Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
м.Харків
29 листопада 2017 р. № 820/3675/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мельникова Р.В.,
суддів - Білової О.В., Мар'єнко Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, третя особа: Головне управління Національної поліції в Харківській області, про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни у вигляді неприйняття рішення відносно питання надання колишньому працівнику ГУ МВСУ в Харківській області майору міліції ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій, як вимагалось в надісланих на її адресу матеріалах та у постанові Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни від 10.07.2017 року про надання колишньому працівнику ГУ МВСУ в Харківській області майору міліції ОСОБА_1 статусу учасника війни;
- зобов'язати Комісію Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни повторно, з урахуванням висновків суду, розглянути документи, що є підставою для надання колишньому працівнику ГУ МВСУ в Харківській області майору міліції ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій;
- зобов'язати Комісію Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни прийняти рішення про надання колишньому працівнику ГУМВСУ в Харківській області майору міліції ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій;
- постановити окрему ухвалу і направити її на адресу Міністерства внутрішніх справ України в особі Міністра МВС України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону Комісією Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни через порушення нею закону шляхом бездіяльності у вигляді неприйняття рішення відносно питання надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій, як вимагалось в надісланих на її адресу матеріалах та було зазначено у постанові Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 року, яка є обов'язковою для виконання та прийняття Комісією протиправного рішення про надання ОСОБА_1 статусу учасника війни, на отримання якого не було мого волевиявлення.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що Комісією Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни було допущено протиправну бездіяльність у вигляді неприйняття рішення відносно питання надання позивачу, колишньому працівнику ГУ МВСУ в Харківській області майору міліції ОСОБА_1, статусу учасника бойових дій, за результатами розгляду надісланих на її адресу матеріалів на виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 року. При цьому, відповідачем протиправно прийнято рішення від 10.07.2017 року про надання колишньому працівнику ГУ МВСУ в Харківській області майору міліції ОСОБА_1 статусу учасника війни. Оскільки позивач під час проходження служби в органах внутрішніх справ перебував у складі сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей з метою виконання службових (бойових) завдань, що підтверджено належними доказами, то, на думку позивача, прийняття відповідачем рішення про надання йому статусу учасника війни є протиправним та порушує його права. Вказані обставини, на думку позивача, є підставою для зобов'язання Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни повторно розглянути документи, що є підставою для надання йому статусу учасника бойових дій, а також зобов'язання прийняти рішення про надання йому такого статусу. Також порушення відповідачем прав позивача та не прийняття протиправного рішення, на яке не було волевиявлення позивача, є підставою для постановлення судом окремої ухвали.
Представник відповідача у наданих до суду письмових запереченнях проти заявленого позову заперечував та зазначив, що за результатами розгляду документів щодо надання позивачу статусу учасника бойових дій було встановлено, що надані документи не підтверджують безпосередню участь ОСОБА_1 у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення, у зв'язку з чим рішенням Комісії ОСОБА_1 було надано статус учасника війни, оскільки він залучався та безпосередньо забезпечував виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення. Отже, на думку відповідача, позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.
Позивач та представник позивача в судове засідання не прибули, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином. Від представника позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд адміністративної справи за його відсутності в порядку письмового провадження.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. У наданих до суду письмових запереченнях проти позову просив суд розгляд справи здійснювати без його участі.
Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду подав заяву, в якій просив суд розгляд справи здійснювати за відсутності представника третьої особи та зазначив, що підтримує доводи та аргументи проти позову, викладені у письмових запереченнях представника відповідача у справі.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановила наступне.
Судом встановлено, що у 2014 році майор міліції ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді заступника начальника відділу управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Харківській області.
З матеріалів адміністративного позову вбачається, що позивач в періоди часу: з 17.06.2014 року по 21.06.2014 року, з 07.07.2014 року по 11.07.2014 року, з 27.07.2014 року по 31.07.2014 року перебував у складі сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей з метою виконання службових (бойових) завдань.
Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 20.05.2015 року № 219о/с позивача було звільнено з органів внутрішніх справ України за власним бажанням.
ОСОБА_1 восени 2015 року звернувся до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області із заявою щодо надання йому статусу учасника бойових дій.
Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області було зібрано необхідні документи та 25.12.2015 року направлено їх до комісії МВС України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій працівників органів внутрішніх справ.
