20 листопада 2017 р.Справа № 820/77/16
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Старостіна В.В.
Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С.
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І. Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2017р. по справі № 820/77/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колодязнянське"
до Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Колодязнянське», звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Салтівської об'єднаної державною податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Харківській області від 26.08.2015 року: № 0000012200 форма «Р» про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 451 809,50 грн; № 0000022200 форма «В4» про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 120 528,00 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.2016 року по справі № 820/77/16 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.2016 року по справі № 820/77/16 залишено без змін.
22.09.2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2017 року по справі № 820/77/16 адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Позивач не скористався своїм правом на подання заперечень на апеляційну скаргу.
Справа розглядається в порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Колодязнянське» (далі - ТОВ «Колодязнянське») зареєстровано як юридична особа (т. 7 а.с. 18-21), перебувала на обліку на час спірних правовідносин в Куп'янській ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області (правонаступником якої є Салтівська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області) як платник податків, є платником податку на додану вартість (т. 7 а.с. 17), а також платником сільськогосподарського податку.
Згідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формування, видами діяльності ТОВ «Колодязнянське» є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); вирощування овочів і баштанних культур, конеплодів і бульбоплодів; вирощування інших однорідних і дворічних культур; розведення великої рогатої худоби молочних порід; розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів; розведення коней та інших тварин родини конячих; розведення овець і кіз; розведення свиней; розведення інших тварин; допоміжна діяльність у рослинництві; допоміжна діяльність у тваринництві; післяурожайна діяльність; виробництво м'яса; виробництво цукру; виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; виробництво готових кормів для домашніх тварин; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами; надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; інший пасажирський наземний транспорт, н. в. і. у.; вантажний автомобільний транспорт; надання послуг перевезення речей (переїзду); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; надання в оренду вантажних автомобілів (т. 7 а.с. 18-21).
Куп'янською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Колодязнянське» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2013 року по 31.03.2015 року.
За результатами документальної позапланової виїзної перевірки складений акт № 37/20-26-22-09-30885580 від 04.08.2015 року (т. 1 а.с. 23-92), відповідно до висновків якого встановлено порушення вимог, зокрема, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ за період з 01.07.2013 року по 31.03.2015 року в сумі 34 018,00 грн, в т.ч. занижено ПДВ за червень 2014 на 6 543,00 грн, за серпень 2014 року на 1 644,00 грн, за вересень 2014 на 220,00 грн, за грудень 2014 на 9 516,00 грн, за лютий 2015 на 29 534,00 грн, за березень 2015 року на 6 302,00 грн та занижено суму ПДВ за жовтень 2014 року на 9 697,00 грн та листопад 2014 року на 10 044,00 грн; п. 44.1 ст. 44, п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 209.2, п.п. 209.15.1 ст. 209.15 ст. 209, п. 15 підрозділу 2 розділу XX ПК України, в результаті чого встановлено заниження суми ПДВ за податковою декларацією з податку на додану вартість 0121 (ст. 209 ПК України), яка в поточному звітному періоді підлягає нарахуванню та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства за період з 01.07.2013 року по 31.03.2015 року в сумі 2 267 189,00 грн, в т.ч. за вересень 2014 на 1 017 912,00 грн, за жовтень - на 955 179,00 грн, за листопад 2014 на 93 623,00 грн, за січень 2015 на 17 297,00 грн, за лютий на 28 766,00 грн, за березень 2015 на 154 412,00 грн; п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого встановлено завищення задекларованого показника по рядку 19 Декларації «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного періоду» та відповідно встановлено зменшення задекларованого показника по рядку 24 Декларацій з ПДВ скороченої (ст. 209 ПК України) «Перевищення суми податкового кредиту над сумою податкового зобов'язання звітного періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» за березень 2015 року на 120 528,00 грн.
На зазначений акт документальної позапланової виїзної перевірки позивачем до Куп'янської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області подано заперечення.
За результатами розгляду заперечень на акт перевірки Куп'янською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області надано відповідь, що відображена в листі № 496/10/20-26-22-09 від 20.08.2015 року, в якій залишено без змін висновки акту перевірки (т. 1 а.с. 10-110).
На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Куп'янською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:
- № 00000012200 від 26.08.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 3 451 810,50 грн, в т.ч. за основним платежем - 2 301 207,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями - 1 150 603,50 грн (т. 1 а. с. 111);
- № 00000022200 від 26.08.2015 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 120 528,00 грн (т. 1 а. с. 112).
Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до ГУ ДФС у Харківській області.
