21 листопада 2017 року м. Київ К/800/14936/17
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шведа Е.Ю.,
суддів: Голяшкіна О.В.,
Мороза В.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за
касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Хенсфорд-Україна»
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2017 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2017 року
у справі № 826/17193/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хенсфорд-Україна»
до державного реєстратора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Пилипчука Віталія Анатолійовича,
треті особи: Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), комунальне підприємство «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва», Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт»,
про визнання протиправними та скасування рішень,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Хенсфорд-Україна» (далі - Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до державного реєстратора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Пилипчука Віталія Анатолійовича (далі - Державний реєстратор Пилипчук В.А.), треті особи: Публічне акціонерне товариство «Київський річковий порт» (далі - ПАТ «Київпорт»), комунальне підприємство «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» (далі - КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва»), департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав постійного користування земельною ділянкою (з відкриттям розділу) від 20 жовтня 2016 року (індексний номер 31961073), від 14 липня 2016 року (номер запису 17001373), що прийняте Державним реєстратором Пилипчуком В.А. щодо земельної ділянки площею 1,0206 га, кадастровий номер 8000000000:85:330:0002, яка знаходиться у м. Києві, площа Поштова, земельна ділянка 3 (далі - земельна ділянка), права постійного користування якою зареєстровані за ПАТ «Київпорт».
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі Товариство, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані рішення та ухвалити нову постанову у справі - про задоволення позову. Касаційна скарга обґрунтована переважно тим, що на підставі оспорюваних рішень відповідача протиправно зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою за ПАТ «Київпорт», чим порушено законні права та інтереси Товариства.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.
Судами встановлено, що відповідно до наявної у матеріалах справи інформації з Державного реєстру прав (дата формування витягу: 20 жовтня 2016 року, індексний номер документа: 70988243) 14 липня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макаренком Валерієм Михайловичем, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 липня 2016 року, індексний номер 30448127, зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою, загальною площею 1,0206 га, кадастровий номер 8000000000:85:330:0002, за ПАТ «Київпорт» (номер запису про інше речове право: 15384863 (спеціальний розділ).
Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 липня 2016 року, індексний номер 30448127, своєю чергою, прийнято приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макаренком В.М. на підставі акта на право користування землею, серія та номер: 51, виданого 25 квітня 1963 року Київською районною міською Радою депутатів трудящих, та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, серія та номер: НВ-8000321542016, виданого 12 липня 2016 року Головним управління Держгеокадастру у м. Києві.
У матеріалах справи також міститься інформаційна довідка з Державного реєстру прав, видана приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макаренком В.М. 14 липня 2016 року (номер інформаційної довідки 63432997), у якій також міститься інформація про реєстрацію вказаним нотаріусом права постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 8000000000:85:330:0002, за ПАТ «Київський річковий порт» (номер запису про інше речове право: 15384863 (спеціальний розділ).
Таким чином, судами встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою за ПАТ «Київпорт» зареєстровано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макаренком В.М. 14 липня 2016 року.
20 жовтня 2016 року Державний реєстратор Пилипчук В.А., за результатами розгляду заяви представника Київської міської ради від 18 жовтня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняв рішення, індексний номер 31961073, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме про проведення державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:85:330:0002, за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради.
У зв'язку з викладеним, відповідач відкрив розділ у Державному реєстрі прав, у який вніс інформацію про проведену реєстраційну дію. Тобто, 20 жовтня 2016 року Державний реєстратор Пилипчук В.А. здійснив державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради.