Позивач, в подальшому, звернувся до Управління кадрового забезпечення ГУНП в Харківській області та йому стало відомо, що листом Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України від 01 лютого 2016 року Х2 274 дск/12/2/2/03-20І6, зокрема, матеріали щодо нього було надіслано на доопрацювання.
Колегією суддів встановлено, що у зв'язку з тим, що позивач не погодився з зазначеними обставинами, він звернувся із позовом до Харківського окружного адміністративного суду.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 року у справі №820/2744/16 позовні вимоги ОСОБА_1 до Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій працівників органів внутрішніх справ, Головного управління Національної поліції в Харківській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Скасовано протокол № 1 від 22 січня 2016 року засідання комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій (учасниками війни) в частині, що стосується ОСОБА_1 колишнього заступника начальника відділу управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Харківській області, майора міліції про надіслання до Національної поліції України на доопрацювання матеріалів щодо надання йому статусу учасника бойових дій. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо невиконання рішення Комісії МВС України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій (учасниками війни) про доопрацювання матеріалів щодо надання колишньому працівнику ГУМВСУ в Харківській області майору міліції ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Харківській області повторно подати на розгляд Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій працівників органів внутрішніх справ України, документів, що є підставою для надання колишньому працівнику ГУМВСУ в Харківській області майору міліції ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вказане судове рішення набрало законної сили 30.12.2016 року.
Судовим розглядом встановлено, що на виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 року у справі №820/2744/16 Головним управлінням НП в Харківській області 09.12.2016 року за вих. №804 дск було повторно направлено матеріали на розгляд Комісії МВС України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій (учасниками війни) щодо надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.
Начальником Управління у справах учасників АТО МВС листом від 22.02.2017 року №23/3-С-39/200 повідомлено позивача, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 року у справі № 820/2744/16 направлена на розгляд Комісії МВС України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій (учасниками війни).
Листом від 13.07.2017 року Управління у справах учасників антитерористичної операції МВС України повідомило ОСОБА_3, що Комісією МВС України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни 10.07.2017 року було прийнято рішення про надання позивачу статусу учасника війни.
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що 10.07.2017 року рішенням Комісії МВС України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни №2/ІІ/ХХІ/4 громадянину ОСОБА_1 надано статус учасника війни. При цьому на підставу вказано: довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 10.12.2015 №29 дов.; наказ АТЦ при СБУ від 09.10.2014 №31, від 12.07.2015 №193, ГУМВС України в Харківській області від 16.06.2014 №180 о/с дск, від 04.07.2014 №221 о/с дск, від 25.07.2014 №271 о/с дск (а.с. 81).
При цьому, матеріали справи містять копію витягу з протоколу №2 засідання Комісії МВС України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни від 10.07.2017 з якої вбачається, що відповідно до п. 13 статті 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», п. 3 Розділу II Положення про комісію Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.08.2016 № 868, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20 вересня 2016 р. за № 1271/29401, вирішено надати статус учасника війни нижчезазначеним колишнім працівникам органів внутрішніх справ які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення по ГУМВС України в Харківській області, у тому числі ОСОБА_1, майору міліції.
З наявних в матеріалах справи письмових заперечень проти позову колегією суддів встановлено, що представником відповідача Комісії МВС України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни вказано, що підставою для прийняття відповідачем вказаного рішення слугувало те, що до Комісії не було надано належних доказів про безпосередню участь ОСОБА_1 у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення строком не менше ніж 30 календарних днів, а також доказів участі у виконанні бойових (службових) завдань в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, що було б підставою для надання йому статусу учасника бойових дій незалежно від кількості днів залучення його до проведення АТО. Разом з тим, оскільки відповідно до пункту 13 статті 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведений, у порядку, встановленому законодавством, вважаються учасниками війни.
