передбачених в п. 2.2 Договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1 відсотки від вартості товару, що поставляється, за кожний день прострочення. Крім того, ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з ПП “ТСК Пєлєтон” 404 832,07 грн. основного боргу за договором поставки № 05/15 від 15.05.2008 р., 76 513,26 грн. пені, 16 133,56 грн. річних відсотків та 52 628,17 грн. втрат від інфляції грошових коштів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
15.05.2008 р. між ПП “ТСК “Пєлєтон” (відповідачем у справі) та КП “ЦСЗВЗ “Кевлар” (позивачем у справі) був укладений договір № 05/15 з наступними змінами та доповненнями, внесеними Додатковою угодою № 1 від 31.07.2008 р., (далі за текстом -Договір).
За умовами Договору відповідач (продавець) зобов'язався поставити, а позивач (покупець) прийняти та оплатити металопрокат, трубну та запірну арматуру (далі за текстом - Товар), вказаний в специфікаціях, що є невід'ємною частиною Договору.
Пунктом 9.1 сторони узгодили, що Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до повного його виконання.
Згідно з п., п. 2.1 і 2.4 Договору поставка товару здійснюється залізничним транспортом або автотранспортом відповідача зі складу заводу-виробника або автотранспортом, що надається позивачем. Перехід права власності на товар здійснюється в момент його доставки в пункт призначення, зазначений позивачем, або в момент завантаження в автотранспорт позивача. Товар вважається поставленим відповідачем та прийнятим позивачем по кількості, що зазначена в товаросупроводжувальних документах.
Відповідно до п., п. 3.1 -3.3 Договору ціна і вартість товару зазначається в специфікаціях, що є невід'ємними частинами Договору. Ціна на товар може бути змінена за взаємною згодою сторін і оформлена додатковою угодою. Позивач оплачує товар, що визначений в специфікаціях до Договору, на умовах повної попередньої оплати. Оплата здійснюється шляхом перерахування на розрахунковий рахунок відповідача згідно виставлених рахунків.
Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, на виконання п. 3.3 Договору позивачем платіжними дорученнями № 49 від 16.05.2008 р., № 64 від 22.05.2008 р., № 68 від 17.06.2008 р. та № 76 від 24.06.2008 р. перераховано на розрахунковий рахунок відповідача 3 067 779,00 грн. попередньої оплати за товар, що має бути поставлений відповідачем згідно умов Договору. (Оригінали зазначених документів досліджувалися в судовому засіданні). Факт перерахування позивачем зазначеної суми попередньої оплати товару відповідачу, крім того, підтверджується банківськими виписками, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Пунктом 2.2 Договору сторони передбачили, що строк відвантаження товару визначається в специфікаціях до Договору або в згідно додаткових угод до Договору, які є його невід'ємними частинами.
Зі змісту Специфікації № 1, яка є додатком № 1 до Договору, яка підписана уповноваженими особами сторін та скріплена печатками підприємств, вбачається, що сторонами був встановлений строк відвантаження -липень 2008 року.
31.07.2008 р. між сторонами була укладена Додаткова угода № 1 до Договору, якою сторони внесли зміни до Специфікації № 1 до Договору, а пунктом 3 визначили строк поставки всього обсягу товару до 25.08.2008 р.
Відповідно до змісту Додаткова угоди № 1 від 31.07.2008 р. набуває сили з моменту її підписання сторонами.
На виконання умов Договору відповідно до Специфікації № 1 з відповідними змінами відповідачем був поставлений, а позивачем прийнятий товар за наступними видатковими накладними:
- № П-05/29 від 29.05.2008 р. на суму 451 131,00 грн. з ПДВ;
- № П-06/24 від 24.06.2008 р. на суму 464 185,10 грн. з ПДВ;
- № П-06/27 від 27.06.2008 р. на суму 428 481,30 грн. з ПДВ;
- № П-07/04 від 04.07.2008 р. на суму 105 612,54 грн. з ПДВ;
- № П-07/07 від 07.07.2008 р. на суму 103 780,32 грн. з ПДВ;
- № П-07/09 від 09.07.2008 р. на суму 425 879,25 грн. з ПДВ;
- № П-07/31-2 від 31.07.2008 р. на суму 139 964,68 грн. з ПДВ;
- № П-08/04 від 04.08.2008 р. на суму 141 014,98 грн. з ПДВ;
- № П-08/04-1 від 04.08.2008 р. на суму 105 000,00 грн. з ПДВ;
- № П-08/12 від 12.08.2008 р. на суму 47 953,20 грн. з ПДВ;
- № П-08/14 від 14.08.2008 р. на суму 96 994,66 грн. з ПДВ;
- № П-08/29 від 29.08.2008 р. на суму 53 314,50 грн. з ПДВ;
- № П-09/09 від 09.09.2008 р. на суму 99 635,40 грн. з ПДВ,
а всього на загальну суму 2 662 946,93 грн.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, факт поставки відповідачем позивачу товару на загальну суму 2 662 946,93 грн. підтверджується зазначеними видатковими накладними на поставку товару. Вказані видаткові накладні узгоджені між сторонами та згідно яких товар прийнятий позивачем без жодних зауважень та претензій.