Рішенням ГУ ДФС у Харківській області № 3444/10/20-40-10-04-14 від 19.10.2015 року оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишена без змін, а скаргу ТОВ «Колодязнянське» залишено без задоволення (т. 1 а.с. 113-116).
Рішення ГУ ДФС у Харківській області оскаржено ТОВ «Колодязнянське» до ДФС України, але оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу залишено без задоволення у відповідності до рішенням ДФС України № 27484/6/99-99-10-01-04-25 від 23.12.2015 року (т. 1 а.с. 117-119).
Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано та в судовому порядку не встановлено доказів на підтвердження, викладених в акті перевірки, висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Як вбачається зі змісту акту перевірки, при визначені податковим органом висновків про нереальність господарських операцій по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Престиж10» в період травень- червень 2014 року, ТОВ «Фортуна Х» в період серпень-листопад 2014 року, ТОВ «Прометей Х» за період лютий-березень 2015 року, відповідач керувався висновками актів Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області: № 1146/20-38-22-01-04/37093991 від 14.08.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної перевірки щодо підтвердження господарських відносин ТОВ «Престиж 10» із платниками податків ТОВ «Барилит Плюс» за травень 2014 року, з ТОВ «Талис Плюс» за червень 2014 року, ТОВ «КИЇВ ЛІКВІД ПЕТРОЛІУМ» за квітень 2014 року»; № 706/20-38-22-01-04/37365142 від 25.02.2015 року «Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фортуна Х» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Нафтова компанія Партнер» за період серпень 2014 року та відображено в податковій звітності, № 723/20-38-22-01-04/37365142 від 26.02.2015 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фортуна Х» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Азонтес» за період вересень 2014 року та ТОВ «Донмас» за період жовтень 2014 року та відображення в податковій звітності», № 2082/20-38-22-03-08/37365142 від 19.06.2015 року «Про результати проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Фортуна Х» щодо документального підтвердження реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку з ПДВ листопад 2014 рік з питань взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Тановер», ТОВ «ТД «Есат», ПП «Св-Пак» за період листопад 2014 року», № 882/20-38-15-01-09/37365142 від 10.03.2015 року «Про результати проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Фортуна Х» щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків ТОВ «ДОНМАС» в частині податкових накладних виписаних у грудні 2014 року та ТОВ «ТАНОВЕР» в частині податкових накладних виписаних у листопаді 2014 року за рахунок яких сформовано податковий кредит ТОВ «Фортуна Х» за грудень 2014 року; № 2027/20-38-22-01-04 від 12.06.2015 року «Про результати проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Прометей Х» щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Нафтакомпані» за період лютий 2015 року та відображено в податковій звітності», № 2106/20-38-22-01-04 від 24.06.2015 року «Про результати проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Прометей Х» щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Капітал Х» за період березень 2015 року та відображено в податковій звітності».
Між ТОВ «Колодязнянське» (покупець) та ТОВ «Престиж10» (продавець), укладено договір поставки нафтопродуктів №36 від 01.02.2013 року та додаткову угоду від 31.12.2013 року (т. 1 а.с. 152-153). Згідно до п. 1.1 зазначеного договору поставки визначено, що продавець приймає на себе зобов'язання передати покупцю у власність нафтопродукти, а покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар. Відповідно до п.п. 2.1 вказаного договору поставки - товар, вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно умов договору.
На підтвердження факту придбання та сплати за вказаним договором поставки ПММ матеріалів позивачем до матеріалів справи надано податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти), акти приймання нафтопродуктів, розрахунки, платіжні доручення (т. 1 а.с. 174-188, т. 2 а.с. 9-22).
На підтвердження оприбуткування придбаних ПММ позивачем до матеріалів справи надано оборотно-сальдові відомості по рахунку 631, по рахунку 3711, за період травень-червень 2014 року (т. 1 а.с. 154-157), а також на підтвердження зберігання в ємностях, що є власністю позивача, позивачем надано градуйовані таблиці (т. 6 а.с. 148-161).
Також на підтвердження використання придбаних ПММ у власній господарській діяльності позивачем до матеріалів справи надано оборотно-сальдові відомості по рахунку 10, по рахунку 203 за період травень-червень 2014 року, витяг з журналу реєстрації довіреностей, лимітно-забірні картки (т. 1 а.с. 158-166, 169-173, 189-250, т. 2 а.с. 1-8, 23-76).