При цьому, представником відповідача вказано, що відповідно до наданих наказів позивач перебував у відрядженні в районі проведення АТО 15 діб, проте він безпосередньо не залучався до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення. На розгляд Комісії не було надано наказ керівника АТЦ при СБУ про безпосереднє залучення ОСОБА_1 до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, інші офіційні документи, дані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь позивача у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення. А також на розгляд Комісії не було надано жодних доказів, що під час відрядження та перебування у районах проведення антитерористичної операції ОСОБА_1 виконував бойові (службові) завдання в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, відсутні також витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджували б факт участі позивача в безпосередньому зіткненні та вогневому контакті з противником, проведення розвідувальних заходів. Відсутність відповідних доказів щодо виконання ОСОБА_1 завдань антитерористичної операції, на думку відповідача, підтверджують також Галузевий державний архів Міністерства оборони України та Штаб АТЦ при Службі безпеки України. Отже, у зв'язку з не наданням до Комісії вказаних документів та з врахуванням роз'яснення Штабу АТЦ при СБУ від 20.03.2017 № 33/5-2217, відповідно до якого для отримання статусу учасника бойових дій необхідно в сукупності мати як наказ керівництва АТО або керівництва АТЦ при СБУ про залучення до проведення АТО, так і наказ ОТУ або керівництва АТО про підпорядкування, відповідачем було прийнято оскаржуване в даній справі рішення.
Колегія суддів, зазначає, що відповідно до ст. 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII, учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб, терміни їх участі в антитерористичній операції чи в забезпеченні її проведення, а також райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно із абзацом 2 пункту 2 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 20.08.2014 № 413, статус учасника бойових дій надається: військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Під час судового розгляду справи колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 з метою поновлення своїх порушених прав звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом.
Як вже було вище зазначено судом, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 року у справі №820/2744/16 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково та скасовано протокол № 1 від 22 січня 2016 року засідання комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій (учасниками війни) в частині, що стосується ОСОБА_1 колишнього заступника начальника відділу управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Харківській області, майора міліції про надіслання до Національної поліції України на доопрацювання матеріалів щодо надання йому статусу учасника бойових дій та, зокрема, зобов'язано Головне управління Національної поліції в Харківській області повторно подати на розгляд Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій працівників органів внутрішніх справ України, документів, що є підставою для надання колишньому працівнику ГУМВСУ в Харківській області майору міліції ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Оскільки вказане судове рішення у відповідності до приписів Кодексу адміністративного судочинства України набрало законної сили, то з врахуванням положень ч. 1 ст. 72 КАС України, відповідно до якої обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, колегія суддів зазначає, що обставини встановлені в рамках розгляду справи №820/2744/16 не підлягають доказуванню.
Відтак, в рамках розгляду справи №820/2744/16 суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування протоколу № 1 від 22 січня 2016 року засідання комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій (учасниками війни) в частині, що стосується ОСОБА_1 колишнього заступника начальника відділу управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Харківській області, майора міліції про надіслання до Національної поліції України на доопрацювання матеріалів щодо надання йому статусу учасника бойових дій, у зв'язку з тим, що документи на підтвердження безпосередньої участі позивача у виконанні завдань АТО у районах її проведення було надано до відповідної комісії з врахуванням приписів Порядку станом на день подання, що підтверджено поданими документами.
Як встановлено судом під час розгляду справи, Головним управлінням НП в Харківській області на виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 року було направлено документи щодо колишнього працівника ГУМВС України в Харківській області до Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни та з врахуванням скасованого протоколу № 1 від 22 січня 2016 року засідання комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій (учасниками війни) в частині, що стосується ОСОБА_1 колишнього заступника начальника відділу управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Харківській області, майора міліції про надіслання до Національної поліції України на доопрацювання матеріалів щодо надання йому статусу учасника бойових дій.
Вказане судове рішення було направлено на адресу відповідача, а, відтак, відповідачем розгляд матеріалів стосовно позивача мав здійснюватись, з врахуванням скасованого протоколу № 1 від 22 січня 2016 року засідання комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій (учасниками війни) в частині, що стосується ОСОБА_1 колишнього заступника начальника відділу управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Харківській області, майора міліції про надіслання до Національної поліції України на доопрацювання матеріалів щодо надання йому статусу учасника бойових дій та станом на час первинного подання документів стосовно ОСОБА_1
Водночас, колегія суддів зазначає, що з наявної в матеріалах справи копії рішення від 10.07.2017 року №2/ІІ/ХХІ/4 про надання статусу учасника війни ОСОБА_1 та копії витягу з протоколу №2 засідання Комісії МВС України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни від 10.07.2017 не вбачається наведення підстав для надання позивачу статусу учасника війни та підстав не розгляду питання, заявленого до розгляду на засіданні вказаної Комісії, а саме щодо надання позивачу статусу учасника війни.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем по справі не було розглянуто питання щодо надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій, натомість розглянуто незаявлене питання щодо надання позивачу статусу учасника війни.
