11.12.2017 №363/2282/17
11 грудня 2017 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вишгороді обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12017110150000494 по обвинуваченню
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Турінськ Росія, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, одруженого, має на утриманні трьох малолітніх дітей 2010, 2012, 2013 року народження, має середню освіту, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебував на профілактичному обліку у лікаря нарколога з червня 2016 року, раніше судимого: 04.11.2016 року Вишгородським районним судом Київської області за ч.3 ст.185 КК України у виді 3 років позбавлення волі, звільненого на підставі ст.75 КК України з випробуванням строком на 1 рік; 09.12.2016 року Вишгородським районним судом Київської області за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, 70 ч.4 КК України у виді 4 років позбавлення волі, звільненого на підставі ст.75 КК України з випробуванням строком на 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Вишгород Київської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , працюючого, не одруженого, має вищу освіту, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, суд
25.05.2017 року у ОСОБА_8 та ОСОБА_7 виник прямий умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), за попередньою змовою групою осіб, а саме грошових коштів з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, за наступних обставин.
Так, 25.05.2017 року близько 11 години 30 хвилин перебуваючи в АДРЕСА_4 , ОСОБА_8 побачив ОСОБА_9 , що є особою похилого віку, який пересувався за допомогою милиці, вирішив пограбувати останнього. ОСОБА_8 запропонував ОСОБА_7 пограбувати ОСОБА_9 . Усвідомлюючи, що їх дії здійснюються відкрито для потерпілого та носять протиправний характер, ОСОБА_7 погодившись з ОСОБА_8 щодо пограбування ОСОБА_9 , та для реалізації свого злочинного умислу, близько 11 години 40 хвилин на Т-подібному перехресті вул. Гріненка між будинками 8-Б та АДРЕСА_5 наздогнали потерпілого та підійшли ззаду, після чого ОСОБА_7 став із правої сторони останнього та почав його словесно відволікати, а саме запитав в нього: «Чи це вулиця Шкільна?» та показав правою рукою в правий бік, а ОСОБА_8 в цей час підійшов з лівого боку до ОСОБА_9 та із лівої нагрудної кишені сорочки дістав грошові кошти у сумі 1020 грн., після чого з викраденим з місця вчинення кримінального правопорушення зникли.
Обвинувачені свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченого ст.186 ч 2 КК України визнали у повному обсязі.
Суд, враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Тому, за згодою учасників процесу, судом вирішено провести допит обвинувачених, потерпілого та дослідити обліково-характеризуючі дані щодо обвинувачених.
Обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні злочину визнав у повному обсязі, фактичні обставини кримінального провадження не оспорює, пояснив, що дійсно 25.05.2017 року він спільно з ОСОБА_7 з метою особистого збагачення, пограбували потерпілого ОСОБА_9 .Провину визнав у повному обсязі та щиро розкаявся, вибачився перед потерпілим. Просить суворо не карати.
Обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні злочину визнав у повному обсязі, фактичні обставини кримінального провадження не оспорює, пояснив, що дійсно він разом з ОСОБА_8 пограбували ОСОБА_9 . Провину визнав у повному обсязі та щиро розкаявся, просить вибачення у потерпілого та просить суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_9 у судовому засідання пояснив, що 25.05.2017 року він перебував в м.Вишгороді Київської області та пересувався за допомогою милиці по вул.Гріненка. До нього підійшли обвинувачені. В подальшому, ОСОБА_7 запитав у нього «чи це вулиця Шкільна», та в цей час ОСОБА_8 із лівої нагрудної кишені сорочки дістав грошові кошти у сумі 1020 гривень.
Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_8 правильно кваліфіковані за ст. 186 ч.2 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб, вчинений повторно та дії обвинуваченого ОСОБА_7 правильно кваліфіковані за ст.186 ч.2 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст.186 ч. 2 КК України, ступінь тяжкості вказаного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
Дані щодо особи обвинуваченого ОСОБА_8 , раніше неодноразово судимий, одружений, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_8 у відповідності до вимог ст.66 КК України, суд визнає - щире каяття. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_8 суд визнає рецидив злочинів.
З урахуванням викладеного, враховуючи тяжкість скоєного злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_8 , обтяжуючи та пом'якшуючі покарання обставини, враховуючи думку потерпілого, ставлення обвинуваченого до вчиненого злочину, суд вважає, що призначення покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі, передбачене санкцією частини 2 статті 186 КК України, сприятиме виконанню та реалізації приписів статей 50, 65 КК України, згідно яких покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом порядку обмеження прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим так і іншими особами.
Крім того, враховуючи ту обставину, що даний злочин ОСОБА_8 , вчинено під час не відбуття покарання за вироком Вишгородського районного суду Київської області від 09.12.2016 року за ст.185 ч.2, ст.15 ч.2 КК України у виді 4 років позбавлення волі, звільненого від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки, остаточно йому необхідно призначити покарання у відповідності до вимог ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за попереднім вироком, у вигляді 1 року позбавлення волі.
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст.186 ч. 2 КК України, ступінь тяжкості вказаного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
Дані щодо особи обвинуваченого ОСОБА_7 - раніше не судимий; не одружений; за місцем мешкання характеризується позитивно; на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває. Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_10 у відповідності до вимог ст.66 КК України, суд визнає - щире каяття. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, враховуючи тяжкість скоєного злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_7 , пом'якшуючі покарання обставини, ставлення обвинуваченого до вчиненого злочину, суд вважає можливим виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства та у відношенні нього можливо застосувати ст.ст.75, 76 КК України.
Суд вважає, що саме за таких обставин в повній мірі буде дотримано положення статті 50 КК України, згідно якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом порядку обмеження прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим так і іншими особами.
Процесуальні витрати по справі відсутні.Цивільний позов не заявлений.
Речові докази, а саме:грошові кошти в сумі 116 грн. в спец. пакеті №04822911 та грошові кошти в сумі 170 гривень в спец. пакеті № 04822013, які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_9 залишити потерпілому.
Керуючись ст.ст. 100, 368-370, 373-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Вишгородського районного суду Київської області від 09.12.2016 року за ст.15 ч.2, ст.185 ч.2 КК України та остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили залишити без змін у вигляді тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати із 25.05.2017 року.
В строк покарання за даним вироком зарахувати ОСОБА_8 строк попереднього ув'язнення, з урахуванням вимог ст.72 КК України.
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання, якщо він впродовж іспитового строку 1 (одного) року не скоїть нового злочину, та виконає покладені на нього, відповідно до ст. 76 КК України обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Речові докази, а саме: грошові кошти в сумі 116 гривень в спец. пакеті №04822911 та грошові кошти в сумі 170 гривень в спец. пакеті № 04822013, які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_9 залишити потерпілому.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області через Вишгородський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий ОСОБА_1