(49083, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 29)
"22" листопада 2017 р. справа № П/811/708/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 липня 2017 року у справі №П/811/708/17
за позовом Приватного підприємства "Світлохім"
до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
встановив:
У квітні 2017 року позивач звернувся до суду першої інстанції із позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0001331200 та №0001341200 від 09 грудня 2016 року.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 липня 2017 року у справі №П/811/708/17 адміністративний позов задоволено.
Постанова мотивована тим, що позивачем, окрім декларування податкового кредиту з ПДВ, дотримано обов'язкових вимог, пов'язаних з формуванням платником податку податкового кредиту та виникненням податкового зобов'язання, оскільки єдиною підставою для цього являється наявність належно оформленої податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН. Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності та йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з цим суб'єктом господарювання було одержання позивачем податкової вигоди. Також, відповідачем не наведено доказів, що договори укладені позивачем з метою, що завідомо суперечить інтересам держави, в т.ч. в частині ухилення від сплати податків та отримання незаконної податкової вигоди.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм чинного законодавства, просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні
адміністративного позову.
Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що аналізом баз даних та податкової звітності за період з 01 липня 2016 року по 31 липня 2016 року ТОВ "Естер-маркет" та наявної податкової інформації встановлено факти реєстрації податкових накладних без реального здійснення господарських операцій, що свідчить про порушення податкового законодавства та залучення суб'єкта до схеми формування штучного податкового кредиту. В ході перевірки, з урахуванням даних податкової звітності, податкових накладних по ланцюгу постачання від контрагентів на ТОВ "Естер-маркет" та в подальшому на ПП "Світлохім" встановлено відсутність фактичної можливості постачання хімічної продукції внаслідок "обриву ланцюга постачання". Первинні бухгалтерські та податкові документи, отримані ПП "Світлохім" від ТОВ "Естер-маркет" по взаємовідносинах за липень 2016 року не мають юридичної сили та доказовості в зв'язку з тим, що діяльність контрагента-постачальника була спрямована на надання податкових вигод та проведення безтоварних операцій.
Позивач та відповідач, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи, в період з 26 жовтня 2016 року по 27 жовтня 2016 року посадовими особами відповідача проведено позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по відносинах з ТОВ "Естер-маркет" (код 40398775) за липень 2016 року, результати якої оформлено актом №20/11-14-00/33860841 від 03 листопада 2016 року.
Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем:
- п.44.1, п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 28 335 грн., в т.ч. за липень 2016 р. в сумі 28 335 грн.;
- п.44.1, п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.201.8, п.201.10, п.201.15 ст.201, п.202.1 ст. 202 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено склад податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2016 р. на суму 71 682 грн.;
- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 76 810 грн., у т.ч. за липень 2016 р. на суму 36 704 грн., за серпень 2016 р. на суму 37 922 грн., за вересень 2016 р. на суму 2 184 грн.
09 грудня 2016 року на підставі акта №20/11-14-00/33860841 від 03 листопада 2016 року відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:
- №0001331200, згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 42 503 грн., в тому числі 28 335 грн. основного платежу, 14 168 грн. штрафних санкцій;
- №0001341200, згідно якого зменшено суму податкового зобов'язання на 76 810 грн. та зменшено суму податкового кредиту на 71 682 грн.
В акті перевірки, на підставі якого прийнято оскаржувані рішення суб'єкта владних повноважень, зазначено, що в ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Відсутність реально вчиненої господарської операції та як наслідок юридична дефектність первинних документів не дозволяє формувати дані податкового обліку та податкової звітності.
Також відповідач в акті перевірки вказує на отримання останнім податкової інформації за 31 серпня 2016 року №59/10-04-15-20-11 від Бориспільського відділення Броварської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області.
Судом встановлено, що позивачем відображено в податковому обліку, а саме віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ взаємовідносини з ТОВ "Естер-маркет" щодо придбання у липні 2016 р. хімічної продукції.
