22 листопада 2017 р.Справа № 816/2077/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді Бартош Н.С.,
Суддів: Русанової В.Б., Курило Л.В.
при секретарі Дудка О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2017р. по справі № 816/2077/15
за позовом Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області
до Публічного акціонерного товариства «Завод Лтава»
про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,
Позивач, Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив відшкодувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2 за лютий, березень, квітень 2015 року у розмірі 70308,25 грн.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.07.2015 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2015 р., адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві до ПАТ «Завод «Лтава» про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій задоволено частково: стягнуто з ПАТ «Завод «Лтава» (код ЄДРПОУ 14308479) на користь Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві (код ЄДРПОУ 22529735) невідшкодовану суму витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2, в сумі 61526,17 грн.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.08.2017 р. касаційну скаргу ПАТ «Завод «Лтава» та Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві задоволено частково: постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.07.2015 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2015 р. скасовано в частині позовних вимог про стягнення 33135,04 грн. витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в цій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2017р. по справі № 816/2077/15 в задоволенні позовних вимог (в частині, що розглядалася судом після направлення справи на новий розгляд) відмовлено.
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2017р. по справі № 816/2077/15 та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Відповідач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення та просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ «Завод «Лтава» (код ЄДРПОУ 14308479) зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві.
Також судом першої інстанції встановлено, що позивачем включено до розрахунків суми витрат на виплату і доставку пільгових пенсій гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і у зв'язку з несплатою підприємством відповідача відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій вказаним особам позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що відповідач не є правонаступником заводу «Комплект» виробничого об'єднання «Лтава», а матеріалами справи підтверджено, що пільговий стаж гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 складається з періодів роботи саме на згаданому заводі, а тому суд першої інстанції дійшов висновку, що у ПАТ «Завод «Лтава» відсутній обов'язок з відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пільгових пенсій зазначеним громадянам.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
В доводах апеляційної скарги позивач по справі зазначив, що відповідно до п. п. «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць. В порушення вказаних норм відповідач не відшкодував витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за лютий-квітень 2015 року, в зв'язку з чим утворилась заборгованість. При цьому, апелянт зазначив, ПАТ «Завод «Лтава» є правонаступником прав та обов'язків Полтавського заводу «Комплект» ДВО «Лтава», а тому вважає, що у підприємства позивача існує обов'язок щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій вказаним вище пенсіонерам.
Колегія суддів зазначає, що ч. 5 ст. 227 КАС України передбачено, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.
Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 10.08.2017 р. зазначив, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 р. у справі № 1622/2а-349/11 зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Октябрського району м. Полтави призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 «Виробництв, робіт, професій посад і показників на роботах із шкідливими і важкими у мовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» та згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 28.09.2010 р.. На виконання зазначеного судового рішення ОСОБА_2 з 28.09.2010 р. призначено пенсію за віком на пільгових умовах. При цьому, до пільгового стажу ОСОБА_2 зараховано роботу на Заводі «Комплект» Виробничого об'єднання «Лтава» з 01.06.1981 р. по 22.08.1993 р.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2012 р. у справі № 2а-3509/11/1609 зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Полтава вирішити питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах за списком № 2 з урахуванням її стажу роботи на посаді пресувальника виробів із пластмас з 01.03.1985 р. по 01.04.1989 р. та з 01.04.1989 р. по 12.08.1996 р. на посаді ливарника пластмас Заводу «Комплект» Виробничого об'єднання «Лтава». На виконання зазначеного судового рішення ОСОБА_1 з 22.10.2010 р. призначено пенсію за віком на пільгових умовах. До пільгового стажу ОСОБА_1 зараховано роботу на Заводі «Комплект» Виробничого об'єднання «Лтава».
При цьому, судами залишилось поза увагою, що ОСОБА_3, відповідно до трудової книжки, з 01.02.1986 р. по 01.10.1996 р. працювала на посаді контролера по металопокриттю з присвоєнням 2 розряду на Заводі «Комплект» Виробничого об'єднання «Лтава».
Тобто, громадяни ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 здобули стаж, необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах, працюючи на Заводі «Комплект» Виробничого об'єднання «Лтава». При цьому судами по пенсіонерам ОСОБА_2 та ОСОБА_1.у відшкодуванні витрат на виплату та доставку пенсії відмовлено, а по пенсіонеру ОСОБА_3 позов задоволено.