Між ТОВ «Колодязнянське» (покупець) та ТОВ «Фортуна Х» (продавець), укладено договір поставки нафтопродуктів № 2/14 від 01.07.2014 року (т. 2 а.с. 77). Згідно п. 1.1 зазначеного договору поставки визначено, що продавець приймає на себе зобов'язання передати покупцю у власність нафтопродукти, а покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар. Відповідно до п.п. 2.1 вказаного договору поставки - товар, вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно умов договору.
На підтвердження факту придбання та сплати за вказаним договором поставки ПММ позивачем до матеріалів справи надано податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти), акти приймання нафтопродуктів, розрахунки, платіжні доручення (т. 3 а.с. 94-250, т. 3 а.с. 1-48).
На підтвердження оприбуткування придбаних ПММ позивачем до матеріалів справи надано оборотно-сальдові відомості по рахунку 631, по рахунку 3711, за період серпень-листопад 2014 року (т. 2 а.с. 78-82).
Також на підтвердження використання придбаних ПММ у власній господарській діяльності позивачем до матеріалів справи надано оборотно-сальдові відомості по рахунку 10, по рахунку 203 за період серпень-листопад 2014 року, витяг з журналу реєстрації довіреностей, лимітно-забірні картки (т. 2 а.с. 83-91).
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Колодязнянське» (покупець) та ТОВ «Прометей Х» (продавець), укладено договір поставки нафтопродуктів № 02-01-2015 від 12.01.2014 року (т. 3 а.с. 49). Згідно п. 1.1 зазначеного договору поставки визначено, що продавець приймає на себе зобов'язання передати покупцю у власність нафтопродукти, а покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар. Відповідно до п.п. 2.1 вказаного договору поставки - товар, вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно умов договору.
На підтвердження факту придбання та сплати за вказаним договором поставки ПММ позивачем до матеріалів справи надано податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти), акти приймання нафтопродуктів, розрахунки, платіжні доручення (т. 3 а.с. 68-250, т. 4 а.с. 1-47).
На підтвердження оприбуткування придбаних ПММ позивачем до матеріалів справи надано оборотно-сальдові відомості по рахунку 631, по рахунку 3711, за 1 квартал року (т. 3 а.с. 55-58).
Також на підтвердження використання придбаних ПММ у власній господарській діяльності позивачем до матеріалів справи надано оборотно-сальдові відомості по рахунку 10, по рахунку 203 за 1 квартал 2015 року, витяг з журналу реєстрації довіреностей, лимітно-забірні картки (т. 3 а.с. 59-67).
Колегія суддів зазначає, що податкові накладні, виписані ТОВ «Престиж10», ТОВ «Фортуна Х», ТОВ «Прометей Х», відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України.
Також позивачем до матеріалів справи надано сертифікати відповідності на придбаний товар у ТОВ «Престиж10», ТОВ «Фортуна Х», ТОВ «Прометей Х» (т. 2 а.с. 10, 101, 115, 125, 132, 224, т. 3 а.с. 77, 85, 90, 97, 186, 235), а саме на бензин автомобільний підвищеної якості А-92-Євро виду ІІ класу С, на паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки С виду ІІ, тощо.
Сума податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Престиж10», ТОВ «Фортуна Х», ТОВ «Прометей Х» включена до складу податкового кредиту та відображена в декларації з податку на додану вартість за перевіряємий період, поданої до податкового органу.
Таким чином, ТОВ «Престиж10», ТОВ «Фортуна Х», ТОВ «Прометей Х» - виконали свої зобов'язання за вказаними вище договорами, а ТОВ «Колодязнянське» прийняло ПММ за цими договорами, які відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.
Колегія суддів відмічає, що подані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесені позивачем - ТОВ «Колодязнянське» витрати у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату вартості придбаного товару, виконаних робіт та наданих послуг) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.
Наявні у справі документи не містять доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій. Таких доказів суду відповідачем ані в суді першої, ані в суді апеляційнох інстанції не надано, та при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.
Крім того, факт наявності у позивача - ТОВ «Колодязнянське», матеріально-технічних ресурсів, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно: будівлю ПММ з прибудовою, складів, технічним паспортом будівлі АЗС, тощо (т. 4 а.с. 205-234), а також наявність персоналу, що підтверджується списками працівників, штатним розпом (т. 1 а.с. 167-168, т. 2 а.а. 92-93, т. 7 а.с. 15-16), свідчить про наявність умов необхідних для здійснення основного виду діяльності - вирощування сільськогосподарської продукції, що не заперечується відповідачем. Порядок формування податкового кредиту здійснювався у перевіряємому періоді відповідно Податкового кодексу України.
У відповідності до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У випадках, передбачених ст. 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному ст. 50 цього Кодексу.
Підпунктом «а» пункту 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема, дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п.п. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України).