При цьому суд враховує, що з наданих представником відповідача письмових заперечень проти позову вбачається, що на час прийняття відповідачем оскаржуваного в даній справі рішення, відповідно до пункту 2-1 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 20.08.2014 № 413, статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення.
Особам, які брали участь у виконанні бойових (службових) завдань в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, у проведенні розвідувальних заходів, що підтверджено оперативним штабом з управління антитерористичною операцією, а також які отримали поранення, контузії, каліцтва, що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби), статус учасника бойових дій надається незалежно від кількості днів залучення їх до проведення антитерористичної операції.
Згідно з вимогами пункту 5 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 20.08.2014 № 413, у МВС утворено Комісію Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, Положення про яку затверджено наказом МВС від 26.08.2016 № 868.
Відповідно до пункту 1 розділу III Положення, Комісія приймає рішення щодо надання статусу учасника бойових дій на підставі документів про: безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення;направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції; перебування у районах проведення антитерористичної операції з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.
Пунктом 3 розділу III Положення визначено, що комісія приймає рішення щодо надання статусу учасника війни на підставі документів про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України), а також документів про направлення (прибуття) у відрядження для безпосередньої участі в антитерористичній операції в районах її проведення (витяги з наказів, розпоряджень, посвідчень про відрядження, книг нарядів, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень).
Колегія суддів зазначає, що як встановлено судовим розглядом, прийняття відповідачем рішення за результатами розгляду документів стосовно позивача здійснено відповідачем з врахуванням норм діючого на момент такого розгляду законодавства, однак колегія суддів зазначає, що постанова КМУ від 20.08.2014 року № 413 була доповнена п.2-1 згідно з постановою КМУ № 602 від 08.09.2016 року, тобто вже після подання документів стосовно позивача до Комісії, а отже з врахуванням встановлених в рамках розгляду справи №820/2744/16 обставин, дія п.2-1 не розповсюджується на дані правовідносини.
Крім того, як встановлено судовим розглядом справи за результатами розгляду матеріалів стосовно ОСОБА_1 відповідачем було прийнято рішення про надання йому статусу учасника війни.
Однак, третьою особою було направлено до відповідача документи стосовно позивача саме з питання надання статусу учасника бойових дій.
При цьому, матеріали справи не містять доказів прийняття відповідачем рішення щодо надання або відмови у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.
Таким чином, з врахуванням вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни від 10.07.2017 року про надання колишньому працівнику ГУ МВСУ в Харківській області майору міліції ОСОБА_1 статусу учасника війни.
Щодо заявлених позовних вимог щодо визнання противним рішення Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни від 10.07.2017 року про надання колишньому працівнику ГУ МВСУ в Харківській області майору міліції ОСОБА_1 статусу учасника війни, суд зазначає, що достатнім способом захисту прав та законних інтересів позивача є саме скасування вищезазначеного рішення, а відтак суд відмовляє у задоволенні вказаної частини позовних вимог.
При цьому, колегія суддів зазначає, що оскільки судовим розглядом встановлено обставини протиправності прийняття відповідачем у справі рішення від 10.07.2017 року про надання колишньому працівнику ГУ МВСУ в Харківській області майору міліції ОСОБА_1 статусу учасника війни без врахуванням усіх істотних обставин та із застосування норм законодавства, які не набули чинності на момент виникнення спірних правовідносин, то слід дійти висновку, що Комісією Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни не розглянуто по суті документи стосовно позивача, за результатами чого не було прийнято рішення про надання колишньому працівнику ГУ МВСУ в Харківській області майору міліції ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій або рішення про відмову у наданні колишньому працівнику ГУ МВСУ в Харківській області майору міліції ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій, що в свою чергу вказує на порушення суб'єктом владних повноважень прав та законних інтересів позивача.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб'єктом владних повноважень - відповідачем.