Відповідач ПАТ «Завод «Лтава» заперечує факт того, що він є правонаступником Заводу «Комплект» ВО «Лтава», в свою чергу Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві в обґрунтування позову зазначає, що Завод «Комплект» входив до складу Полтавського виробничого об'єднання «Лтава» і відповідач є його правонаступником.
Судовим розглядом встановлено, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2012 р. у справі № 2а/3509/11/1609 за позовом ОСОБА_1 зобов'язано управління Пенсійного фонду Київського району в м. Полтаві вирішити питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах за списком 2 з урахуванням її стажу роботи на посаді пресувальника виробів із пластмас з 01.03.1985 р. по 01.04.1989 р., та з 01.04.1989 р. по 12.08.1996 р. на посаді ливарника пластмас заводу «Комплект» виробничого об'єднання «Лтава» (т. 1, а.с. 94-95).
Копією протоколу від 04.06.2013 р. № 94540 (т. 1, а.с. 89) підтверджено, що загальний пільговий стаж ОСОБА_1 за списком № 2 становить 11 років 5 місяців 12 дні. При цьому за змістом розрахунку стажу та відомості про розподіл пільгового стажу (т. 1, а.с. 89 зворотній бік), до даного періоду пільгового стажу зараховано роботу ОСОБА_1 виключно на Полтавському АТ «Лтава» у період з 01.03.1985 р. по 12.08.1996 р.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 р. у справі № 1622/2а-349/11 (т. 1, а.с. 125-133) задоволено частково позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області, комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Полтавській області, управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві, за участю третьої особи - ПАТ «Завод «Лтава» про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області, управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві щодо відмови в призначенні, нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах; скасовано рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Полтавській області від 06.12.2010 р. № 249 про результати розгляду заяви ОСОБА_2 щодо відсутності достатніх підстав для вирішення питання про підтвердження роботи ОСОБА_2 з 01.06.1981 р. по 22.08.1993 р., передбаченої п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області підтвердити стаж роботи ОСОБА_2 з 01.06.1981 р. по 22.08.1993 р., як такий, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 «Виробництв, робіт, професій посад та показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» та згідно із п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язано управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 «Виробництв, робіт, професій посад і показників на роботах із шкідливими і важкими у мовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає прав на пенсію за віком на пільгових умовах» та згідно із п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 28.09.2010 р.
До пільгового стажу гр. ОСОБА_2 зараховано період роботи останнього на заводі «Комплект» виробничого об'єднання «Лтава» з 01.06.1981 р. по 22.08.1993 р. на посаді шліфувальника абразивними кругами сухим способом по металу та інструменту, інструментальної дільниці № 40, що підтверджено залученими до матеріалів справи копіями протоколу від 11.12.2012 р. № 1822, розпорядження від 11.12.2012 р. № 1822 (т. 1, а.с. 122-123).
Постановою Київського районного суду м. Полтави від 27.10.2014 р. у справі № 552/6264/14-а (з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від 30.10.2014 р.), залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2014 р., зобов'язано управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві призначити ОСОБА_3 з 25.11.2013 р. пенсію відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (т. 1, а.с. 73-76).
Копією протоколу від 22.01.2015 р. № 95271 (т. 1, а.с. 71) підтверджено, що загальний пільговий стаж ОСОБА_3 за списком № 2 становить 10 років 8 місяців 1 день. При цьому за змістом розрахунку стажу та відомості про розподіл пільгового стажу (т. 1, а.с. 71 зворотній бік), до даного періоду пільгового стажу зараховано роботу ОСОБА_3 виключно у період з 01.02.1986 р. по 01.10.1996 р.
Залученою до матеріалів справи копією трудової книжки ОСОБА_3 підтверджено, що остання у період з 24.12.1985 р. по 01.10.1996 р. працювала на заводі «Комплект» виробничого об'єднання «Лтава», від імені якого здійснені та завірені печаткою підприємства записи у трудовій книжці (т. 3, а.с. 31-33).
У зв'язку з цим, судом першої інстанції зроблений висновок, що матеріалами справи підтверджено, що до пільгового трудового стажу, який дає право для призначення пенсії за списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 зараховані періоди роботи на заводі «Комплект» виробничого об'єднання «Лтава».
У відповідності до положень ст. 254 КАС України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлені ці обставини.