Крім того, відповідач, на виконання положень Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок № 1127, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), одночасно із відкриттям розділу у Державному реєстрі прав переніс відомості про інші речові права на земельну ділянку та суб'єктів цих прав, а саме на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 жовтня 2016 року, індексний номер 31961073, вніс до Державного реєстру прав запис про інше речове право, номер запису: 17001373, а саме про право постійного користування ПАТ «Київпорт» земельною ділянкою, яке зареєстровано 14 липня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макаренком В.М.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Державний реєстратор Пилипчук В.А. не приймав рішення про реєстрацію за ПАТ «Київпорт» права постійного користування земельною ділянкою. Відповідачем, у межах своїх повноважень, лише внесено відомості про інше речове право, яке зареєстровано раніше, до відповідного розділу Державного реєстру прав. Водночас, суди попередніх інстанцій не надавали правової оцінки діям та рішенню приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Макаренка В.М. Відповідно, суди дійшли висновку про відсутність необхідності у залученні вказаної особи до участі у справі як співвідповідача, оскільки прийняте ним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 липня 2016 року, індексний номер 30448127, не є не є предметом розгляду у цій справі.
Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій у зв'язку з наступним.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 2, ст. 4, ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 6, ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.
Державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності; 2) речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону; 3) право власності на об'єкт незавершеного будівництва; 4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.
Організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).
Державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником; 4) під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки використовує відомості Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до нього записи про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав; 6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації прав; 7) виготовляє електронні копії документів та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); 8) формує документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав; 9) формує та веде реєстраційні справи у паперовій формі. Ведення реєстраційної справи у паперовій формі здійснюється виключно державними реєстраторами, які перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, за місцезнаходженням відповідного майна; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Згідно з п. 1, п. 20 Порядку № 1127, цей Порядок визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
У разі проведення державної реєстрації права власності на окремий індивідуально визначений об'єкт нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва вперше, у тому числі у результаті поділу, виділу частки з об'єкта нерухомого майна або об'єднання об'єктів нерухомого майна, державний реєстратор за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру прав відкриває новий розділ у цьому Реєстрі з присвоєнням реєстраційного номера об'єкту нерухомого майна, об'єкту незавершеного будівництва та формує реєстраційну справу відповідно до законодавства.
За наявності зареєстрованих речових прав на такий об'єкт нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва або обтяжень таких прав у спеціальному розділі Державного реєстру прав, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек державний реєстратор одночасно з відкриттям розділу у Державному реєстрі прав переносить такі відомості про речові права на таке майно та їх обтяження, про суб'єктів цих прав до відповідного відкритого розділу.
Як установлено судами попередніх інстанцій, право постійного користування земельною ділянкою, загальною площею 1,0206 га, кадастровий номер 8000000000:85:330:0002, за ПАТ «Київпорт» (номер запису про інше речове право: 15384863 (спеціальний розділ) зареєстровано 14 липня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макаренком В.М. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 липня 2016 року, індексний номер 30448127. Вказане рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Макаренка В.М. не оспорюється позивачем у межах цієї справи, а тому суди обґрунтовано не надавали йому правової оцінки та не залучили Макаренка В.М. до участі у справі як відповідача.
Водночас, на підставі оспорюваного у справі рішення від 20 жовтня 2016 року (індексний номер 31961073) Державний реєстратор Пилипчук В.А. здійснив державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:85:330:0002, за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради. Тоді як на виконання положень Порядку № 1127 одночасно із відкриттям нового розділу у Державному реєстрі прав відповідач 20 жовтня 2016 року лише переніс відомості про інші речові права на земельну ділянку - про право постійного користування ПАТ «Київпорт» земельною ділянкою (номер запису: 17001373), яке зареєстровано 14 липня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макаренком В.М.
За правилами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Таким чином, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Тобто, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке порушує безпосередньо права чи обов'язки позивача.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що відповідач оспорюваними у справі рішеннями не здійснював реєстрацію права постійного користування ПАТ «Київпорт» земельною ділянкою, а тому позовні вимоги Товариства про визнання протиправними цих рішень Державного реєстратора Пилипчука В.А. та їх скасування, як таких, що порушують права позивача, є необґрунтованими та правильно залишені судами попередніх інстанцій без задоволення.
За таких обставин, суди попередніх інстанцій прийняли обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хенсфорд-Україна» залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: