Справа № 522/18671/17
Кримінальне провадження 1-кп/522/1585/17
28.11.2017 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Одеської області, Роздільнянського району, с. Павлівка, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,-
05.10.2017 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017161500001733 від 15.06.2017 року стосовно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.296 КК України.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, судом на розгляд учасників судового провадження було поставлене питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки двомісячний строк перебування його під вартою закінчується 11.12.2017 року.
Прокурор просив суд продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, залишились, а саме що обвинувачений може: може переховуватись від суду, ніде не працює, не має постійного місця заробітку, міцних соціальних зв'язків, може незаконно впливати на свідків та потерпілого, може зашкодити виконанню його процесуальних обов'язків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_5 заперечували проти продовження строків дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, прокурором не доведені, у ОСОБА_3 є постійне місце проживання та реєстрації, йому потрібно проходити лікування, частина свідків у кримінальному провадженні вже допитана, тому зменшились ризики, що обвинувачений буде впливати на свідків та переховуватись від суду, тому просили застосувати інший більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до висновку, що існують достатні підстави для продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , з наступних підстав.
За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов'язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що необхідно продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, а дані про особи обвинувачених дають достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не має місця роботи, що свідчить про відсутність в нього міцних соціальних зв'язків, докази в даному кримінальному провадженні судом в повному обсязі ще не досліджені, що свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватись від суду, може вчинити тиск на свідків та потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, суд вважає, що прокурором було доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме про необхідність продовження строку дії відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Метою продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду, може вчинити тиск на свідків та потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існують зазначені ризики.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду обвинувального акту обставини, суд приходить до висновку, що строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно продовжити.
Керуючись ст. ст. 177, 183, 331-380 КПК України, суд,-
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ДУ «Одеська установа виконання покарань -21» Південного міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації, на 60 діб, тобто до 27.01.2018 року.
Строк дії ухвали суду обчислюється з моменту оголошення ухвали суду, тобто з 28.11.2017 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1
28.11.2017