20 листопада 2017 р.Справа № 2-а-4217/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Донець Л.О.
Суддів: Бенедик А.П. , Мельнікової Л.В.
за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Буринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на ухвалу Буринського районного суду Сумської області від 11.08.2017р. по справі № 2-а-4217/11 за заявою ОСОБА_1 по справі
за позовом ОСОБА_2
до Буринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області
про визнання дій незаконними та про перерахунок та виплату пенсії,
05.07.2017 року ОСОБА_1 (далі - заявник) звернулася до суду з заявою про заміну сторони стягувача ОСОБА_2 у провадженні щодо виконання судового рішення у справі № 2а-4217/2011 його правонаступником ОСОБА_1.
Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 11.08.2017 року заяву ОСОБА_1 про зміну сторони у виконавчому провадженні задоволено частково.
Замінено позивача ОСОБА_2 його правонаступником - ОСОБА_1 по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Буринському районі Сумської області про визнання дій незаконними та про перерахунок та виплату пенсій.
В задоволенні решти вимог відмовлено.
Відповідач, не погодившись з судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, та постановлення ухвали з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанцій встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що постановою Буринського районного суду Сумської області від 20.09.2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 (далі - позивач) до Управління Пенсійного фонду України в Буринському районі Сумської області (далі - відповідач) про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Буринському районі Сумської області неправомірними щодо призначення та виплати ОСОБА_2. пенсії всупереч вимогам ст..ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в період з 25.02.201 року по 19.06.2011 рік
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Буринському районі Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 25.02.201 р. по 19.06.2011 р. відповідно до вимог ст.ст. 50,54 п.3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", щодо мінімального розміру державної пенсії не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплатою недоотриманих сум пенсії за результатами здійсненого перерахунку за період з 25.02.2011 р. по 19.06.2011 р..
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2011 апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Буринському районі Сумської області залишено без задоволення. Постанову Буринського районного суду Сумської області від 20.09.2011р. по справі № 2а-4217/11/1802 залишено без змін.
На виконання вищевказаних судових рішень, відповідачем було здійснено нарахування недоотриманої пенсії позивачу в сумі 3536 грн. 18 коп..
07.11.2016 року позивач по справі ОСОБА_2 помер. Спадщину прийняла його дружина ОСОБА_1 в силу ч. 3 ст.1268 ЦК України.
Задовольнивши заяву ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявниця вправі вжити заходи для виконання рішення суду, оскільки остання є законним правонаступником померлого позивача.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно ст.1 Закону України від 21.04.1999 року № 606-14 "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 264 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.
З положень ч. 5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Статтею 1227 ЦК України визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Згідно зі ст.52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 1219 Цивільного кодексу України, не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Як вбачається із матеріалів справи відповідачем було здійснено нарахування недотриманої пенсії позивачу в сумі 3 536 грн. 18 коп.
В своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що заміна сторони виконавчого провадження може відбуватись лише у відкритому виконавчому провадженні.
Матеріали справи не містять доказів щодо відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню судового рішення у справі № 2а-4217/2011.
Заявник, як член родини померлого ОСОБА_2, має право на отримання вказаної суми в порядку передбаченому статтею 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Відповідно до положень ст. 1227 ЦК України соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Тобто, така заміна сторони відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті особи, і її заміна належною стороною проводиться відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Так, відповідно до ч. 2 вказаної статті, 2, члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 20.11.2013 року по справі № 6-122цс13.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла до висновку про необгрунтованість заявлених вимог, та вважає за можливе відмовити в їх задоволенні, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи. Крім того, зробив помилковий висновок про заміну сторони у справі, чим порушив норми процесуального права, а саме ст.. 55 КАС України, яка каже, що допускаються вчинення процесуального правонаступництва тільки на стадії адміністративного процесу, тоді як за матеріалами справи судовий розгляд завершений постановленням судового рішення.
В силу приписів ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалось.
Згідно до ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Згідно до п.6 ч.1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.
Колегія суддів, дійшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Апеляційну скаргу Буринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області задовольнити.
Ухвалу Буринського районного суду Сумської області від 11.08.2017 р. по справі № 2-а-4217/11 скасувати.
Прийняти нову ухвалу, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Донець Л.О.
Судді Бенедик А.П. Мельнікова Л.В.
Повний текст ухвали виготовлений 27.11.2017 р.