Із матеріалів справи вбачається, що 01 липня 2016 року між ПП "Світлохім" та ТОВ "Естер-маркет" було укладено договір поставки хімічної продукції №010716.
Згідно накладних № 04/07-16 від 04.07.2016 р. ТОВ "Естер-маркет" поставлено кислоту азотну на загальну суму 161 280 грн., в т.ч. ПДВ 26 880 грн., № 06/07-16 від 06.07.2016 р. на загальну суму 161 280 грн., в т.ч. ПДВ 26 880 грн.
Згідно накладної №08/07-16 від 08.07.2016 р. ТОВ "Естер-маркет" поставлено натр їдкий технічний на загальну суму 162 140 грн., в т.ч. ПДВ 27 023,33 грн.
Транспортування товару здійснювалося ФОП ОСОБА_1 на підставі договору транспортного перевезення №02 від 02.01.2015 р.
Отримана кислота азотна в подальшому реалізована Тульчинській філії ТОВ "Терра Фуд", ТОВ "Молочна компанія "Галичина", ПАТ "Дубномолоко", Крижопільській філії ТОВ "Терра Фуд", а натр їдкий технічний - ТОВ "Торфдом-МЧ".
Також, 01 липня 2016 року між ПП "Світлохім" та ТОВ "Естер-маркет" укладено договір на перевезення вантажів № 02/07, згідно якого надано транспортні послуги на загальну суму 115 400 грн., в т.ч. ПДВ 19 233,34 грн.
Оплату товару (послуг) проведено частково в безготівковій формі.
Згідно вимог ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідності ч. 1, 2 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно до вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Аналіз вказаних норм дає підстави вважати, що для віднесення платником податку до податкового кредиту суми ПДВ необхідно, зокрема, підтвердити відповідними бухгалтерськими документами факти отримання товару та його оплати, а також наявність мети отримання товару, пов'язаної із подальшим використанням отриманих товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
З огляду на встановлені обставини справи, враховуючи нормативно-правове регулювання у спірних правовідносинах, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивачем, окрім декларування податкового кредиту з ПДВ, дотримано обов'язкових вимог, пов'язаних з формуванням платником податку податкового кредиту та виникненням податкового зобов'язання.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, що заперечує проти адміністративного позову, не надано доказів, що вищенаведені договори укладені позивачем з метою, що завідомо суперечить інтересам держави, в т.ч. в частині ухилення від сплати податків та отримання незаконної податкової вигоди.
Крім того, посилання відповідача на отримання певної податкової інформації в контексті того, господарська діяльність ТОВ "Естер-маркет" має ознаки нереальності здійснення операцій, не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами в межах цієї адміністративної справи.
Поряд із цим, колегія суддів наголошує на конституційно закріпленому принципі індивідуальності юридичної відповідальності.
Також судом апеляційної інстанції враховується позиція Європейського суду з прав людини, викладена у рішенні від 09 січня 2007 року по справі "Інтерсплав проти України", у відповідності до якої, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. При цьому Суд не прийняв зауваження Уряду щодо загальної практики відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.
У рішенні по справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії" Європейський суд з прав людини зазначив, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника з тим, щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що в товарно-транспортних накладних, наданих позивачем до перевірки, не зазначено певних реквізитів, в спірних правовідносинах може свідчити лише про наявність недоліків в даних документах, які, з огляду на те, що наявні у матеріалах справи докази оцінюються судом в тому числі в сукупності згідно процесуальних правил, визначених статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, не спростовують фактичної можливості здійснення операцій постачання, на що вказує податковий орган в апеляційній скарзі.
У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вастберга таксі Актіеболаг" та Вуліч проти Швеції" суд зазначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".
На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується із обґрунтованим висновком суду першої інстанції стосовно протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 липня 2017 року у справі №П/811/708/17 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку, визначеному ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: В.Є. Чередниченко