печерський районний суд міста києва
Справа № 757/22772/15-ц
Категорія 33
14 листопада 2017 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Москаленко К.О.,
при секретарі - Лисиці О.О., Ольховській М.Г., Березовській К.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» - про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири,-
У липні 2015 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12.03.2015 відбулося залиття квартири АДРЕСА_1, яка належить їй на праві власності. Залиття вказаної квартири відбулося з вищерозташованої квартири АДРЕСА_2, власником якої є ОСОБА_2 Дані обставини підтверджуються актом від 16.03.2015, складеним працівниками комісії КП УЖГ «Печерськжитло», в яких зазначено, що причиною залиття квартири позивача є пошкодження фільтра тонкої очистки душової кабіни у ванній кімнаті квартири АДРЕСА_2. Згідно із зведеним кошторисним розрахунком від 16.03.2015, складеним компетентними особами КП УЖГ «Печерськжитло» вартість відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1 за вказаною адресою складає 52 066 грн. 00 коп. Оскільки відповідач в добровільному порядку відмовляється відшкодувати спричинену позивачу шкоду, остання просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь у відшкодування матеріальної шкоди вартість відновлювального ремонту кварири АДРЕСА_1 в розмірі 52 066 грн. 00 коп. Крім того, позивач зазначає, що неправомірними діями ОСОБА_2 їй завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях і яку вона оцінює у 30 000 грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 24.09.2015, занесеною до журналу судового засідання залучено до участі у даній справі в якості співвідповідача Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна».
Протягом розгляду справи, позивач збільшила розмір позовних вимог, подавши відповідну заяву, в якій просила солідарно стягнути з відповідачів на свою користь матеріальну шкоду 52 066 грн. 00 коп., інфляційні втрати в розмірі 20 000 грн. 00 коп. та моральну шкоду в розмірі 30 000 грн. 00 коп. ,а всього на загальну суму 102 066 грн. 00 коп.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на викладені в позові обставини та доводи, просили позов задовольнити з урахуванням уточненої заяви.
Представник відповідача ОСОБА_2 заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що відповідальність за заподіяну матеріальну шкоду повинно нести ПрАТ СК «ПЗУ Україна», в якій застрахована відповідальність ОСОБА_2, а тому просив відмовити у задоволенні позову. Разом із тим, не заперечив проти стягнення з відповідача ОСОБА_2 суми франшизи в розмірі 500 грн. 00 коп.
Представник ПрАТ СК «ПЗУ Україна» у судовому засіданні частково визнав позов в частині стягнення страхового відшкодування у розмірі 16 338 грн. 40 коп., інфляційних витрат у розмірі 8 057 грн. 35 коп.; в іншій частині позову, заявленого до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» просив відмовити.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, представників відповідачів, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом дослідження письмових доказів в матеріалах справи, надходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 12.03.2015 відбулося залиття квартири АДРЕСА_1.
16.03.2015 комісією в складі начальника ВТВ КП УЖГ «Печерськжитло» ОСОБА_3, слюсаря сантехніка аварійної служби ОСОБА_4, майстра т/д ОСОБА_5 в присутності ОСОБА_2 був складений акт про залиття квартири АДРЕСА_1. (а.с. 15)
Зі змісту зазначеного акта вбачається, що залиття квартири АДРЕСА_1, відбулося з вини ОСОБА_2 в результаті пошкодження фільтра тонкої очистки душової кабіни у ванній кімнаті квартири АДРЕСА_2, власником якої є ОСОБА_2 Вказана обставина не заперечувалась представником відповідача ОСОБА_2
Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Шостої Київської нотаріальної контори Мотицькою С.А., зареєстрованого в реєстрі за №5-907; Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Шостої Київської нотаріальної контори Мотицькою С.А., зареєстрованого в реєстрі за №5-908; Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 25.05.2015 державним нотаріусом Шостої Київської нотаріальної контори Мотицькою С.А.; Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 25.05.2015 державним нотаріусом Шостої Київської нотаріальної контори Мотицькою С.А. вбачається, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1. (а.с. 10-11, 146, 149).
На підтвердження розміру матеріальних збитків в розмірі 52 066 грн. 00 коп., позивачем додано Зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва. (а.с. 27-28)
Водночас, в процесі судового розгляду була проведена судова будівельно-технічна експертиза, висновком №14799/16-43 від 23.03.2017, якої встановлено, що вартість ремонтно-відновлювальних робіт (розмір завданої матеріальної шкоди) для усунення наслідків залиття квартири АДРЕСА_1, згідно даних візуально-інструментального обстеження, станом на час проведення дослідження становить 16 838,40 грн. (а.с. 169-174)
Також, судовим експертом Лісниченко С.В. було складено кошторис про вартість ремонтно-відновлювальних робіт для усунення наслідків залиття квартири позивача, відповідно до якого, загальна вартість ремонтно-відновлювальних робіт становить 16 838,40 грн. (а.с. 178-179)
Оцінюючи належність та допустимість наданих сторонами доказів на підтвердження розміру матеріальної шкоди, суд, виходить з того, що наданий позивачем Зведений кошторисний розрахунок є неналежним та недостатнім доказом в розумінні ст.ст.57-59 ЦПК України, оскільки зазначений документ не містить прізвищ, ім'я по батькові та підписів компетентних осіб на складання зведеного кошторису та дати його затвердження. Відтак останній не приймається судом до уваги.
