Справа: № 823/869/17 Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
Іменем України
22 листопада 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Глущенко Я.Б.,
суддів Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є.,
секретаря Андрієнко Н.А.,
за участю:
представника позивача: Шеховцової В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Енергопроект» до Управління Пенсійного фонду України у м. Черкасах Черкаської області про скасування повідомлень, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Харківський науково - дослідний та проектно - конструкторський інститут «Енергопроект» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року, -
ВАТ «Енергопроект» (нове найменування ПАТ «Харківський науково - дослідний та проектно - конструкторський інститут «Енергопроект») звернулося у суд із позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Черкасах Черкаської області, у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило: скасувати повідомлення відповідача про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за квітень - серпень 2017 року на загальну суму 4387 грн. 90 коп.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення - про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов до висновку, що спірні повідомлення не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків позивача чи суб'єктів владних повноважень, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.
З такими висновками суду не можна не погодитися.
Колегією суддів установлено, що позивачем - правонаступником Харківського державного науково-дослідного та проектно-конструкторського інституту «Енергопроект», до Московського управління Пенсійного фонду України м. Харкова було надано довідку від 08.05.2003 № 22110/22125-11-85 про підтвердження наукового стажу працівника ОСОБА_3, на підставі якої їй була призначена наукова пенсія.
Згідно довідки Харківського науково-дослідного і проектно-конструкторського інституту «Енергопроект», у період роботи ОСОБА_3 інститут був державним підприємством до 22.01.1998, займався науково-технічною діяльністю, виконуючи проектно-конструкторські роботи для ТЕС та АЕС.
Листами Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 18.05.2017 № 2810/48-03, 19.06.2017 № 5017/48-03, від 14.07.2017 № 6478/48-03, від 18.08.2017 № 8395/48-03 позивач отримав, зокрема, повідомлення УПФУ в м. Черкасах про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за квітень, травень, червень, липень, серпень 2017 року на загальну суму 4387,90 грн.
У цих повідомленнях зазначається про необхідність відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, по колишньому працівнику позивача ОСОБА_3, в яких визначено частку сплати позивача у розмірі 100%.
Не погоджуючись з вказаними повідомленнями, позивач звернувся у суд із даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Так, звертаючись до адміністративного суду з вимогою про скасування повідомлень управління Пенсійного фонду, позивач скористався гарантованим Конституцією України правом на звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод.
Вказаний принцип також закріплений в частині 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, який визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Виходячи із положень статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Із наведених норм права вбачається, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Проте ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
У свою чергу, неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.
Так, з 01 січня 2017 року набрали чинності положення частини 6 статті 37 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», відповідно до яких різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних, комунальних наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, а також інших наукових установ, які згідно із статтею 12 цього Закону включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, - за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням надходжень від сплати єдиного внеску у розмірі, встановленому частиною дев'ятою статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" для цієї категорії працівників; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів.
Відповідно до абз. 2 п. 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується відповідно до умов, передбачених Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність».
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372 (далі - Порядок № 372) за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.
Фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації.
Згідно пункту 5 Порядку № 372 розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.
Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.
Пунктами 8, 9 Порядку № 372 визначено, що у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.
Отже, із наведених вимог чинного законодавства убачається, що дії управління Пенсійного фонду щодо надсилання повідомлень про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, є службовою діяльністю управління на виконання своїх професійних обов'язків.
При цьому, вказані повідомлення носять інформаційний характер, та самі по собі не створюють для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків, і відповідно такі повідомлення не порушують права останнього.
З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується із висновку суду першої інстанції щодо того, що доводи позивача про необґрунтованість таких повідомлень мають розглядатись в рамках розгляду адміністративної справи про стягнення заборгованості з відшкодування різниці пенсії, призначеної науковим працівникам відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленої згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відтак, оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, а оскаржувані повідомлення в даному випадку не породжують для останнього настання будь-яких юридичних наслідків і безпосередньо не впливають на його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права. Тому, відсутні підстави для задоволення вимог апелянта.
Отже, рішення місцевого суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін на підставі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 206, 212, 254, КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Харківський науково - дослідний та проектно - конструкторський інститут «Енергопроект» залишити без задоволення.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко
суддя О.М. Кузьмишина
суддяО.Є. Пилипенко
(Повний текст ухвали виготовлено 27 листопада 2017 року.)