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 ст. 198 ПК України).
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).
На підставі п. 200.1. ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Я передбачено п. 200.3 ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до абз. «а» п 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.
Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.
У відповідності до ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Як встановлено п. 7.5.6 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуск і обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка затверджена наказом Міністерством палива та енергетики України, Міністерством економіки України, Міністерством транспорту та зв'язку України, Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.2008 року, визначено, що відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких: перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а післ виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи. Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.
Згідно п. 7.5.7 зазначеної Інструкції, ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства.
Пунктом 7.5.8 зазначеної інструкції визначено, відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників. У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.
Суд зазначає, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентами: ТОВ «Престиж10», ТОВ «Фортуна Х», ТОВ «Прометей Х» є чинними та не визнані в установленому порядку недійсними.
Таким чином судом встановлено, що придбання позивачем ПММ у контрагентів ТОВ «Престиж10», ТОВ «Фортуна Х», ТОВ «Прометей Х» було необхідно для здійснення господарської діяльності шляхом використання техніки для забезпечення вирощування сільськогосподарської продукції на власних полях позивача за основним видом діяльності, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами - вимогами, актами списання, вантажно-митними деклараціями, актами виконаних робіт, податковими, видатковими, товарно-транспортними накладними, виписками з банку, картками по рахунку .
Позивачем надані належні первинні документи, що підтверджують реальність та факт придбання ПММ, які призначені для використання у господарській діяльності ТОВ «Колодязнянське».
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачем дотримано вимоги ПК України з реалізації права на податковий кредит та відображення валових витрат по операціях з ТОВ «Престиж10», ТОВ «Фортуна Х», ТОВ «Прометей Х», позивачем подано декларації з ПДВ, розрахунки податку на додану вартість та сум бюджетного відшкодування. Задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача на акти Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області: № 1146/20-38-22-01-04/37093991 від 14.08.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної перевірки щодо підтвердження господарських відносин ТОВ «Престиж 10» із платниками податків ТОВ «Барилит Плюс» за травень 2014 року, з ТОВ «Талис Плюс» за червень 2014 року, ТОВ «КИЇВ ЛІКВІД ПЕТРОЛІУМ» за квітень 2014 року»; № 706/20-38-22-01-04/37365142 від 25.02.2015 року про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фортуна Х» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Нафтова компанія Партнер» за період серпень 2014 року та відображено в податковій звітності, № 723/20-38-22-01-04/37365142 від 26.02.2015 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фортуна Х» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Азонтес» за період вересень 2014 року та ТОВ «Донмас» за період жовтень 2014 року та відображення в податковій звітності», № 2082/20-38-22-03-08/37365142 від 19.06.2015 року «Про результати проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Фортуна Х» щодо документального підтвердження реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку з ПДВ листопад 2014 рік з питань взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Тановер», ТОВ «ТД «Есат», ПП «Св-Пак» за період листопад 2014 року», № 882/20-38-15-01-09/37365142 від 10.03.2015 року «Про результати проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Фортуна Х» щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків ТОВ «ДОНМАС» в частині податкових накладних виписаних у грудні 2014 року та ТОВ «ТАНОВЕР» в частині податкових накладних виписаних у листопаді 2014 року за рахунок яких сформовано податковий кредит ТОВ «Фортуна Х» за грудень 2014 року; № 2027/20-38-22-01-04 від 12.06.2015 року «Про результати проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Прометей Х» щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Нафтакомпані» за період лютий 2015 року та відображено в податковій звітності», № 2106/20-38-22-01-04 від 24.06.2015 року «Про результати проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Прометей Х» щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Капітал Х» за період березень 2015 року та відображено в податковій звітності», - не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.
Також, колегія суддів зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.
Колегія суддів звертає увагу на те, що саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 року у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова у справі № 21-500во08 від 09.09.2008 року, постанова у справі № 21-573во10 від 01.06.2010 року, постанова від 31.01.2011 року у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 року у справі за позовом ТОВ «Фірма «ВІК» до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).
Згідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Таким чином, враховуючи викладене вище, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Престиж10», ТОВ «Фортуна Х», ТОВ «Прометей Х» та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 07.08.2017 року відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують та доказів в їх обґрунтування відповідачем не надано.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2017р. по справі № 820/77/16 залишити без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області судовий збір у розмірі 58 943,59 (пятдесят вісім тисяч дев'ятсот сорок три) грн до спеціального фонду Державного бюджету України - отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.
Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Рєзнікова С.С.
Повний текст ухвали виготовлений 27.11.2017 р.