Таким чином, єдиним належним та достатнім доказом на підтвердження розміру матеріальної шкоди суд вважає наявний в матеріалах справи висновок судової будівельно-технічної експертизи №14799/16-43 від 23.03.2017, складений експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Як встановлено судом, відповідальність відповідача ОСОБА_2 перед третіми особами застрахована у ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», що підтверджується Договором комплексного добровільного страхування майна та відповідальності його власників перед третіми особами Програма «Квартира. Будинок. Дача», укладеним 16.02.2015 між ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», відповідно до якого встановлено ліміт відповідальності страховика у розмірі 200 000 грн. 00 коп. та сума франшизи складає 500 грн. 00 коп. (а.с. 44-45)
Згідно із положеннями ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до п. 3 ст. 20 Закону України «Про страхування» та п.3 ч.1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
20.03.2015 позивач звернулася до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. Разом із тим, ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» не виплатило позивачу страхове відшкодування, що не заперечувалось представником відповідача ПрАТ «СК «ПЗУ Україна».
У відповідності зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу - ст.526 ЦК України.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п.10.4 Договору Страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування протягом 10 (десяти) робочих днів з дня отримання всіх необхідних документів.
Як вбачається зі змісту ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи вищевикладене та визнання відповідачем ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» позову в частині стягнення з ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на користь позивача суми матеріальної шкоди в розмірі 16 338 грн. 40 коп., без урахування суми франшизи в розмірі 500 грн. 00 коп., суд вважає за необхідне покласти на відповідача ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» обов'язок по відшкодуванню матеріальної шкоди в розмірі 16 338 грн. 40 коп.
Оскільки, зобов'язання страховиків у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, то таке зобов'язання є грошовим, і в разі прострочення його виконання настає відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, зокрема, сплата боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 07.06.2017 у справі №6-282цс17, постанові від 21.12.2016 у справі №6-1003цс16, у постанові від 01.06.2016 у справі №6-927цс16, у постанові від 01.06.2016 у справі №3-295гс16.
Відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Отже, зважаючи на те, що ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» мало відшкодувати позивачу суму страхового відшкодування 03.04.2015, однак, не здійснило цього станом на день ухвалення рішення, то інфляційні витрати слід рахувати саме з 03.04.2015 по день ухвалення рішення. З огляду на це, з відповідача ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на користь позивача слід стягнути суму інфляційних витрат у розмірі 8 057 грн. 35 коп.
Разом з тим, вимоги в частині стягнення з відповідача ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на користь позивача моральної шкоди не підлягають задоволенню, з огляду на положення ч. 1 ст. 1167 ЦК України та п. 5.2. Розділу 5 «Виключення із страхових випадків» Договору страхування.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до п. 5.2. Розділу 5 «Виключення із страхових випадків» Договору страхування, страховик в будь-якому випадку не відшкодовує моральну шкоду, упущену вигоду, інші непрямі збитки.
Отже, у розумінні ч. 1 ст. 1167 ЦК України та п. 5.2. Розділу 5 «Виключення із страхових випадків» Договору страхування ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» не є особою, яка зобов'язана відшкодовувати позивачу моральну шкоду.
Водночас, вимоги позивача в частині стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.
Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Разом з тим, згідно абзацу другого п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує, що мало місце залиття квартири позивача з вини відповідача, внаслідок якого було пошкоджено її майно, також, вказане залиття спричинило у позивача тривалий стресовий стан та душевні переживання, а тому, виходячи з засад розумності та справедливості, суд вважає стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача моральну шкоду в розмірі 3 000 грн. 00 коп
Крім того, з ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути суму франшизи у розмірі 500 грн. 00 грн., з огляду на те, що відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування», франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Таким чином, зважаючи на те, що п. 10.2. Договору страхування передбачений розмір франшизи у розмірі 500 грн. 00 коп., то ця сума має бути відшкодована ОСОБА_2
Враховуючи встановлені судом обставини справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд також присуджує до стягнення з ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 243 грн. 60 коп., та з ОСОБА_2 на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 243 грн. 60 коп.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 20 Закону України «Про страхування», ст. ст. 16, 23, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 988, 990, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 31, 60, 61, 208, 209, 212-215, 218, 223, 292, 294, 296 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (код ЄДРПОУ 20782312) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у відшкодування матеріальної шкоди кошти в розмірі 16 338 (шістнадцять тисяч триста тридцять вісім) грн. 40 коп., суму інфляційних витрат в розмірі 8 057 (вісім тисяч п'ятдесят сім) грн. 35 коп., а також судові витрати у розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму франшизи в розмірі 500 (п'ятсот) грн. 00 коп., моральну шкоду в розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп., а також судові витрати у розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.
В задоволенні інших вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Печерського
районного суду міста Києва К.О. Москаленко