В силу наведеної норми процесуального закону обставини, встановлені судовими рішеннями у вказаних адміністративних справах, що набрали законної сили, мають преюдиційне значення при вирішенні спору у цій справі, оскільки, постановляючи такі рішення, суд встановив наявність підстав для виплати пенсій, призначених гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_1, ОСОБА_3
Однак, вказаними рішенням не встановлено будь-яких фактів правонаступництва заводу «Комплект» виробничого об'єднання «Лтава», а лише зобов'язано Пенсійні органи призначити, нарахувати та виплачувати пенсію вказаним вище громадянам за віком на пільгових умовах за Списком № 2 «Виробництв, робіт, професій посад і показників на роботах із шкідливими і важкими у мовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає прав на пенсію за віком на пільгових умовах» та згідно із п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Судовим розглядом встановлено, що при складанні розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, позивач виходив з того, що ПАТ «Завод «Лтава» має відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати на виплату і доставку пільгових пенсій гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_1, ОСОБА_3 В обґрунтування своїх доводів стверджує, що завод «Комплект» є філією Полтавського електромеханічного заводу, правонаступником якого стало ВАТ «Лтава» та, в подальшому - ПАТ «Завод «Лтава».
В свою чергу, відповідач зазначені доводи заперечує, посилаючись на те, що Полтавське виробниче об'єднання «Лтава», до складу якого входив завод «Комплект», ліквідовано у 2006 році без визначення правонаступника.
Колегія суддів зазначає, що Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663.
Згідно з пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
У відповідності до приписів пункту 6.4 вищезазначеної Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України).
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин (абз. 2 п. 6.8 Інструкції).
При цьому, як встановлено пунктом 6.3 зазначеної вище Інструкції, у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.
Також за правилами абз. 2 п. 6.9 Інструкції, у разі ліквідації підприємства без правонаступників повідомлення для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням ліквідованого підприємства не направляється.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України від 26.10.1994 р. №1384а на базі Полтавського електромеханічного заводу створено ВАТ «Лтава».
Відповідно до пункту 3.3. Статуту ВАТ «Лтава», затвердженого першим заступником Міністра машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України 25.10.1994 р. та зареєстрованого розпорядженням виконавчого комітету міської ради народних депутатів м. Полтаві від 29.11.1994 р. № 989-р, ВАТ «Лтава» є правонаступником державного підприємства «Полтавський електромеханічний завод».
Згідно копії наказу виробничого об'єднання «Лтава» від 29.08.1979 р. №758»а» «О преобразовании филиала ПЭМЗ в завод «Комплект», з 01.08.1979 р. філію Полтавського електромеханічного заводу перейменовано на Полтавський завод «Комплект» виробничого об'єднання «Лтава». Наказ підписано генеральним директором виробничого об'єднання «Лтава».
Аналізуючи зміст цього наказу, колегія суддів звертає увагу на приписи Положення про виробниче об'єднання (комбінат), затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 27.03.1974 р. № 212, яким було врегульовано питання діяльності виробничого об'єднання в СРСР та союзних республіках.
Так, відповідно до пункту 1 вказаного Положення, виробниче об'єднання (комбінат) являє собою єдиний виробничо-господарський комплекс, до складу якого входять фабрики, заводи, науково-дослідні, конструкторські, проектно-конструкторські, технологічні організації та інші виробничі одиниці.
Виробничі одиниці, що входять до складу виробничого об'єднання (комбінату), не є юридичними особами і на них не поширюється дія Положення про соціалістичне державне виробниче підприємство.
Згідно з пунктом 8 Положення № 212, об'єднання є юридичною особою з дня затвердження статуту.
Виробнича одиниця має своє найменування, в якому повинно бути вказано і найменування виробничого об'єднання (комбінату), до складу якого вона входить (пункт 10 Положення про виробниче об'єднання (комбінат)).
Таким чином, завод «Комплект» входив до складу Полтавського виробничого об'єднання «Лтава» на правах виробничої одиниці та був підпорядкований саме виробничому об'єднанню «Лтава», а не державному підприємству «Полтавський електромеханічний завод».
З досліджених документів, судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1, ОСОБА_3 працювали на заводі «Комплект», який був виробничою одиницею виробничого об'єднання «Лтава» без статуту юридичної особи, як це передбачено пунктом 1 Положення про виробниче об'єднання (комбінат), затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 27.03.1974 р. № 212.
Дійсно, згідно зі ст. 23 ЦК Української РСР юридичними особами визнаються організації, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражі або в третейському суді. Статтею 31 ЦК Української РСР встановлено, що юридична особа може відкривати філіали і представництва в порядку, встановленому законодавством Союзу РСР або Української РСР.
Керівник філіалу або представництва діє на підставі довіреності, одержаної від відповідної юридичної особи.