Товар на решту суми попередньої оплати відповідач до теперішнього часу позивачу не поставив.
Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 ЦК України.
Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання згідно п. 3.3 Договору стосовно попередньої оплати придбаного товару виконав у повному обсязі та належним чином.
Згідно зі ст., ст. 662 та 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, -відповідно до положень ст. 530 ЦК України.
Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.
Відповідач в порушення умов Договору весь обсяг товару, визначений умовами Договору, в строк, встановлений п. 3 Додаткової угоди № 1 від 31.07.2008 р. до Договору (до 25.08.2008 р.), позивачу не поставив. На час вирішення справи в судовому засіданні відповідачем на поставлено на користь позивача товару на суму попередньої оплати в розмірі 404 832,07 грн.
У відповідності до частини 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Отже, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору № 05/15 від 15.05.2008 р. зобов'язання та вимоги чинного законодавства, у зв'язку із чим за ним рахується заборгованість за недопоставлений товар в сумі 404 832,07 грн.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.
У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.
З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з ПП “ТСК Пєлєтон” 404 832,07 грн. основного боргу за недопоставлений товар за Договором № 05/15 від 15.05.2008 р. обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.
Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 6.1 Договору сторони узгодили, що у разі затримання строків поставки, передбачених в п. 2.2 Договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1 відсотки від вартості товару, що поставляється, за кожний день прострочення.
Позивачем пред'явлена до стягнення пеня в розмірі 76 513,26 грн. за період з 09.09.2008 р. по 17.03.2009 р.
З огляду на вищенаведені норми законодавства, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача пені за затримання строків поставки за Договором № 05/15 від 15.05.2008 р. є обґрунтованою, але розрахунок пені позивачем виконаний не вірно, стягненню підлягає пеня в розмірі 48 365,30 грн., розрахунок якої зроблено з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.
У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.
До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.
Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Сума втрат від інфляції грошових коштів за прострочення виконання грошового зобов'язання, згідно розрахунку позивача, становить 52 628,17 грн., а сума річних процентів складає 16 133,56 грн.
Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача 52 628,17 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 16 133,56 грн. річних процентів заявлені позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню частково в частині стягнення з ПП “ТСК “Пєлєтон”, м. Запоріжжя 404 832,07 грн. основного боргу за договором поставки № 05/15 від 15.05.2008 р., 48 365,30 грн. пені, 16 133,56 грн. річних відсотків та 52 628,17 грн. втрат від інфляції грошових коштів. В задоволенні решти позовних вимог відмовляється.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 193, 230, 232 ГК України, ст., ст. 525, 526, 549, 611, 655, 662, 663, 693, 712 ЦК України, ст., ст. 22, 33, 44, 47, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства “ТСК Пєлєтон”, (69050, м. Запоріжжя, вул. Чумаченко, 3, кв. 10, код ЄДРПОУ 34829378, р/р № 26009141119 в ЗОД “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 313827) на користь Колективного підприємства “Центр соціального захисту військовослужбовців запасу “Кевлар”, (36000, м. Полтава, м-н Незалежності, 1-Б, код ЄДРПОУ 24392134, р/р № 26004836 в АБ “Полтава-банк”, МФО 331489) 404 832 (чотириста чотири тисячі вісімсот тридцять дві) грн. 07 коп. заборгованості за недопоставлений товар, 48 365 (сорок вісім тисяч триста шістдесят п'ять) грн. 30 коп. пені, 52 628 (п'ятдесят дві тисячі шістсот двадцять вісім) грн. 17 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 16 133 (шістнадцять тисяч сто тридцять три) грн. 56 коп. річних відсотків та 5 331 (п'ять тисяч триста тридцять одну) грн. 56 коп. судових витрат.
Видати наказ.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Суддя Н.Г.Зінченко
Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. 84 ГПК України “18” травня 2009 р.