Запорізької області
30.03.09 Справа № 4/87д/09
Суддя Зінченко Н.Г.
За позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Троянда Бердянська”,
( м.Бердянськ Запорізької області)
До відповідача 1 Приватного підприємця ОСОБА_1, (.м.Бердянськ Запорізької області )
До відповідача 2 Управління комунальної власності Бердянської міської ради, (м.Бердянськ Запорізької області)
Про визнання недійсною додаткової угоди від 15.02.2007р. до договору оренди комунального майна № 698 від 07.11.2002р. та зобов'язання звільнити не житлове приміщення.
Суддя Зінченко Н.Г
За участю представників сторін:
Від позивача - Скороход С.Г. -голова ОСББ -протокол № 3від 12.10.2008р. р.
Від відповідача № 1 - не з'явився
Від відповідача № 2 -Тислицький Ю.В., довіреність № 36 від 08.01.2009р.
30.01.2009 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Троянда Бердянська”, м. Бердянськ Запорізької області з позовною заявою до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Бердянськ Запорізької області та до Управління комунальної власності Бердянської міської ради Запорізької області, м. Бердянськ Запорізької області про визнання недійсною Додаткової угоди від 15.02.2007 р. до Договору оренди комунального майна № 698 від 07.11.2002 р., який укладений між ПП ОСОБА_1 та Управлінням комунальної власності Бердянської міської ради Запорізької області, в частині продовження строку оренди підвального нежитлового приміщення площею 200,0 кв.м. в житловому будинку № 7 по вул. Р.Люксембург в м. Бердянську Запорізької області до 28.12.2011 р. та про зобов'язання ПП ОСОБА_1 звільнити підвальне нежитлове приміщення площею 200,0 кв.м. в житловому будинку № 7 по вул. Р.Люксембург в м. Бердянську Запорізької області.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.01.2009 р. порушено провадження у справі № 4/87д/09, судове засідання призначено на 25.02.2009 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.
У зв'язку із неявкою в судове засідання представників відповідачів та необхідністю витребовування доказів розгляд справи відкладався до 30.03.2009 р.
Відповідач № 1 в судове засідання 30.03.2009 р. повторно не з'явився, про визнання позову не заявив, письмові пояснення по суті спору, витребувані ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про причини можливої неявки уповноважених представників суд не попередив.
Про дату, час і місце розгляду справи відповідач 1 був повідомлений належним чином ухвалами суду по справі від 30.01.2009 р., від 25.02.2009р., які направлялися на юридичну адресу відповідача, що підтверджується матеріалами справи (повідомлення про вручення).
За таких обставин, суд вирішив за можливе розглянути справу № 4/87д/09 в судовому засіданні 30.03.2009р. за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для розгляду спору по суті, за відсутності в судовому засіданні представника відповідача № 1.
В судовому засіданні 30.03.2009р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України за погодженням з представниками позивача і відповідача № 2, присутніми в судовому засіданні, вступну і резолютивну частини рішення.
За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Позивач в судових засіданнях про відмову від позову не заявив, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі із посиланням на обставини, викладені у позовній заяві, вважає, що оспорювана Додаткова угода від 15.02.2007 р. до Договору оренди комунального майна № 698 від 07.11.2002 р., який укладений між ПП ОСОБА_1 та Управлінням комунальної власності Бердянської міської ради Запорізької області, в частині продовження строку оренди підвального нежитлового приміщення площею 200,0 кв.м. в житловому будинку № 7 по вул. Р.Люксембург в м. Бердянську Запорізької області до 28.12.2011 р. порушує права та охоронювані законом інтереси членів ОСББ “Троянда Бердянська” щодо вільного володіння, користування та розпорядження належним членам об'єднання майном, тобто частиною підвалу багатоквартирного житлового будинку. У зв'язку із цим, позивач наполягає на визнанні зазначеної Додаткової угоди від 15.02.2007 р. недійсною на підставі ст. 228 ЦК України та вважає за необхідне застосувати вимоги ст. 216 ЦК України.
Відповідач № 2 проти позову заперечує, та пояснює, що згідно довідки КП з технічної інвентаризації від 17.05.2007 р. № 523 житловий будинок № 7 по вул. Р.Люксембург в м. Бердянську Запорізької області, в якому відповідач № 1 орендує нежитлове приміщення, зареєстрований за Управлінням Міністерства внутрішніх справ України. Таким чином, оскільки приміщення, яке орендував ПП ОСОБА_1 не належить територіальній громаді м. Бердянська, тому договірні відносини з ним були припинені, а нарахування орендної плати за орендоване приміщення на підставі наказу № 120 від 24.10.2007 р. з 05.10.2007 р. було припинено та знято. Відповідачу1 повідомлялось про необхідність переукладення договору оренди спірного не житлового приміщення з позивачем. Щодо підстав задоволення позовних вимог покладається на розсуд суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Матеріалами справи встановлено, що 07.11.2002р. між Управлінням комунальної власності (орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди комунального майна № 698 , згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування не житлове приміщення , яке знаходиться на балансі КП “Житлосервіс-3”, площею 200кв.м.,яке розташоване за адресою м.Бердянськ вул.Р.Люксембург 7 для розміщення магазину побутової техніки та складських приміщень..