У системному зв'язку з наведеними нормами Цивільного кодексу Української РСР, колегія суддів враховує приписи пункту 38 Положення про виробниче об'єднання (комбінат), відповідно до якого майно виробничого об'єднання (комбінату) складається з основних і оборотних коштів, що утворюють його статутний фонд, а також з фондів та іншого майна, закріпленого за об'єднанням.
Майно, закріплене за об'єднанням, відображається на його самостійному балансі.
Згідно розпорядження Виконавчого комітету Полтавської міської ради народних депутатів від 27.02.1992 р. №149-р зареєстровано Полтавське державне виробниче об'єднання «Лтава».
За змістом пункту 1.2. Статуту Полтавського виробничого об'єднання «Лтава», затвердженого Головою Державного комітету України по оборонній промисловості і машинобудуванню 19.11.1991 р., об'єднання є виробничим комплексом підприємств, яке здійснює спільну діяльність на основі централізації делегованих йому учасниками об'єднання функцій науково-технічного і виробничого розвитку, а також інвестиційної, зовнішньоекономічної і іншої діяльності.
Пунктом 1.4. Статуту Полтавського виробничого об'єднання «Лтава» визначено, що до складу об'єднання за рішенням трудових колективів входять: Полтавський електромеханічний завод - головне самостійне підприємство; Завод «Комплект» м. Полтава (без права юридичної особи); Завод «Сектор» м. Жмеринка Вінницької області; СКБ при Полтавському електромеханічному заводі; Зіньківська філія Полтавського електромеханічного заводу, м. Зіньків Полтавської області; Техніко-торгівельний центр «Електроніка», м. Полтава. Вказані підприємства наділені правами юридичної особи.
Таким чином, Завод «Комплект» у 1992 році ввійшов до складу Полтавського виробничого об'єднання «Лтава» на правах самостійної організаційної одиниці, хоча і без права юридичної особи.
При цьому, колегія суддів враховує, що відповідно до пункту 1.1. Статуту ПАТ «Завод «Лтава», останнє є правонаступником всіх прав та обов'язків ВАТ «Лтава», заснованого на виконання наказу Мінмашпрому України від 26.10.1994 р. № 1384а та на підставі Указу Президента України від 15.06.1993 р. № 210/93 «Про корпоратизацію державних підприємств» шляхом перетворення ДП «Полтавський електромеханічний завод» у ВАТ «Лтава» та перейменовано в ПАТ «Завод «Лтава» на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р.
Відповідно до наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України від 26.10.1994 р. № 1384а та Статуту ВАТ «Лтава», останнє засновано шляхом перетворення ДП «Полтавський електромеханічний завод» у відкрите акціонерне товариство та є правонаступником ДП «Полтавський електромеханічний завод».
При цьому, вказані документи не містять жодних посилань на те, що на момент створення ВАТ «Лтава» до складу ДП «Полтавський електромеханічний завод» входив завод «Комплект» виробничого об'єднання «Лтава».
У 1992 році завод «Комплект» ввійшов до складу Полтавського державного виробничого об'єднання «Лтава». У свою чергу, на базі державного підприємства «Полтавський електромеханічний завод» у 1994 році створено ВАТ «Лтава», що стало правонаступником Полтавського електромеханічного заводу.
Полтавське державне виробниче об'єднання «Лтава» припинено за судовим рішенням від 30.03.2006 р. без визначення правонаступників, що підтверджено наявною в матеріалах справи копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а ВАТ «Лтава» у 2011 році перейменовано на ПАТ «Завод «Лтава».
Отже, ПАТ «Завод «Лтава» не є правонаступником заводу «Комплект», оскільки останній, будучи відокремленою виробничою одиницею без права юридичної особи, припинив свою діяльність разом з припиненням Полтавського державного виробничого об'єднання «Лтава» 30.03.2006 р. В свою чергу, позивачем доказів, які б підтверджували факт правонаступництва надано не було.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання заявника апеляційної скарги на наявність обов'язку ВАТ «Лтава» відшкодовувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій особам, які працювали на Заводі «Комплект» виробничого об'єднання «Лтава», а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги його не спростовують.
Враховуючи те, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2017р. по справі № 816/2077/15 прийнята з дотриманням норм матеріального права, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2017р. по справі № 816/2077/15 - залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2017р. по справі № 816/2077/15 за позовом Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області до Публічного акціонерного товариства «Завод Лтава» про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.
Головуючий суддя (підпис)Бартош Н.С.
Судді(підпис) (підпис) Русанова В.Б. Курило Л.В.
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 27.11.2017 року.