Відповідно до правової позиції палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.01.2006 року, суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Водночас, частиною 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Відтак, колегія суддів, враховуючи положення ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Комісію Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни повторно розглянути документи стосовно колишнього працівника ГУМВСУ в Харківській області майора міліції ОСОБА_1 про надання статусу учасника бойових дій з урахуванням висновків суду у даній справі та прийняти за результатами такого розгляду рішення.
Стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни у вигляді неприйняття рішення відносно питання надання колишньому працівнику ГУ МВСУ в Харківській області майору міліції ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій, як вимагалось в надісланих на її адресу матеріалах та у постанові Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 року, колегія суддів зазначає наступне.
Бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
Судовим розглядом встановлено, що Комісією Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни було розглянуто документи стосовно колишнього працівника ГУМВСУ в Харківській області майора міліції ОСОБА_1 про надання статусу учасника бойових дій та за результатами такого розгляду прийнято рішення від 10.07.2017 року про надання позивачу статусу учасника війни.
Водночас, з матеріалів адміністративної справи та аналізу постанови Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 року у справі №820/2744/16 вбачається, що судом скасовано протокол № 1 від 22 січня 2016 року засідання комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій (учасниками війни) в частині, що стосується ОСОБА_1 колишнього заступника начальника відділу управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Харківській області, майора міліції про надіслання до Національної поліції України на доопрацювання матеріалів щодо надання йому статусу учасника бойових дій та наведено підстави для такого скасування. При цьому, суд під час розгляду адміністративної справи №820/2744/16 дійшов висновку, що документи на підтвердження безпосередньої участі позивача у виконанні завдань АТО у районах її проведення було надано до відповідної комісії з врахуванням приписів Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 20.08.2014 № 413, станом на день подання.
В той же час колегія суддів зазначає, що в рамках розгляду даної адміністративної справи судом надано оцінку прийнятому відповідачем стосовно ОСОБА_1 рішенню від 10.07.2017 року та задоволено позовні вимоги позивача про скасування такого рішення.
З врахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що належним способом захисту порушених прав позивача є саме скасування рішення Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни від 10.07.2017 року про надання колишньому працівнику ГУ МВСУ в Харківській області майору міліції ОСОБА_1 статусу учасника війни та зобов'язання відповідача повторно розглянути документи стосовно колишнього працівника ГУМВСУ в Харківській області майора міліції ОСОБА_1 про надання статусу учасника бойових дій з урахуванням висновків суду у даній справі та прийняти за результатами такого розгляду рішення.
Стосовно позовних вимог позивача про зобов'язання Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни прийняти рішення про надання колишньому працівнику ГУМВСУ в Харківській області майору міліції ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій колегія суддів зазначає наступне.
За Рекомендацією №R (80) 2 комітету державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч. 3 ст. 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни прийняти рішення про надання колишньому працівнику ГУМВСУ в Харківській області майору міліції ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.
Стосовно позовної вимоги позивача про постановлення окремої ухвали і направлення її на адресу Міністерства внутрішніх справ України в особі Міністра МВС України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону Комісією Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни через порушення нею закону шляхом бездіяльності у вигляді неприйняття рішення відносно питання надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій, як вимагалось в надісланих на її адресу матеріалах та було зазначено у постанові Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 року, яка є обов'язковою для виконання та прийняття Комісією протиправного рішення про надання ОСОБА_1 статусу учасника війни, на отримання якого не було волевиявлення позивача, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 1статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.
Згідно частини 2 статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Колегія суддів зазначає, що винесення окремої ухвали є правом суду, а не обов'язком, та в даному випадку суд не вбачає достатніх підстав для її винесення.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, третя особа: Головне управління Національної поліції в Харківській області, про зобов'язання вчинити певні дії.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, третя особа: Головне управління Національної поліції в Харківській області, про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Скасувати рішення Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни від 10.07.2017 року про надання колишньому працівнику ГУ МВСУ в Харківській області майору міліції ОСОБА_1 статусу учасника війни.
Зобов'язати Комісію Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни повторно розглянути документи стосовно колишнього працівника ГУМВСУ в Харківській області майора міліції ОСОБА_1 про надання статусу учасника бойових дій з урахуванням висновків суду у даній справі та прийняти за результатами такого розгляду рішення.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 07 грудня 2017 року.
Головуючий суддя Р.В. Мельников
Суддя О.В. Білова
Суддя Л.М. Мар'єнко