15.02.2007р. між Управлінням комунальної власності та приватним підприємцем ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до вищезазначеного договору, згідно з п.4 якої строк оренди приміщення було продовжено до 28.12.2011р.
Позивач просить визнати недійсною додаткову угоду від 15.02.2007р. з тих підстав, що 17.01.2007р. на базі житлового будинку №7 по вул.Р.Люксембург було створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Троянда Бердянська”. В порушення вимог ч.2 ст.10 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”, згідно з якою власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень, технічного обладнання , управління комунальної власності уклало оспорювану додаткову угоду не будучи власником нежитлового приміщення, що є предметом оренди.
Суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з заявлених підстав, виходячи з наступного.
Позивач, як на підставу для визнання оспорюваної угоди недійсною посилається на те, що вона була спрямована на незаконне заволодіння майном членів ОСББ “Троянда Бердянська”, а саме частиною підвалу буд.№7 по вул.Р.Люксембург , а тому у відповідності до ст.228 ЦК України є нікчемною та просить застосувати наслідки нікчемного правочину.
Згідно з ч.2 статті 10 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку , технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах , пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території . Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т.ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
Статтею 1 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” надано визначення терміну допоміжні приміщення багатоквартирного будинку -приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибулі, перехідні шлюзи, поза квартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, , шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери і інші технічні приміщення).
У відповідності до цієї ж статті частина допоміжних приміщень, що забезпечує належне функціонування жилого будинку, є неподільним майном. А частина допоміжних приміщень житлового комплексу, що можуть використовуватись згідно ї їх призначенням на умовах визначених в статуті об'єднання ( кладові, гаражі, в тому числі підземні, майстерні, тощо) є загальним майном співвласників.
Крім того, статтею 1 зазначеного Закону наводиться поняття терміну нежиле приміщення -це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.
Відповідно до ст.11 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” об'єднання співвласників після набуття статусу юридичної особи приймає на баланс весь житловий комплекс, або залишає його балансоутримувачем попереднього власника, або укладає договір з будь-якою юридичною особою, статут якої передбачає можливість здійснення такої діяльності, про передачу їй на баланс усього житлового комплексу або його частини.
Статтею 19 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” передбачено , що загальне майно співвласників складається з неподільного та загального майна. Співвласники володіють , користуються та розпоряджаються загальним майном в передбачених законодавством межах.
Ні позивач ні відповідач 2, що були присутніми в судових засіданнях, не надали суду доказів того , що приміщення, яке є об'єктом оренди за оспорюванню угодою відноситься до загального майна об'єднання співвласників , і є допоміжним.
Згідно з інформацією, наданою КП з технічної інвентаризації Бердянської міської ради на запит суду, жилий будинок №7 по вул..Р.Люксембург у м.Бердянськ зареєстровано за Управлінням Міністерства внутрішніх справ України на підставі рішення виконкому Бердянської міської ради від 19.09.1996р. №415 Право власності на нежитлові приміщення вказаного будинку в підприємстві з технічної інвентаризації не реєструвалося . Право власності на квартири зареєстровано за громадянами згідно з переліком.
Відповідно до розділу 1 договору оренди №698 від 07.11.2002р. об'єктом оренди є не- житлові приміщення загальною площею 200кв.м. для розміщення магазину побутової техніки та складських приміщень, що розташовані в м.Бердянськ ву.Р.Люксембург.
Отже, з наявних у справі доказів суд не вбачає, що спірне нежитлове приміщення є допоміжним та на нього розповсюджується дія Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”.
Згідно пояснень представника позивача, що був присутнім в судовому засіданні, ОСББ “Троянда Бердянська” не приймало на баланс від попереднього власника житловий будинок, відповідного акту приймання передачі суду надати не зміг.
Відповідно до ст., ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивач не довів статусу спірного не- житлового приміщення, а тому позовні вимоги з заявлених підстав не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати залишаються за позивачем.
Керуючись ст., ст. 44, 49, 68, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя Н.Г.Зінченко
Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. 84 ГПК України
“08 “ квітня 2009р.